Франція в 1794-1815 рр

1. УТВЕРДЖЕННЯ ВЛАДИ НАПОЛЕОНА БОНАПАРТА. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА.
2. ВІЙНИ НАПОЛЕОНІВСЬКОЇ ФРАНЦІЇ.
3. «СТО ДНІВ». ВІДЕНСЬКИЙ КОНГРЕС.
План уроку

ПОНЯТТЯ
(ЗАПИСУЄМО В ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИЧОК )
Цивільний кодекс
Конкордат
«Сто днів»
Віденський конгрес
Священний союз
1801 р.
1804 р.
1805 р.
1807 р.
1809 р.
1812 р.
1813 р.
1814 р.

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ
Чому саме Н. Бонапарт очолив військовий переворот 18 брюмера?
Чому саме парламентська Англія організовувала коаліції проти республіканської Франції?

Опрацюйте схему підручник с.17
«Організація влади у Франції за часів Консульства» і заповніть пропуски.
За Конституцією 1799 р. законодавча влада належала … Виконавчою владою наділявся … Фактично вся повнота влади належала … Законодавча влада повністю підпорядковувалася виконавчій. Конституція 1799 р. оформила військову диктатуру на чолі з … Бонапартом.

Картина художника Жака-Луї Давіда
«Посвята імператора Наполеона та коронація імператриці Жозефіни у соборі Паризької Богоматері 2 грудня 1804 року»
«2 грудня 1804 р. в соборі НотрДам у Парижі відбулося урочисте вінчання та помазання на царство Наполеона. Коли нескінченна низка золотих придворних карет просувалася від палацу до собору Нотр-Дам, величезний натовп дивився на це. Проте в цей день де-не-де лунали слова незадоволення таким видовищем. Зокрема, часто згадується фраза, яку історична легенда приписує різним особам і яку нібито сказав один зі старих республіканців із військових у відповідь на запитання Наполеона, як йому подобається урочистість: “Дуже добре, ваша величносте, сумно лише, що сьогодні не вистачає 300 тис. осіб, які склали свої голови, щоб зробити такі церемонії неможливими…”»
Питання
Що мав на увазі один із старих республіканців?

«Внутрішня політика Наполеона Бонапарта»
- створення Французького банку, який надавав кредити державі під заставу від збору податків;
- запровадженням нових паперових грошей, забезпечених золотом, подолання інфляції;
- надання підприємцям державних замовлень на військове спорядження
- заборона робітничих спілок і страйків.
- договір із Папою Римським – «конкордат»: Наполеон отримав право призначати єпископів, католицтво оголошувалося релігією більшості французів, скасовувалося відокремлення церкви від держави.
- оголошення загальної амністії (прощення), повернення дворян-емігрантів.
- прийняття «Цивільного кодексу», «Комерційного кодексу», «Кримінального кодексу», які юридично закріпили усі зміни в країні, які відбулися в країні під час революції.

Наполеонівські війни – це війни, що вела Франція та її союзники в періоди Консульства (1799-1804 рр.) та Імперії Наполеона I Бонапарта (1804-1814, 1815 рр.) проти коаліцій європейських держав.
Мета воєн Наполеона
Завоювання нових земель і встановлення свого панування в Європі та світі
Встановлення своєї воєнно-політичної та торговельно-промислової гегемонії в Європі
Одержання перемоги у боротьбі з Англією за світову колоніальну першість
Намагання утвердити новий порядок у Європі
Прагнення одержати величезні матеріальні цінності
Питання
Чи помітили ви різницю між Наполеонівськими і Революційними війнами Франції?
Війни Консульства та Імперії були завойовницькими, грабіжницькими, несправедливими на відміну від воєн Франції періоду Великої революції 1789-1799 рр.

Друга антифранцузька коаліція. 1798-1802 рр.
Англія
Росія
Швеція
Австрія
Османська
імперія
Португалія
Неаполітанське
королівство
Перемога Наполеона. Підписання мирних договорів з Австрією та Англією. Розпад Другої антифранцузької коаліції
Панування Франції в Італії
Створення залежних від Франції держав:
Гельветична республіка (Швейцарія) (1798-1803);
Цизальпійська республіка (1797-1802);
Римська республіка (1798-1799).
Франція
Коаліція створена за ініціативи Великої Британії. Головні військові дії відбувалися в Північній Італії і Швейцарії

Третя антифранцузька коаліція. 1805 р.
Англія
Росія
Швеція
Австрія
Коаліція створена не для боротьби з революційною Францією, а для опору загарбницькій політиці Наполеона I.
Франція
– французький флот;
– англійський флот;
– дії австрійських військ;
– дії французьких військ;
– дії російських військ;
Ульм
20.10.1805
Трафальгар
21.10.1805
Капітуляція головної австрійської армії
Знищення французького флоту

