Виникнення політичних партій в Наддніпрянській Україні

Політичні партії Наддніпрянщини
періодом виникнення є початок ХХ століття;
першою політичною партією Наддніпрянщини стає Революційна Українська партія;
більшість партій відстоювали позиції автономізму і поширення соціалістичних ідей.

Революційна українська партія (РУП)
1900 р.
м. Харків
Гасло: «Рух усе, мета ніщо» (Є.Бернштейн)
Ініціатива створення:
- студентська громада.
“Самостійна Україна” М.Міхновського – перша програма РУП

Революційна українська партія (РУП)
Засновники
Дмитро Антонович
Михайло Русов
Левко Мацієвич
Юрій Коллард

Програма РУП викладена в творі
Микола Міхновський – “батько українського націоналізму”
“Самостійна Україна”
(1900)
Значення:
вперше відкрито обґрунтовано самостійність України і проголошено боротьбу за неї;
зародження націоналізму в Наддніпрянській Україні.

Українська народна партія (РУП)
Програмний документ – праця М.Міхновського “Десять заповідей”
1903 р.
Ідейні положення:
утворення самостійної демократичної держави – України;
президентська республіка;
соціальні гарантії для широких верств населення;
передача землі у власність селянам.
Микола Міхновський

Перший програмний документ – брошура М.Міхновського “Самостійна Україна”
Ідейні положення:
боротьба за державну незалежність;
боротьба проти царизму;
радикалізм;
безкомпромісність і рішучість;
прагнення поліпшити долю народу політичними засобами.
Революційна українська партія (РУП)
Обкладинка першого видання брошури, 1900 р.

Форми діяльності:
розповсюдження брошур («Дядько Дмитро» і «Чи є тепер панщина?»);
видання газет (1902 р. - Д.Антонович, часопис «Гасло»);
створення мережі місцевих організацій.
Революційна українська партія (РУП)
Дмитро Антонович – автор агітаційних брошур, у 1902-1903 рр. у Чернівцях редагує газету “Гасло”

Українська народна партія (УНП)
1902 р.
м. Харків
Гасло: «Україна для українців»
Ініціатива створення:
- активісти на чолі з М.Міхновським, які вийшли з РУП.
М. Міхновський (другий ряд, перший праворуч) серед соратників. Харків

Микола Міхновський
( 1873 – 1924)
Народився в с. Турівка на Київщині;
навчався на юридичному факультеті Київського університету;
один з ініціаторів утворення «Братства тарасівців» (1891);
працюючи адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь в українському національному русі.
один з організаторів та лідерів створеної в 1901–1902 рр. Української народної партії, написав для неї програму, в якій обстоював ідею самостійності української держави.

Форми діяльності:
1903 р. – створення М.Міхновським напіввоєнної організації “Оборона України” для здійснення політичних терористичних актів;
М.Міхновський виклав теоретичні основи українського націоналізму (“батько українського націоналізму”).
Українська народна партія (РУП)
Замах на пам’ятник О. Пушкіну в Харкові УНП присвятила річниці Переяславської угоди 1654 р. Під пам’ятник, що стояв в університетському сквері, було закладено вибухівку та партійні листівки, які після вибуху мали розлетітися на всі боки. Текст листівок пояснював мету акції: Пушкін ображав гідність України у своїх творах, особливо в поемі «Полтава». Крім цього, пам’ятник російському поету на українській землі проголошувався зайвим, доки не буде дозволено безперешкодно встановлювати тут пам’ятники українським письменникам.

Українська соціал-демократична спілка (УСДП)
1904 р.
м. Львів
Ініціатива створення:
- противники самостійності
України, які вийшли зі складу РУП.
На засадах автономної секції увійшла до складу РСДРП (меншовиків)
Зі статуту:
«Спілка»
займається організацією пролетаріату, що говорить українською мовою,
у місцевостях, де немає комітетів РСДРП, її громади являються самостійними організаціями».

Мар'ян Меленевський (вважався лідером);
Олександр Скоропис-Йолтуховський;
Павло Тучапський.
Українська соціал-демократична спілка (УСДП)
Діячі партії
Мар'ян Меленевський

Ліберальний напрямок
Українська демократична партія (УДП)
1904 р.
м. Київ
Ініціатива створення:
- поміркована українська інтелігенція.
Ідейні положення:
автономія України в складі федеративної Російської держави;
Росія – конституційна монархія;
загальнонародна власність.

Українська демократична партія (УДП)
Лідери партії
Євген Чикаленко
Олександр Лотоцький
Володимир Чехівський

Українська радикальна партія (УРП)
1904 р.
Ініціатива створення:
- поміркована українська інтелігенція.
м. Київ
Ліберальний напрямок
Ідейні положення:
автономія України в складі федеративної Російської держави;
Росія – конституційна монархія.

Українська радикальна партія (УРП)
Лідери партії
Сергій Єфремов
Борис Грінченко
Модест Левицький

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)
1905 р.
Ініціатива створення:
- другий з'їзд РУП – рішення про перейменування партії.
Ідейні положення:
автономія України в складі Росії ;
можливе об'єднання з РСДРП на федеративних началах;
відкидання ідеї революційного екстремізму.

Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)
Лідери партії
Володимир Винниченко
Симон Петлюра
Микола Порш
Дмитро Антонович

Українська демократично-радикальна партія (УДРП)
1905 р.
Ініціатива створення:
- об'єднання УДП і УРП.
м. Київ
1907 р. – перейменовано в Українську трудову партію
Ідейні положення:
автономія України в складі Росії ;
ліквідація самодержавства;
проголошення демократичних свобод.

Українська демократично-радикальна партія (УДРП)
Лідери партії
Борис Грінченко
Сергій Єфремов
Євген Чикаленко
Модест Левицький
Федір Матушевський

Загальноросійські партії
1898 р.
- створення партії.
Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП)
Будинок-музей I з’їзду РСДРП в Мінську
Перший номер газети «Іскра» - основного друкованого органу партії
Маніфест РСДРП ( автор Петро Струве) в єврейській газеті.1898 р.

Лідери РСДРП
Юлій Мартов (Цедербаум) – один з лідерів фракції меншовиків
Володимир Ленін (Ульянов) – лідер фракції більшовиків

Загальноросійські партії
Меншовики
парламентська боротьба;
реформи;
демократичні свободи.
Більшовики
соціалістична революція;
диктатура пролетаріату.
Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП)
1903 р. - розкол

Загальноросійські партії
Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)
Кінець 1901 – початок 1902 рр.
- створення партії.
Передвиборний плакат есерів 1917 року
Віктор Чернов – основний ідеолог і теоретик партії

Мета діяльності:
повалення самодержавства шляхом революції;
соціалізація (усуспільнення) землі;
запровадження загального виборчого права, республіки, демократичних свобод, робітничого законодавства.
Загальноросійські партії
Російська партія соціалістів-революціонерів (есерів)
Дмитро Сипягін – міністр внутрішніх справ, вбитий есерами в 1902 р.

Загальноросійські партії
Створення
Самостійна діяльність (після виключення зі складу РСДРП)
захист єврейства;
демократичний марксизм.
“Загальний єврейський робітничий союз” (Бунд)
1897 р.
1903 р.
Члени Бунда поряд з тілами трьох своїх товаришів, вбитих в Одесі в ході Революції 1905 року