Ліпосомальні препарати

Наночастинки – це частинки, розмір яких становить менше 1 мкм.
Класифікація наночастинок залежно від агрегатного стану і морфологічних особливостей :
нанокапсули
нанокристали
наносфери
полімерні міцели

Ліпосоми - це
штучно отримані, замкнуті сферичні частинки, утворені подвійними молекулярними ліпідними шарами, найчастіше фосфоліпідами, в порожнинах між якими міститься сфера формування.

Будова ліпосом
Ланцюг з молекул ліпідів, один кінець якого водорозчинний,
інший – жиророзчинний.
Жиророзчинні кінці притягуючись, напрямлені назустріч один одному, а водорозчинні – ззовні і всередину везикули. По принципу клітинної мембрани.

Властивості ліпосом
схожість по складу із природними клітинними мембранами
універсальність, що дозволяє ліпосомам зв'язувати широке коло фармакологічно активних речовин: протипухлинних і протимікробних препаратів, гормонів, ферментів, вакцин і ін.
нетоксичні і легко піддаються біоруйнуванню в організмі
позбавлені антигенних властивостей

Переваги ліпосом
Із їх допомогою можна
зменшити дозування ЛР без зниження ефективності дії
зменшити імунні і алергічні реакції
збільшити здатність ЛР вміщених в ліпосоми проникати всередину клітин
продовжити тривалість перебування ЛР введених в ліпосомах в організмі
можна включати і водорозчинні речовини (у внутрішню водну фазу) і жиророзчинні (в ліпідний бішар)
для ліпосом можливі всі шляхи введення

В 1965р. Алєк Бенгем (Англія)
У 1971 р. Грегорі Грегоріадіс із Центру клінічних досліджень (Англія)

Класифікація ліпосом
Одношарові (250-300 А°) складаються з одного бішару – уніламелярні
Багатошарові (5-50 мкм) - із декількох бішарів - мультіламелярні

Види ліпосом
мультиламелярні з діаметром 500—600 нм
моноламелярні з діаметром 200—1000 нм
малі моноламелярні з діаметром 25—50 нм

Взаємодія ліпосом з клітинами

Взаємодія ліпосом з клітинами

Основні фактори, що визначають тип взаємодії ліпосом з клітинами
1. агрегатний стан ліпосом
- ліпосоми «тверді», адсорбуються і ендоцитуються,
- «рідкі» зливаються і обмінюються ліпідами.
2. Склад ліпосом:
гліколіпіди, глікопротеїни деяких вірусів антитіла до антигенів клітинної поверхні підсилюють взаємодію.
3. Сировина для одержання ліпосом.

Технологія ліпосом
Метод №1
1.Змішування ліпідної речовини з розчином ЛР
2.Одержання суспензії
3.Обробка ультразвуком з частотою біля 40 кГц –утворюються мільярди ліпосом, які служать “скафандрами” для крапель ЛЗ.
Розмір регулюється частотою ультразвуку.
Метод №2
1. Змішування ліпідів і розчину ЛР
2. Заморожування ліпосом із включеними в них ЛР
3. Висушування в присутності різних кріопротекторів

Труднощі використання ліпосом
Ліпопротеїни сироватки крові можуть обмінюватися з ліпосомами ліпідами і сприяти тим самим їх руйнуванню і витіканню із них вмісту.
Після введення в організм велика частина ліпосом поглинається клітинами ретикулоендотеліальної системи (РЕС).

Способи попередження захоплення ліпосом РЕС:
Проведення попередньої блокади клітин РЕС.
ввівши в організм активоване вугілля, декстран або туш
введення пустих ліпосом
Модифікація поверхні ліпосом полімерами
Зв'язування на поверхні ліпосом лігандів
Введення в мембрани ліпосом певні білки поверхні вірусів
Сполучення із ліпосомами антитіл -імуноліпосоми

"Ідеальна" конструкція ліпосоми для направленої доставки ЛР в клітину
1) Полімер для сферичного захисту від РЕС - ПЕГ
2) "Молекулярна адреса" - імуноглобуліни
3) ліганди (гемагтлютінін);
4) ЛР (ДНК)
5) Ліпідні позитивнозаряджені частинки для компактності ДНК;
6) Мембраноутворюючі ліпіди (ФХ);
7) Ліпіди, що дестабілізують мембрану (наприклад, ФЕ)