Слайд 2 Г. Флобер (1821-1880) – другий етап розвитку французького реалізму
![Г. Флобер (1821-1880) – другий етап розвитку французького реалізму](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-1.jpg)
Слайд 3 В цілому Флобер - письменник бальзаківської школи. В творчості він, як
![В цілому Флобер - письменник бальзаківської школи. В творчості він, як і](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-2.jpg)
і інші письменники-реалісти, керувався настановою на зображення об`єктивної картини життя суспільства у відповідності до реалістичних принципів – детермінізму, еволюції, всеохопності, типізації.
Слайд 4 Франція Г.Флобера - часи соціальної і економічної стабільності. Реалізм стає іншим:
![Франція Г.Флобера - часи соціальної і економічної стабільності. Реалізм стає іншим: замість](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-3.jpg)
замість глобальних узагальнень - дослідження приватних, домашніх випадків, характери героїв стають більш дрібними і звичайними. Франція буржуазна, меркантильна, торгівельно-промислова.
Флоберівський герой - посередня людина. Дрібні герої, дрібні лиходії. Нудьга і сірість. «Світ кольору плісняви».
Слайд 5Провінційне місто Руан – батьківщина Г.Флобера
![Провінційне місто Руан – батьківщина Г.Флобера](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-4.jpg)
Слайд 6Ашіль і Кароліна Флобер – батьки Гюстава Флобера
![Ашіль і Кароліна Флобер – батьки Гюстава Флобера](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-5.jpg)
Слайд 7 В 1840 р. Гюстав Флобер, закінчивши Руанський королівський коледж, вступив на
![В 1840 р. Гюстав Флобер, закінчивши Руанський королівський коледж, вступив на юридичний](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-6.jpg)
юридичний факультет Паризького університету.
Університетське життя не любив, до однокурсників ставився із презирством.
Не завершив навчання, оскільки у 1844 р. сталася подія, що сильно вплинула на майбутнє життя. У нього стався серйозний напад епілепсії. Повторювалися вони впродовж усього життя, супроводжувались слуховими і зоровими галлюцінаціями.
Слайд 8Маєток Круассе – місце життя і творчості Г.Флобера
![Маєток Круассе – місце життя і творчості Г.Флобера](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-7.jpg)
Слайд 12“Нехай собі стверджується Імперія, закриємо свої двері, піднімемося на Вежу зі Слонової
![“Нехай собі стверджується Імперія, закриємо свої двері, піднімемося на Вежу зі Слонової](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-11.jpg)
Кістки, на найвищий щабель, ближче до неба. Там інколи буває холоднувато. Та хіба не все одно? Там видно блиск зірок і не чути індиків”.
Г. Флобер
Слайд 13 «Серед мореплавців, що вирушають в море, є ті, що знаходять нові
![«Серед мореплавців, що вирушають в море, є ті, що знаходять нові материки](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-12.jpg)
материки і приєднують їх до Землі або відкривають нові небесні світила. Це майстри своєї справи, великі і знамениті особи. Але є і такі, хто сіє зброєю терор і руйнування, хто багатіє і жиріє на цьому…
Я ж непримітний і терплячий ловець перлів, той, хто пірнає в глибини і повертається з порожніми руками і посинілим обличчям. Невідома фатальна пристрасть примушує мене занурюватися в безодню думки, в її глибини, які не перестають зачаровувати сильних духом.
Я готовий витратити своє життя на споглядання океану мистецтв; доки інші подорожують і воюють, я ж час від часу розважатимуся, всього лише пірнаючи за зеленими і жовтими нікому не потрібними мушлями. Я залишаю їх собі, щоб прикрашати стіни своєї хатини».
Слайд 14 Перші літературні спроби Флобера з'являються в середині 1830-х років. Виконані в
![Перші літературні спроби Флобера з'являються в середині 1830-х років. Виконані в традиційній манері «несамовитого романтизму».](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-13.jpg)
традиційній манері «несамовитого романтизму».
Слайд 15 Перший роман «Виховання почуттів» 1845
Тема духовного розвитку людини.
Центральна
![Перший роман «Виховання почуттів» 1845 Тема духовного розвитку людини. Центральна проблема твору](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-14.jpg)
проблема твору - вибір людиною життєвого шляху.
Слайд 16Пітер Брейгель Старший «Спокуса святого Антонія» (16 ст.)
![Пітер Брейгель Старший «Спокуса святого Антонія» (16 ст.)](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-15.jpg)
Слайд 17 «Спокуса святого Антонія» (1849) - містерія, або символічна драма.
Дія
![«Спокуса святого Антонія» (1849) - містерія, або символічна драма. Дія розвивається у](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-16.jpg)
розвивається у двох планах. Один реальний, або об'єктивний (фантастична реальність, населена символами, персоніфікованими гріхами й чеснотами).
Другий - суб'єктивний, відбиває свідомість християнського аскета Антонія.
Флобер прагне проникнути у внутрішній світ людини, що свідомо відріклася від усього земного, але не знайшла спокою.
Письменник відтворює психологію людини, що жила в давні часи. Разом з тим драма має філософський, загальнолюдський зміст.
Слайд 18 Подорож на Схід (1849-1850) – визначна подія, межа, після якої починається
![Подорож на Схід (1849-1850) – визначна подія, межа, після якої починається період](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-17.jpg)
період творчого розквіту і остаточно формується флоберівський «об`єктивний метод».
