Україна в найдавніші часи. Лекція № 2

План лекції:
Стародавня доба в історії України
Первісність : загальна характеристика та основні процеси
Основні риси первісної культури
Періодизація первісності та основні досягнення людства
Початок доби цивілізації на українських землях
УКРАЇНА В НАЙДАВНІШІ ЧАСИ

СТАРОДАВНЯ ДОБА
В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Охоплює час від початку формування людської цивілізації на території України і до східнослов'янських племен у VII — IX ст. (включно)

Доба первісності
Доба цивілізації
Доба металів
Кам’яна доба

ПЕРВІСНІСТЬ - ЦЕ ПЕРША СТАДІЯ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
Характерні риси первісності:
Колективна форма володіння основними засобами виробництва і відносно рівною часткою суспільного продукту
Колективними є проживання, добування, споживання і свідомість
В основі суспільних форм лежать сімейно-родові відносини
Світогляд базується на:
Ритуалі,
Магії,
Міфології та
Інших ранніх формах релігії
Первісність охоплює величезний період -
від появи людини до виникнення перших цивілізацій.
Упродовж цього часу
сформувався фізичний тип сучасної людини, яка:
започаткувала творення духовних цінностей,
виробила первісні форми організації громади та правила взаємовідносин між її членами.

ПРОТЯГОМ ПЕРВІСНОЇ ДОБИ ВІДБУЛИСЯ ТАКІ ПРОЦЕСИ:
АНТРОПОГЕНЕЗ – біологічна еволюція людини, що почалася близько 3 млн. років тому і завершилася
40 тис. років тому з появою людини розумної (Homo Sapiens), а також основних людських рас
*примітка: Україна не входила до ареалів антропогенезу, якими були Азія та Африка
Розселення людства по усіх континентах
* примітка: на українських землях люди з’явилися 1 млн. років тому
СОЦІОГЕНЕЗ – формування суспільних форм життя у вигляді родової, а потом родоплемінної організації
Формування мислення та мови людини
Формування перших світоглядних, міфологічних та релігійних систем
Перехід від привласнюючого до відтворюючого господарювання («НЕОЛІТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ»)

СКЛАДОВІ АНТРОПОГЕНЕЗУ
Прямоходіння (або біпедія)
Розвинута рука з протиставленим великим пальцем
Збільшення мозку
Членоподібна мова
ГОМІНІДНА ТРІАДА
— сума трьох морфологічних ознак, що властиві тільки людині
Концепція гомінідної тріади була запропонована у сфері
палеоантропології В. П. Алексєєвим
як необхідна сукупність морфологічних ознак викопних людей, що відділятимуть їх від найбільш близьких попередників

«ГОМІНІДНА ТРІАДА»

СТАДІЇ ЕВОЛЮЦІЇ ЛЮДИНИ
Вдосконалення кам’яних знарядь

СТАДІЇ СОЦІОГЕНЕЗА
В сучасній літературі прийнято таку періодизацію:
Первісне стадо – непостійна спільнота, що виникає і розпадається в залежності від зовнішніх обставин. В середньому палеоліті трансформується в родоплемінну організацію
Матріархат - материнський рід
Патріархат – спочатку батьківський рід, а в епоху розкладання первіснообщинного ладу - сусідська община

АНТРОПОГЕНЕЗ + СОЦІОГЕНЕЗ = АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПЕРВІСНОЇ КУЛЬТУРИ
УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ, пов’язана з загальними процесами походження людини, її умовами життя, формами господарювання, віруваннями. До епохи неоліту культура різних первісних колективів, які проживали в різних регіонах світу, мала значно більше спільних рис, ніж відмінностей. Тільки в неоліті культура перестає бути єдиною й однорідною і розпадається на безліч локальних етнічних культур, кожна з яких набуває своїх неповторних рис і стає самобутньою.
САМОДЕТЕРМІНАЦІЯ, що свідчить про наявність зв’язку між розвитком культури і природними умовами, географічним середовищем і відсутність зовнішніх чинників впливу.
ГОМОГЕННІСТЬ (однорідність) первісної культури полягає у відсутності соціальних суперечностей, докорінних відмінностей в інтересах і потребах давніх людей.
СИНКРЕТИЗМ (нерозділеність, нерозчленованість), що розкривається в сприйнятті світу давньою людиною, зокрема у зв’язку людини з природою, з якої вона не виділяла себе; в нерозчленованому мисленні давньої людини, що поєднує різнорідні форми вірування і под.
МІФОЛОГІЧНІСТЬ, яка полягає в тому, що світогляд (світовідчуття, світосприйняття) первісних людей був за своєю сутністю міфологічним. Міф став способом світосприйняття в первісній культурі, способом, що формує своє особливе розуміння справжньої сутності буття, тобто міф був своєрідною філософією давньої людини.
РИТУАЛЬНІСТЬ ТА ТАБУЙОВАНІСТЬ, адже первісна культура є культурою обрядів і табу, які виступають первинними регуляторами соціальних відносин (наприклад, існування статевовікових харчових табу, обрядів ініціації та ін.).
УТІЛІТАРНІСТЬ, адже усі дії первісної людини були підкорені практичним цілям

