Утворення політичних партій. Радикальний рух в Галичині. Україна у ХІХ ст

Нова ера
Компроміс галицьких народовців з польською владою Галичини
1890 – 1894 рр.
Олександр Барвінський
Юліан Романчук
Одні з головних ініціаторів польсько-українського компромісу

Політика “ Нова ера ” - 1890-1894рр.

Укладення компромісу
Сторони:
Лідери галицьких народовців;
Казимир Бадені – намісник Галичини.
Казімір Фелікс, граф Бадені
Буськ. Палац графа Бадені

Умови компромісу
Українці отримають місця у парламенті;
Допомога українському культурницькому руху:
відкриття третьої української гімназії в Коломиї (1892);
збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті;
заснування кафедри української історії в Львівському університеті на чолі з М.Грушевським (1894);
визнання українського правопису;
запровадження українських написів.
3. Підтримка українцями політики австрійської влади.

Особливості компромісу
Відсутність широкої підтримки населення;
1891 р. – на виборах українці втрачають депутатські місця;
1892 р. – вихід з компромісу “Народної ради”;
1894 р. – офіційне припинення компромісу на галицькому сеймі.
Галицький крайовий сейм

Наслідки компромісу
Дозвіл на відкриття третьої української гімназії;
відкриття кафедри української історії у Львівському університеті (1894);
кафедру очолив Михайло Грушевський.
Львівський університет
Михайло Грушевський,1895

Здобутки політики “нової ери”
Запровадження в буковинських і галицьких освітніх установах українського
фонетичного правопису (1892)
Відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі
з М. Грушевським (1894)
Перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове (1892)
та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності
Створення страхового товариства «Дністер» (1892)
Відкриття української гімназії в Коломиї (1892)
Поширення принципу двомовності на низку вчительських семінарій
Поява урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширене вживання
української мови в державних установах
Відкриття для українців ширшого доступу до державних посад

Радикальний рух у Галичині
Журнал “Громадський друг” (“Дзвін”, “Молот”), який видавали Іван Франко та Михайло Павлик у 1878 р.

Основні ідеї
Надання рішучого характеру національному руху;
соціалістична риторика;
революційність в діяльності;
національне і соціальне звільнення;
возз’єднання українських земель;
захист інтересів робітників і селян.
Соціалізм – лад, який, за вченням соціалістів, мав прийти на зміну капіталізму та ґрунтуватися на спільній власності на засоби виробництва та владі трудящих

Перша політична партія
Русько-Українська радикальна партія
(РУРП)
1890 р.
Партія – політична організація, яка представляє інтереси певної групи чи верстви й прагне здобути владу чи впливати на неї
Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

Лідери РУРП
Іван Франко
Михайло Павлик
Юліан Бачинський
В'ячеслав Будзиновський
Володимир Охримович

Програмна мета
боротьба за Українську державу;
головний засіб боротьби – парламентський;
захист національних і соціальних інтересів українців.
«Народ» - друкований oрган Русько-української радикальної партії
Ювілейна медаль Русько-української Радикальної партії "Січова пам’ятка"

Значення діяльності
1895 рік
Самостійність стає стратегічною метою в Галичині
1896 рік
Праця Юліана Бачинського “Україна irredenta”(“Україна уярмлена”) - вперше обґрунтовано ідею самостійності для українців
Ідея самостійності України
Юліан Бачинський і його праця “Україна irredenta”(“Україна уярмлена”)
Друковані органи:
місячник "Народ" (видавався у 1890-1895, 1918),
місячник для селянства "Хлібороб" (1891-1895),
"Громадський голос" .