Третя антифранцузька коаліція. 1805 р.
Англія
Росія
Швеція
Австрія
Франція
– французький флот;
– англійський флот;
– дії австрійських військ;
– дії французьких військ;
– дії російських військ;
Трафальгар
21.10.1805
Відень
Аустерліц
2.12.1805
Ульм
20.10.1805
✓ Перемога Наполеона.
✓ Розпад Третьої антифранцузької коаліції.
✓ Ліквідація Священної Римської імперії і створення залежних від Франції держав:

Четверта антифранцузька коаліція 1806-1807 рр.
Франція
Англія
Росія
Швеція
Австрія
Пруссія
Іспанія
Османська
імперія
– дії прусських військ;
– дії французьких військ;
– дії російських військ;
Ієна
14.10.1806
Ауерштедт
14.10.1806
Знищення прусської армії, вступ Наполеона до Берліна. Підписання декрету про Континентальну блокаду
Берлін
Пултуськ
26.12.1806
Прейсіш-Ейлау
7-8.02.1807
Фрідланд
14.06.1807
Росія підписує з Францією Тільзитський мир:
✓ укладання союзу з Францією;
✓ визнання всіх завоювань Наполеона в Європі;
✓ приєднання до Континентальної блокади;
✓ розпад Четвертої антифранцузької коаліції.

П’ята антифранцузька коаліція 1809 р.
Англія
Австрія
Франція
– дії австрійських військ;
– дії французьких військ;
Відень
Ашперн
22.05.1809
Ваграм
5.07.1809 Битва під Ашперном - перша тотальна поразка Наполеона на полі бою. Французи втратили ¼ військ (лишень вбитими 7000 солдат). Ця битва спростувала міф про непереможність Наполеона.
Битва під Ваграмом – перемога Наполеона, Австрія підписує мирний договір. Розпад П’ятої антифранцузької коаліції.
– території, на які поши-рилася влада Наполеона;

Англія
Австрія
Франція
Європа в 1810 р.
Пруссія
Росія
На 1810 р. імперія Наполеона досягла своєї могутності. Але поряд з цим починають з’являтися кризові явища, які поступово послаблювали Францію

Погіршення стану фінансів, сільського господарства, промисловості й торгівлі у результаті обмежень, пов’язаних із запровадженням Континентальної блокади
Зростання у французькому суспільстві втоми і незадоволення від безперервних війн і рекрутських наборів
Ускладнення стосунків із завойованими Наполеоном країнами внаслідок накладання контрибуцій і необхідності постачання солдат до французької армії
Завзяте й нестримне прагнення Наполеона встановити повний контроль над усією Європою
Причини кризи
імперії Наполеона

Російський похід Наполеона 1812 р.
Англія
Австрія
Франція
Пруссія
Росія
– дії французьких військ;
– дії російських військ;
Москва
Бородіно
7.09.1812 За планами Наполеона для встановлення повного контролю над Європою потрібно було розгромити Росію. Починаючи похід, Наполеон мав 614 тис. солдат, 444 тис. з яких перетнули кордон Росії.

Була повернена до кордонів 1792 р.
Одержала о. Мальту, в Південній Африці – Капську землю, о. Цейлон, Іонічні острови. Значно зросли її колоніальні володіння.
Отримала колишнє Варшавське герцогство та зберегла приєднані раніше Фінляндію та Бессарабію. Повертала Австрії Тернопіль-щину, отримувала Холмщину і Підляшшя.
Одержала Ломбардсько-Венеціанську область.
Отримала шведську Померанію, Пн. Саксонію, лівий берег Рейну.
Приєднано Бельгію і Люксембург.
Переділено на 38 держав з яких створено Німецький союз.
Залишалася роздробленою. Переділено на 8 держав.
На принципах особистої унії їй передали Норвегію, яка до 1814 р. перебувала під владою союзниці Наполеона Данії.
Приєднано Савойю, Ніццу, територію Генуезької республіки.
З 19 кантонів утворилася Швейцарська конфедерація. Оголосила себе вільною нейтральною державою.
«Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу»

Створення Священного союзу
Англія
Росія
Швеція
Австрія
Португалія
Іспанія
Пруссія
Франція
Париж
Османська
імперія
Данія
26 вересня 1815 р. в Парижі монархи Австрії, Пруссії та Росії підписали акт про створення Священного союзу. Згодом до нього приєдналися майже всі монархи Європи.
Мета утворення Священного союзу:
✓ увічнити феодальні монархії; ✓ перешкодити визвольним рухам у Європі.
Наслідки: ✓ придушено революції в Італії та Іспанії; ✓ закріпити феодальні порядки не вдалося; ✓ повного придушення національно-визвольних і революційних рухів не сталося.
Через загострення протиріч між учасниками Священного союзу на кінець 20-х рр. ХІХ ст. він розпався.