Палеолітична карта України
КАМ’ЯНА ДОБА

Рибальство

Енеоліт на українських землях
Схема давньої печі

ВІКЕНТІЙ ХВОЙКО –
ВІДКРИВ ТРИПІЛЬСЬКУ КУЛЬТУРУ
У 1896 РОЦІ

Бронзовий вік
(кінець ІІІ – ІІ тисячоліття до н. е.)
поява першого штучного металу - бронзи (сплав міді та олова) – вдосконалення знарядь праці;
відокремлення скотарства від землеробства, поява кочового скотарства, подальший розвиток орного землеробства з використанням биків як тяглової сили (перший великий суспільний поділ праці: пастуші, скотарські племена виділялися із загального складу стародавніх племен);
розвиток скотарства призвів до заміни матріархату патріархатом, тобто праця чоловіків стала також домінуючою в землеробстві, металургії, обміні, суспільному житті.
Схема кургану
Кам’яна стела

РАННІЙ ЗАЛІЗНИЙ ВІК
(1 ТИС. ДО Н. Е. –
ПЕРШІ ВІКИ НАШОЇ ЕРИ):
виплавка заліза (вироблення зброї, господарських та побутових речей) – підвищення продуктивності ремесла та землеробства;
відокремлення ремесла від землеробства – основа обміну та торгівлі;
поглиблення суспільної нерівності – створення умов для експлуатації людини людиною; війни з метою пограбування та поневолення;
виділення племінної верхівки, посилюється її влада серед общинників;
початок формування етнічних спільнот людей (народів, племінних об’єднань).
В добу раннього заліза відбувається перехід до ЦИВІЛІЗАЦІЇ –
нового рівня розвитку людського суспільства.
ОЗНАКАМИ ЦИВІЛІЗАЦІЇ Є:
Поява міст як економічних та ідеологічних центрів
Поява писемності
Поява монументальної архітектури
Формування перших держав
Поява класів
Розвиток торгівлі
Формування податкової системи
Ознаки з точки зору культурного розвитку («цивілізаційна
тріада»)
Ознаки з точки зору соціально-економічного розвитку
ДОБА ЦИВІЛІЗАЦІЇ

ІРАНОМОВНІ КОЧОВИКИ
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Існувало дві форми правління:
а) міста-республіки (Ольвія, Тіра, Херсонес та ін.), в яких законодавча влада належала народним зборам. До них входили всі вільні городяни - чоловіки. Виконавча влада належала архонтам, що обиралися з рабовласницької знаті міста;
б) монархія — Боспорське царство, що виникло в V ст. до н. е. у результаті об'єднання кількох міст на чолі з Пантікапеєм. Законодавча й виконавча влада концентрувалася в руках царя (династії Персіадів, Мітрідатів та ін.). У 107 р. до н. е. Персіад був убитий повсталими рабами під проводом Савмака, який захопив царський трон і навіть почав чеканити власну монету.
У І ст. н. е. Грецькі міста – держави здебільшого потрапили в залежність до Римської імперії. Проіснували вони до IV – V ст. н. е. , коли внаслідок загального занепаду рабовласницької системи і під ударами сусідніх племен дедалі більше втратили своє значення і врешті занепали.

ДАВНІ СЛОВ’ЯНИ
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