5 Хіба ревуть воли

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням Івана Франка, «змальовано майже столітню історію українського села»,
розкрито тогочасну дійсність у всіх її
складностях і суперечностях.

Минуло кілька місяців потому, як Панас Рудченко переїхав до Полтави (1872) Багато часу забирала робота, тому він дуже любив службові відрядження, які давали нагоду ознайомитись із навколишньою дійсністю. Якось хлопчик-візник розповів йому жахливу історію про селянина Василя Гнидку, який вирізав сім’ю заможного козака, за що його було засуджено до каторжних робіт.

Під враженням від
розповіді він пише нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» (нарис було надруковано у львівському журналі «Правда» в 1874 р.).

Улітку 1872 року
Панас Мирний
пише першу редакцію повісті «Чіпка»,
деякі зауваження до якої зробив його брат, відомий літературний критик і публіцист Іван Білик.

Одержавши рецензію на початку 1873 року, автор виправив деякі суперечності в образі головного героя, окреслив нову сюжетну лінію про Грицька та Христю тощо. І відклав роботу на певний час за своїм творчим принципом: «Нехай вилежиться та достигне, як та
овоч на дереві». Коли ж він знову взявся до твору, почав переписувати все заново, розгортаючи повість у багатоплановий соціально-психологічний роман.

Над четвертою та п’ятою редакціями Панас Мирний працював разом з Іваном
Біликом (четверта редакція, написана 1874 року, мала назву «Пропаща сила»,
складалась із чотирьох частин). У 1875 році роман було закінчено під назвою
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

ДВА ХУДОЖНІ ПІДХОДИ
Тому в історії української літератури обох братів Рудченків вважають авторами роману.
публіцистичний (Іван Білик надавав перевагу соціальному аспекту)
художній (Панас Мирний)

Роман було надрукувано за
сприяння Михайла Драгоманова за кордоном – у Женеві в 1880 році на кошти українських громад. Після виходу твір одразу потрапив до переліку книжок, заборонених у Російській імперії. Уперше легально роман було опубліковано в 1903 році в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила», а
в 1905 він вийшов окремим виданням.

НАРИС – невеликий прозовий художньо-
публіцистичний твір, у якому автор зображує взяті з життя факти, події, людей.

ЕПОС – один із трьох родів літератури, в основі якого лежить розповідь про події. Зображення в епосі найчастіше ведеться від реального чи умовного оповідача, рідше свідка чи учасника подій. В епічному творі використовують різноманітні засоби викладу: оповідь, діалог, монолог, авторські відступи. У ньому наявне авторське мовлення та мовлення персонажів. Дія може відбуватися в трьох часових площинах: минулому, теперішньому, майбутньому.

РОМАН – складний за будовою й великий за обсягом епічний прозовий (інколи
віршований) твір, у якому широко охоплені
життєві події певної доби, велика кількість
персонажів.

Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» –
перший в українській літературі соціально-
психологічний роман.

РОМАН СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ – жанровий різновид роману, у якому відображено зіткнення внутрішніх прагнень героя із соціальними обставинами, досліджується зв’язок між духовним станом особистості та суспільними умовами, глибоко розкрито психологію персонажів, мотиви їхніх учинків, роздуми, почуття, що свідчать про стан суспільства взагалі та його вплив на внутрішній світ людей.
характерний аналітизм у зображенні як соціальних явищ, так і внутрішнього світу людини; герої постають як соціальні типи, хоч автори досягають неабиякої майстерності у відтворенні їхніх індивідуальних якостей і переживань.
описи приватного життя людини не виключають широких соціальних узагальнень;
розкривається конфлікт між людиною й суспільством, мріями й сподіваннями особистості та дійсністю;
ОЗНАКИ:

Академік О. Білецький писав, що композиція роману схожа «на будинок з багатьма прибудовами й надбудовами,
зробленими неодночасно та не за строгим планом».

РОМАН СКЛАДАЄТЬСЯ ІЗ ЧОТИРЬОХ ЧАСТИН
(30 РОЗДІЛІВ).
I. Дитинство і юність Чіпки.
II. 100-річна історія села Піски.
III. Складна доля селянина-бунтаря.
IV. Трагедія Чіпки.
Кожна частина має свій закінчений зміст, внутрішній лад, художню завершеність.

Паспорт твору

Паспорт твору

Паспорт твору

Паспорт твору

Проблематика твору
проблема «пропащої сили»;
народна мораль;
батьки й діти;
добро й зло;
земля й достаток;
кріпацька неволя;
становище жінки в сім’ї;
любов і сімейне щастя.

ОСНОВНІ СЮЖЕТНІ
ЛІНІЇ
I. Життя, боротьба й шукання соціальної справедливості
Чіпки.
II. Життєвий шлях Максима Ґудзя,
змалювання його морального занепаду.
III. Зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи й народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Піски.
Події в романі відбуваються не в хронологічній,
а в логічно-психологічній послідовності.

Основні епізоди твору
1-ША Ч А С Т И Н А.
1. Польова царівна: зустріч Чіпки з Галею.
2. Двужон: історія Вареника – Притики – Хруща – Хрущова.
3. Дитячі літа: важке дитинство Чіпки.
4. Жив-жив: Чіпка в наймах, потім підпасич із Грицьком у діда Уласа.
5. Тайна-невтайна: Чіпка-вівчар, смерть баби Оришки, розкриття таємниці про батька.
6. Дознався: знайомство з Галею.
7. Хазяїн: зростання Грицька як доброго господаря.

