Україна в 20-30-х роках. Тема 5

Створення СРСР
Йосиф Сталін
"План автономізації", відмова радянських республік від створення власних національних держав, входження до складу Російської федерації на правах автономій.
Християн Раковський запропонував створити конфедерацію самостійних республік.
Володимир Ленін
Федерація. Входження усіх радянських республік до нового державного об’єднання – СРСР на рівних засадах.
30 грудня 1922 р. І з'їзд рад СРСР прийняв рішення про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік: Російська СФРР, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька СФРР - Грузія, Вірменія Азербайджан

ВСТУП УКРАЇНИ ДО РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
26 січня 1924 р. – І конституція Радянського Союзу. Союзні республіки були позбавлені права на зовнішню політику і торгівлю. Їх повноваження обмежувалися сільським господарством, внутрішніми справами, охороною здоров’я та соціальним забезпеченням.
1925 р. прийнята ІІ Конституція УСРР: закріпила вступ Радянської України до Радянського Союзу.
Союз РСР перетворився на жорстко централізовану, унітарну державу. Україна втратила рештки державного суверенітету, стала адміністративною одиницею Радянського Союзу.

Квітень 1923 - XIII з'їзд РКП (б) проголосив політику коренізації, український різновид якої отримав назву «українізація».
Коренізація - політична і культурна кампанія радянської влади в національному питанні в 20-ті-на початку 30-х років XX століття, покликана згладити суперечності між центральною владою і неросійським населенням СРСР.
Українізація – складовий елемент загальносоюзної кампанії коренізації, яка полягала в просуванні і впровадженні елементів української мови і української культури в різні сфери життя суспільства, а також передбачала заходи з національного розвитку національних меншин республіки.
Причини українізації
1.Необхідність досягнення компромісу з селянством та національною інтелігенцією шляхом лібералізації національних відносин.
2.Потреба у розширенні соціальної бази радянської влади, шляхом залучення в партію і до управління республікою представників неросійських народів.
3.Спроби радянського керівництва очолити і поставити під контроль процес національного відродження окраїн, щоб він не вилився в прагнення до виходу з СРСР.
4.Необхідність зміцнити молоду державу СРСР, надавши права "культурно-національної автономії" її численним народам та хоч частково компенсувати республікам втрату політичного суверенітету.
5.Формування на міжнародній арені привабливого іміджу СРСР.

Здійснення українізації доручено наркомату просвіти, тому велику роль в українізації зіграли наркоми освіти УСРР Григорій Гринько, Олександр Шумський і Микола Скрипник.
Основні складові українізації
• розширення сфери застосування української мови, особливо в партії та уряді;
• підготовка і висунення керівних кадрів корінної національності. Збільшення % українців в партійному і державному апараті;
• запровадження навчання, організація культурно-освітніх установ, видання книг, газет, часописів українською мовою. Розвиток національних традицій і культури;
• забезпечення національно-культурного розвитку національних меншин на території УРСР. Створення національних районів.
У практичному здійсненні «українізації» в Україні можна виділити наступні наслідки:
• Серпень 1923 року - для державних чиновників і партійних функціонерів організовано курси української мови.
• З 1925 р. - введено обов'язкове вживання української мови в державному діловодстві.
• З 1927 р. партійну документацію переведено на українську мову.
• Кількість українців в партійному і державному апараті зросла з 25% у 1923 р. до 54% у 1927 році.
• У 1927 р - 97% українських дітей вчилися українською мовою.
• У 1933 р. українська преса становила 89% всього тиражу газет в республіці.
• Різнопланова культурно-освітня робота проводилася серед українців, що компактно проживали за межами України.
• Велика увага приділялася розвитку національних меншин в Україні. Так, протягом 1925 р. було утворено 7 німецьких, 4 болгарських, один польський і один єврейський національні райони.
• В Україні діяли 966 шкіл з німецькою мовою навчання, 342 - з єврейською, 31 - з татарською. Початковий всеобуч здійснювався більш як 20-ма мовами.

«Націонал-ухильництво»
– своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що стосувалася тих членів компартії, погляди яких не збігалися з лінією московського керівництва, які в теорії і практиці національної політики "переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей".
Микола Хвильовий (Фітільов) Український письменник, автор гасла «Геть від Москви» , «Дайош Європу»
Олександр Шумський
Нарком освіти УСРР
В УСРР та КП(б)у керівна роль має належати комуністам-українцям
Михайло Волобуєв
Автор концепції економічної самодостатності УСРР
Микола Скрипник Нарком освіти УСРР
Необхідно об’єднати в межах УСРР усі етнічні українські землі, проводив їх українізацію.
«Хвильовізм» «Шумськізм» «Волобуєвщина» «Скрипниківщина»

В цей період були й досягнення, але були й трагічні сторінки в розвитку освіти, української мови, літератури, розвитку мистецтва, в процеці діяльності інтелігенції.
Майже все прогресивне, що було досягнуто в 20-і рр., в 30-х було зведено нанівець внаслідок репресій, деукраїнізації, переслідувань української інтелігенції за вільнодумство.
.
« Генофонд української нації було зрубано під корінь…»
Суперечливі підсумки
Та попри всю складність і суперечливість умов , культурний процес в Україні не згас і тривав, зберігши українську літературу й мистецтво, забезпечуючи прогрес у народній освіті, підготовці кадрів, науці.

