Мистецтво Стародавнього Єгипту

Архітектура
Давньоєгипетська архітектура вирізняється умовністю й одноманітністю. Це було пов'язано з тим, що видобуток каменю і його обробка перебувала в руках держави, методи роботи встановилися так міцно, що не змінювалися впродовж 3500 років. Ізольованість єгипетської цивілізації призвела до того, що в стародавній державі була відсутня конкуренція в архітектурі, яка б сприятливо вплинула на її розвиток, як, наприклад, в Європі. Ще одним важливим фактором була відсутність різноманітності будівельного матеріалу.
В Єгипті було мало архітектурних форм, характерних для цієї держави, це також пояснювалося обмеженістю будівельного матеріалу. Основними архітектурними формами були піраміа, пілон і колона.

Скульптура
Скульптура Стародавнього Єгипту — одна з найбільш самобутніх і строго канонічно розроблених галузей мистецтва Давнього Єгипту. Скульптура створювалася і розвивалася, щоб представити давньоєгипетських богів, фараонів, царів і цариць у фізичній формі. Існувало також безліч зображень Ка в могилах простих єгиптян, в основному з дерева, деякі з них збереглися. Статуї богів і фараонів ставили на загальний огляд, як правило, на відкритих просторах і поза храмів.
Існував дуже строгий канон створення давньоєгипетської скульптури: колір тіла чоловіка мав бути темніше кольору тіла жінки, руки сидячої людини повинні були бути виключно на колінах; існували певні правила зображення єгипетських богів. Так бога Гора слід було зображати з головою сокола, бога мертвих Анубіса — з головою шакала

Живопис
Всі зображення в Стародавньому Єгипті яскраво розфарбовували. Кам'яну поверхню готували до фарбування — грубий шар бруду з більш м'яким шаром гіпсу зверху, потім вапняк — і фарба лягала рівніше. Застосовувані пігменти були, як правило, мінеральними, щоб захистити зображення від сонячного світла.Зверху живопис покривали шаром лаку або смоли, щоб зберегти зображення надовго. Безліч єгипетських картин збереглися завдяки сухому клімату Стародавнього Єгипту. Сцени, зображені на картині, представляли подорож в загробний світ і зустріч в потойбічному світі з божеством (суд Осіріса). Також часто зображували земне життя покійного, щоб допомогти йому займатися тим же в царстві мертвих.
В Новому Царсті разом з померлим стали ховати Книгу мертвих. Основними кольорами були червоний, синій, чорний, коричневий, жовтий, білий і зелений.

Тварини в мистецтві Стародавнього Єгипту
Важка залежність світу людей від існування світу тварин не перервалась і в Стародавньому Єгипті. Це відбилось як стінописах поховальних комор фараонів та аристократів, так і в кераміці, в створенні фігурних посудин та іграшок.
Мистецтво Стародавнього Єгипту пройшло довгий шлях розвитку, але обожнення тварин було характерним для усіх його етапів від найранніх до пізніх. Це відбилось як в практиці муміфікації тварин — крокодилів, кішок, ібісів, так і в відтворенні характерних особливостей тварин в посудинах-канопах для зберігання муміфікованих органів. Схематизована частка зображень тварин перейшла в ієрогліфічну писемність стародавніх єгиптян. Зображення кобри ( Урей) прикрасило голову фараонів в їх офіційних портретах.

Театр Стародавнього Єгипту
В Стародавньому Єгипті зародився і театр як масова дія. В основу театралізованих вистав лягли містерії Осіріса. Сюжет цих драматичних релігійних уявлень складали «пристрасті» Осіріса — епізоди його життя, його страдницька смерть. Акторами були жерці і навіть фараони.
Існували й інші містерії, присвячені, наприклад, Ісіді і Хору Бехдетському. Містерії включали сцени знаходження Ісідою тіла Осіріса, її плач за Осірісом, оживлення Осіріса, народження Гора, боротьбу Гора з Сетом, воскресіння Осіріса.
Містерії були різні, але в усіх втілювалася тема боротьби добра зі злом і світла з мороком.