Основні епізоди твору
4-Т А Ч А С Т И Н А.
23. Невзначай свої: нічні збіговиська злодіїв у Максима Ґудзя.
24. Розбишацька дочка: розмова Чіпки з Галею, з якої він дізнається про те, що Максим Ґудзь віддає Галю за москаля Сидора.
25. Козак – не без щастя, дівка – не без долі: Чіпка вмовляє Сидора за гроші відмовитися від Галі, виставляє всій роті могорич і домовляється з Грицьком про сватання Галі.
26. На своїм добрі: сватання Галі, оглядини в Чіпки; вінчання й бучне весілля; переїзд Галі до Чіпки; радісне життя молодих;
дружба Чіпчиної й Грицькової родин; зведення Чіпкою нового будинку; новий промисел Чіпки.
27. Новий вік: пореформене життя; історія життя Шавкуна; вибори Чіпки в земство.

Основні епізоди твору
4-Т А Ч А С Т И Н А.
28. Старе – та поновлене: обрання Чіпки в управу; компромат за колишні злодіяння (у нерозкритій давній судовій справі підозра за крадіжку пшениці в пана Польського й убивство сторожа); відсторонення губернатором від управи «по неблагонадежности»; гнів Чіпки; смерть Максима Ґудзя.
29. Лихо не мовчить: Явдоха Ґудзь у долі Чіпки; сварки Явдохи з матір’ю Чіпки; повернення Чіпки «до старого»; смерть Явдохи.
30. Так оце та правда! Убивство Хоменкової родини («вісім безневинних душ»); смерть Галі; повідомлення Мотрі у волость про скоєний сином злочин; арешт Чіпки; конвой до Сибіру через Піски.

СУСПІЛЬНІ ЯВИЩА
I. Історія закріпачення.
II. Облаштування земств.
III. Вибори.
IV. Землеустрій.

Чіпка — жертва обставин, страдник,
«пропаща сила», злочинець, убивця,
якому
немає виправдання, чи
морально нестійка людина ?
ВІДПОВІДЬ АРҐУМЕНТУЙТЕ.

НАРОДЖЕННЯ
ДИТИНСТВО, ЗНУЩАННЯ ДІТЕЙ, БІЙКА Й ЛАЙКА МАТЕРІ
У ДІДА УЛАСА
ВІДМОВА ГРОМАДИ
ГОСПОДАРЮВАННЯ НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ
ВІДБИРАЮТЬ ЗЕМЛЮ
ПИЯЦТВО
ЛИХІ ТОВАРИШІ
УБИВСТВО СТОРОЖА
КАЯТТЯ
НА СВОЄМУ ГОСПОДАРСТВІ
НІЧНА
КОМПАНІЯ
ЗНАЙОМСТВО З ГАЛЕЮ
ВИБОРИ В ЗЕМСТВО
ВИГАНЯЮТЬ ІЗ ГЛАСНИХ
ПИЯЦТВО,
РОЗБІЙНИЦТВО
УБИВСТВО НА ХУТОРІ
+
-

Формування Чіпки
«Я, бабусю, добрий,
я злого не робитиму»
Мати – селянка, яка ніколи не мала власної хати. Єдине багатство – працьовиті руки й чесна душа.
Батько – панський попихач, утікач з панської неволі, москаль.
Добрі наставники Чіпки- бабуся Оришка й дід Улас.

Чіпка в дитинстві
розумний;
метикуватий;
озлоблений;
нервовий;
готовий до помсти;
виколупує очі намальованому Богові;
ненавидить матір, однолітків, Бородая, панів, які відправили батька в солдати, громаду, яка не погодилася, щоб Чіпка пастушив замість діда Уласа.

Чіпка в молодості
гордий;
незалежний;
здатен на безкорисливий учинок;
працьовитий;
любить землю;
мріє про краще життя;
палкий погляд, бистрий, як блискавка.

Мотря
працьовита;
вболіває за сина;
справедлива, хоча необачна;
затуркана;
не має душевного контакту з сином;
зла через життєві негаразди;
Тільки одна мати вміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати…
Панас Мирний
не зазнала щастя: «не бачила дівкою, жінкою, не сподівалася замужньою вдовою».

Галя
польова царівна;
чесна;
ніжна;
вразлива;
бореться за Чіпку;
не вистачає твердості характеру;
ніщо у світі, на її думку, не виправдає злочин і вбивство.
«розбишацька дочка»;
прагнула ввійти в лихе товариство «тихим янголом-спасителем»;
«…Вона бачила – серце її правду казало, - що не вдержать уже їй Чіпки біля себе, що йому остогидло таке життя – не вдовольняло його… І вона тихо-тихо, потай од Чіпки, нишком плакала…»

Христя
весела;
працьовита;
співчутлива;
добра;
уміє розрадити, підказати, застерегти;
поєднавшись із Грицьком, зажила в родинному затишку.

Явдоха
колишня міська повія;
живе обманом та крадіжкою;
горда;
ніжна, любляча мати;
зневажає чесних трудівників;
нажива й прибуток –ціль її життя.
Чому, на вашу думку, Явдоха не стала порядною людиною?