Тоталітарним режимом називається такий політичний лад, за якого державна влада зосереджена в руках певної групи, що знищує демократичні свободи, повністю підпорядковує усі сфери життя своїм інтересам і утримує контроль над суспільством методами терору.
Ознаки тоталітаризму:
Утвердження монополії комуністичної ідеології. Право на істину визнавалося лише за марксизмом.
Монополізація влади більшовицькою партією, усунення з політичної арени інших політичних партій. До Конституції СРСР 1936 р. вперше увійшло положення про керівну і спрямовуючу роль комуністичної партії.
Зрощення правлячої партії з державним апаратом: ключові пости у владних структурах могли належати лише членам комуністичної партії.
Встановлення жорсткого контролю держави над суспільним життям.
Встановлення монопольного контролю партійно-державного апарату над економічною сферою. Одержавлення всіх форм власності, централізація керівництва економікою, утворення адміністративно-командної системи.
Масові репресії.
Етапи сталінських репресій:
1. (1929-1931) – розкуркулення, депортації;
2. (1932-1934) - штучне посилення конфіскацією продовольства смертоносного голоду, постишевський терор репресивний спалах після смерті М.Кірова;
3. (1936-1938) - доба “Великого терору”

ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ І НЕП В ПОРІВНЯННІ
Продрозкладка
Заборона свободи торгівлі
Націоналізація промисловості
Централізоване управління економікою
Трудова мобілізація
Натуральна оплата праці
Продподаток
Свобода торгівлі
Денаціоналізація промисловості
Дрібна приватна власність, оренда, концесії
Госпрозрахунок на державних підприємствах (трестах)
Вільне наймання робочої сили
Тарифна оплата праці
Грошова реформа
Воєнний комунізм
НЕП

ГОЛОД 1921 – 1923 РР. В УКРАЇНІ
ПРИЧИНИ
МАСШТАБИ
післявоєнна розруха;
скорочення сільськогосподарського виробництва внаслідок воєнного комунізму;
вивезення хліба до Росії та інших республік; експорт хліба за кордон;
боротьба із селянським повстанським рухом;
посуха та неврожай у степових та південних районах України
Голодувало 25 % населення України, тобто 5,6 млн. чоловік;
Голод охопив передусім південь та схід України

Березень 1921 рішення X з'їзд РКП (б) про перехід до нової економічної політики.
На з'їзді було прийнято постанову «Про заміну розкладки натуральним податком».
Нова економічна політика
Причини
Цілі
1)глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;
2) тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва;
3) масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;
4) політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;
5) спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;
6) намагання утримати владу в будь-який спосіб.
Політична мета:
-зберегти владу
-сприятливі умови для будівництва соціалізму
Соціальна мета:
-зняти соціальну напругу (повстання), об’єднати селянство та пролетаріат
Економічна мета:
-вийти з кризи шляхом повернення елементів ринкової економіки

Висока ставка продподатку
Введення непу в умовах голоду 1921-1923 рр
Широка підтримка українським населенням неп
Застосування репресивних заходів при вилученні продподатку
НЕП в Україні був запроваджений пізніше, ніж в Росії (в 1922 році)
Особливості реалізації НЕП в Україні:
Результати
неп

Суперечливість нової економічної політики:
ринкові відносини в економіці, плюралізм форм власності та господарського укладу
монополія більшовиків на владу, жорстка адміністративно-командна система в політичній
організації суспільства
державна монополія у зовнішній торгівлі;
державна власність на велику і значну частину середньої промисловості, торгівлі, транспорту;
нееквівалентний обмін з селом на основі продподатку;
штучне гальмування розвитку великого індивідуального господарства на селі;
інтереси «радянської буржуазії» не були захищені ніякими законами та правами;
Проблеми НЕПу
1923р. – «криза збуту»: відмова населення купувати дорогі та неякісні товари;
1924р. – «криза цін»: селяни відмовились віддавати хліб державі по низьким твердим цінам;
1927-1928 рр. – «товарна і хлібозаготівельна криза»
• скорочення виробництва
безробіття
• падіння курсу паперового рубля, зростання інфляції
• перебої у виплаті зарплати
майнове розшарування

Причини індустріалізації:
У грудні 1925 року відбувся XIV з'їзд ВКП (б), який проголосив курс на індустріалізацію СРСР.
Створення військово-промислового комплексу
Зміна соціально-класової структури населення в бік збільшення чисельності пролетаріату
Необхідність технічного переозброєння економіки
Необхідність технічної підготовки до кооперування села
Створення матеріально-технічної бази для економічної самостійності країни в умовах капіталістичного оточення і можливу економічну ізоляцію
Обрано стратегію прискореного розвитку важкої промисловості, основними етапами якого стали п'ятирічки.
Особливості індустріалізації полягали в тому, що:
-Почалася вона з важкою, а не з легкої, як в інших країнах, промисловості
-Мала дуже високі темпи
-Спиралася тільки на внутрішні джерела
-Здійснювалася за планом.
Командно-адміністративна економіка - це економічна система, в якій держава керує економікою. Уряд приймає всі рішення щодо виробництва і споживання товарів і послуг. На відміну від ринкової економіки, де економіка існує і керується економічними законами ринку.