Юліан Бачинський
( 1870 – 1940)
Народився в с. Новосілці (Східна Галичина);
здобув освіту у Львівському і Берлінському університетатх;
написав працю “Україна irredenta”(1895) – вперше висловлено ідею політичної незалежності України.
Ю.О. Бачинський

Іван Франко
(1856 – 1916)
Народився в с. Нагуєвичі (Станіславщина);
навчався у Львівському, Чернівецькому, віденському університетах;
першим підняв питання боротьби робітників за свої права (“Борислав сміється”);
прибічник радикалізму – звеличення соціальної і національно-визвольної боротьби;
двічі увязнений – на 9 і 2,5 місяці;
критичний погляд на марксизм як засіб до втрати свободи.
Приміщення Коломийської ратуші, де у 1880 році був ув'язнений
Іван Франко
Іван Франко – студент Львівського університету

Відхід від радикалізму
Зустріч з М.Грушевським і співпраця з ним у Науковому товаристві ім. Т.Шевченка
1894 р.
Марксизм – “релігія, заснована на догмах ненависті й класової боротьби”
1916 рік – висунутий на здобуття Нобелівської премії
Пам’ятник І. Франку на Личаківському кладовищі у Львові
Іван Франко. Малюнок - Fotomag.com.ua

Розкол РУРП (1899 р.)
Місце події:
м.Львів, партійна конференція
Суть події:
поява нових партій:
УСДП;
УНДП.
1899 р.
Члени УСДП за обговоренням

УНДП, мета її діяльності:
“Ми, галицькі Русини, частина українсько-руського народу, що мав колись державну самостійність, відтак віками боровся за свої державно-політичні права і ніколи не зрікся і не зречеться прав народу самостійного, заявляємо, що остаточною метою наших народних змагань є досягти того, щоб цілий українсько-руський народ здобув собі культурну, економічну і політичну самостійність та з’єднався з часом в цілісний національний організм, у якому б народний загал керував всіма своїми справами на свою загальну користь: культурними, економічними і політичними...
«Щоб в австрійській державі територія, заселена русинами, становила одну
окрему провінцію з якнайширшою автономією в законодавстві та адміністрації».
«До поділу Галичини на дві частини: руську і польську і так само до поділу Буковини на частини руську і волоську, та до утворення з руських частин Галичини і Буковини однієї національної провінції з окремою адміністра-цією і окремим національним соймом».
«Будемо підтримувати,скріплювати та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та прагнути до плекання разом із ними культурної єдності».
«Будемо прагнути, щоб серед угорських русинів викликати національний рух, подібний до того, який існує у середовищі галицьких і буковинських русинів, щоб заохотити їх до вживання й плекання рідної мови, до боротьби проти винародовлювання».

Українська націонал-демократична партія
Програмні положення:
стратегічна мета – незалежна і соборна Україна;
тактична мета – автономія у складі Австро-Угорщини;
парламентська боротьба;
підтримка страйкового руху.
Юліан Романчук – очолював Народний комітет – вищий орган партії
Газета “Діло” - офіційне партійне видання УНДП. Перша сторінка газети «Діло» від 31 серпня1939 року (один з останніх випусків)

Лідери УНДП
Іван Франко
В'ячеслав Будзиновський
Євген Левицький
Теофіл Окуневський

Українська соціал-демократична партія
Діяльність:
Парламентська робота, участь у виборах;
вимога рівноправної виборчої реформи;
організація страйків;
культурно-просвітницька робота.
Соціалістичні позиції
Микола Ганкевич – лідер партії

Лідери УСДП
Юліан Бачинський
Володимир Охримович
Семен Вітик
УСДП, мета її діяльності:
«українські соціал-демократи прагнуть національної свободи свого народу, щоби возз’єднаний і вільний український народ став поряд з іншими націями як рівноправний».

Політичні партії на західноукраїнських землях в др. пол. ХІХ ст.
І.Франко
М.Грушевський
грудень
жовтень
Переважала самостійницька тенденція в національно-визвольному політичному русі.

Виборча система Австро-Угорщини
Віденський парламент.
Галицький сейм.
Політична дискримінація:
для одного депутата від поміщиків – 52 голоси;
для одного депутат від селян – 8764 голоси.
1861 р.
Присяга депутата: «Я як крайовий посол для Королівства Галичини й Володимирії разом із Великим князівством Краківським присягаю Його цісарсько-королівській Апостольській Милості Цісареві на вірність, послух, зобов’язуюсь дотримуватися законності й сумлінно виконувати свої обов’язки. Так мені, Боже, допоможи!»
Візит Франца Йосифа I до Галицького крайового сейму. Картина Г. Родаковського