Діабет. Основними симптомами діабету будь-якого типу

Слайд 2

Діабет – це неінфекційна хвороба, яка руйнує нормальний обмін речовин в організмі

Діабет – це неінфекційна хвороба, яка руйнує нормальний обмін речовин в організмі
людини. Він поділяється на декілька типів, а точніше на 3. (Є ще особливий випадок – нецукровий діабет, але це вже інша тема)

Слайд 3

Основними симптомами діабету будь-якого типу є:

Основними симптомами діабету будь-якого типу є:

Слайд 4

Отже, розберемо що ж таке інсулінозалежний та інсулінонезалежний тип діабету.

І-й тип

Отже, розберемо що ж таке інсулінозалежний та інсулінонезалежний тип діабету. І-й тип
діабету (або інсулінозалежний) – це всього, приблизно, 10% від тієї кількості людей,
які хворіють на діабет в світі. Цей тип діабету є спадковим, він характеризується втратою
можливості витворювати інсулін нашою підшлунковою залозою, який в свою чергу синтезується в так званих “острівцях Лангерганса”, що призводить до його дефіциту, або повної відсутності. Ця втрата визвана тим, що наша імунна система починає бачити в цих “острівцях Лангерганса” – ворога, тому виникає імунна реакція, яка знищує ці острівці. Наразі невідомо, що викликає таку реакцію і як її запобігти.

Слайд 5

ІІ-й тип діабету (або інсулінонезалежний) – це приблизно 90% від усіх хворих

ІІ-й тип діабету (або інсулінонезалежний) – це приблизно 90% від усіх хворих
на діабет в світі. При цьому типу діабету в клітинах з’являється інсулінорезистентність. Резистентність до інсуліну – це нездатність клітин адекватно реагувати на звичайні рівні інсуліну, має місце в першу чергу в м'язах, печінці та жирових тканинах. В печінці інсулін звичайно ослаблює вивільнення глюкози. Однак, в умовах резистентності до інсуліну, печінка вивільняє глюкозу в кров неналежним чином. Співвідношення резистентності до інсуліну та дисфункції бета клітин(острівці Лангерганса) відрізняється у різних людей, адже у деяких значна резистентність до інсуліну поєднується з лише незначним дефектом секреції інсуліну, а в інших спостерігається легка резистентність до інсуліну на фоні значної нестачі секреції інсуліну. Діабет ІІ-го типу зазвичай є хронічною хворобою, яку пов'язують зі скороченням життя на десять років. Частково це пов'язано зі значною кількістю типових ускладнень, включаючи: в 2-4 рази вищий ризик серцево-судинних захворювань, ішемічну хворобу серця та інсульт, в 20 разів вищий ризик ампутації нижніх кінцівок та підвищений ризик госпіталізації. В розвинутих країнах, і дедалі більше в інших, діабет 2-го типу є найбільш значною причиною атравматичної сліпоти та ниркової недостатності. З ним також пов'язують підвищений ризик когнітивної дисфункції та деменції через хворобу Альцгеймера та судинну деменцію. Інші ускладнення включають: акантокерадермію, сексуальну дисфункцію та часті інфекції. Причиною розвитку діабету ІІ типу є поєднання факторів стилю життя та генетики. Хоча деякі з них можна контролювати, наприклад режим харчування та ожиріння, інші, такі як збільшення віку, належність до жіночої статі та генетика, знаходяться поза нашим контролем. Недостатність сну пов'язували з діабетом 2-го типу. Вважається, що такий вплив він має через вплив на метаболізм.