Труднощі індустріалізації:
- країна могла розраховувати тільки на внутрішні джерела фінансування;
- не вистачало кваліфікованих кадрів робітників і інженерів;
- це був перший в історії досвід проведення планової індустріалізації.
Джерела індустріалізації
1) перекачування коштів з легкої і харчової у важку промисловість;
4) внутрішні позики;
7) режим економії. Запровадження карткової системи розподілу продуктів та предметів першої необхідності.Зниження життєвого рівня населення;
2) податки з населення (для села «ножиці цін», «надподаток»);
5)розширення продажів горілки;
8) збільшення норм виробітку при збереженні існуючих зарплат; збільшення робочого дня;
3) випуск паперових грошей, не забезпечених золотом;
6) збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хутра та хліба, національно-культурних цінностей;
9) трудовий ентузіазм, стаханівський рух.

ЗМІСТ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ
перевага будівництва та реконструкції важкої та енергетичної промисловості
впровадження адміністративного управління економікою
відбувалась за 5-ти річними планами – п'ятирічками, перша з яких розпочалася у 1928 р.
1929 р. – «рік великого перелому» - початок прискореної (форсованої ) індустріалізації

ПЕРЕХІД ДО ПЛАНОВОЇ,
АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНОЇ ЕКОНОМІКИ
П’ятирічка– план на п’ять років
соціально-економічного та політичного
розвитку СРСР, який затверджувався
З’їздами Рад або з’їздами партіїї
та був обов’язковий для виконання
УРСС перетворилася в потужну індустріально-аграрну державу

Наслідки індустріалізації
Позитивні:
- перетворення України з аграрної країни в індустріально-аграрну;
- збільшення промислового потенціалу в 7 разів;
- залучення в промисловість України значної частини загальносоюзних коштів (20%);
- поява в українській промисловості нових галузей (кольорова металургія, електрометалургія, маргаринова промисловість і т.д.);
- урбанізація, швидке формування національного робітничого класу, певна українізація міст.
Негативні:
- домінуюче, привілейоване становище виробництва групи «А» (виробництво засобів виробництва, тобто важкої промисловості), в порівнянні з групою «Б» (виробництво предметів споживання);
- здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства, що спричинило перехід до насильницької колективізації;
- посилення експлуатації трудящих;
- низький життєвий рівень населення;
-ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки

СУЦІЛЬНА КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ 1929 – 1937 РР.
МЕТА
Налагоджування каналу перекачування коштів із села до міста на потреби індустріалізації
Забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування й сировиною
Перетворення неконтрольованих державою індивідуальних селянських господарств на повністю підконтрольне велике виробництво
Ліквідація дрібнотоварного селянського укладу як джерела капіталізму на селі, ліквідація куркульства як класу

МЕТОДИ
залякування
обмеження свободи пересування селян
Розкуркулення – ліквідація класу заможних господарів, яких називали «куркулями»:
розстріл або ув'язнення на 10 років
конфіскація майна
виселення до північних і східних районів СРСР
переселення за територію колгоспів
надання гіршої землі

НАСЛІДКИ
Деградація с/г виробництва, знищення 200 тис. найбільш працездатних селянських господарств;
Здійснення індустріального стрибка;
Знищення почуття індивідуалізму в українського селянина;
Утвердження командної економіки на селі при повному підпорядкуванні колгоспів державній владі;
Голодомор 1932 – 1933 рр.

ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 рр.
Прискорена насильницька колективізація
Нереальний план хлібозаготівель для України на 1932 р.
Експорт продовольства на потреби індустріалізації
Відсутність допомоги союзного центру
Придушення опору українського селянства

У РЕЗУЛЬТАТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ В. МОЛОТОВА З УКРАЇНИ БУЛИ ВИВЕЗЕНІ МАЙЖЕ ВСІ ХЛІБНІ ЗАПАСИ — 104,6 МЛН ПУДІВ ЗЕРНА, А ЗАГАЛОМ ЗА 1932 РІК — 260,7 МЛН ПУДІВ. НА ПОЧАТКУ 1933 Р. ХЛІБНИХ ЗАПАСІВ У СЕЛЯН ВЖЕ ПРАКТИЧНО НЕ БУЛО. РОЗПОЧАВСЯ ГОЛОД І МАСОВА СМЕРТНІСТЬ
Голодомор
1932-1933рр.