Слайд 19 Оскільки творчий процес є пізнанням об'єктивної істини, художник у своєму творі
![Оскільки творчий процес є пізнанням об'єктивної істини, художник у своєму творі не](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-18.jpg)
не повинен виражати власні пристрасті або виносити оцінки, він має користуватися принципом «об'єктивності».
Правда мистецтва - не точна копія життя, а відкриття його справжнього змісту, тобто загальної єдності й взаємозумовленості.
Він має намір використовувати в літературі метод об'єктивного наукового дослідження.
Йому здавалося, що мистецтво і наука безперервно зближуються, що мистецтво стає більш науковим, а наука більш художньою.
Флобер рекомендує підходити до людей як до мастодонтів і крокодилів, вчиняти з ними так, як це роблять учені. «Показуйте їх, набивайте з них опудала, заспиртовуйте їх, от і все. Але оцінювати їх, ні!».
Слайд 23 Провінційне життя міщанського світу «кольору плісняви».
Критик Ш. Сент-Бев: «Ідеальне
![Провінційне життя міщанського світу «кольору плісняви». Критик Ш. Сент-Бев: «Ідеальне скінчилося, ліричне](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-22.jpg)
скінчилося, ліричне вичерпало себе. Настало протверезіння. Сувора, нещадна правда, останнє слово життєвого досвіду, проклали собі шлях в мистецтві».
Е. Золя: «Поява роману «Пані Боварі» ознаменувала нову епоху в літературі. Здавалося, що принципи сучасного роману, розсіяні в грандіозній творчості Бальзака, нарешті знайдені і з чіткістю викладені на чотирьохстах сторінках книги. Кодекс нового мистецтва був створений».
Слайд 24 Повсякденний сюжет, який не має в собі нічого грандіозного і піднесеного,
![Повсякденний сюжет, який не має в собі нічого грандіозного і піднесеного, допоміг](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-23.jpg)
допоміг виявити сутність сучасної епохи.
Г. Флоберу вдалося передати одержимість матеріальними інтересами і низькими пристрастями, а принцип «об'єктивності» і найвищий рівень правдивості надали роману трагедійного звучання і філософської глибини.
Слайд 25 Героїня Флобера викликає іронію і співчуття одночасно.
В її безглуздих
![Героїня Флобера викликає іронію і співчуття одночасно. В її безглуздих ідеалах, недалеких](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-24.jpg)
ідеалах, недалеких мріях і невгамовній любовній тузі Флобер побачив спрагу недосяжного щастя, прагнення до ідеалу, відразу до потворного існування, до «світу кольору плісняви».
Тільки незадоволеність життям, тільки страждання через невідповідність ідеалу і реальності здатні зберегти в людині живу душу, тому й у своїй звичайній героїні письменник знаходить «божественний вогонь».
Письменник стверджував: «Мадам Боварі - це я».
Слайд 26 "Пані Боварі" - тонкий психологічний роман. Прийоми психологічного аналізу різноманітні. Серед
!["Пані Боварі" - тонкий психологічний роман. Прийоми психологічного аналізу різноманітні. Серед них](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-25.jpg)
них є характерні тільки для нього - непряма характеристика, матеріалізація відчуттів; є і загальноприйняті - діалог, внутрішній монолог, авторська характеристика, пейзаж.
Проте і традиційні прийоми психологічного аналізу є власне флоберівськими, оскільки в них внесені нові, продиктовані його естетикою елементи.
Слайд 28«Саламбо» (1862)
«Я хотів відобразити бачення стародавнього світу, застосовуючи до античності метод
![«Саламбо» (1862) «Я хотів відобразити бачення стародавнього світу, застосовуючи до античності метод](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-27.jpg)
сучасного роману».
Давні люди - близькі до природи істоти. В них яскравіше виявляється єдність фізіології і психології.
Орієнтуючись на історичні і філософські системи свого часу, письменник вважав, що психологія давньої людини базується на релігійних уявленнях і через них себе виражає.
Слайд 29 Саламбо — прекрасна, але краса її не індивідуалізована, подібна красі античної
![Саламбо — прекрасна, але краса її не індивідуалізована, подібна красі античної скульптури,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-28.jpg)
скульптури, що змальовує богів і богинь. Її внутрішній світ залишається таємницею, як і все містичне оточення, в якому вона живе.
Флобер детально описує її одяг, дорогоцінні прикраси, але майже нічого не говорить про її зовнішній вигляд, про її душевні рухи.
У цьому позначилися уявлення письменника про жінок античного світу, риси яких збереглися на Сході. Сучасна жінка Європи, на думку Флобера, — «це результат цивілізації, штучний продукт». Індивідуальних рис вона набула у зв'язку з розвитком індивідуальної любові.
Слайд 30 Роман «Виховання почуттів» - вперше у Флобера широка картину сучасної епохи.
![Роман «Виховання почуттів» - вперше у Флобера широка картину сучасної епохи. Новий,](/_ipx/f_webp&q_80&fit_contain&s_1440x1080/imagesDir/jpg/1134053/slide-29.jpg)
Новий, незвичний тип роману. Ані яскравих пристрастей, ані засудження пороків, ані пошуків ідеалу. Монотонна, сіра повсякденність.
Саме життєві дрібниці впливають на головного героя Фредеріка - вони змінюють його настрої, почуття і його особистість.
Флобер будує роман із дрібних подій, випадкових зустрічей і незначних учинків. Написаний він досить скупо, без внутрішніх ліричних монологів, без поетичних описів.
Мова Флобера проста, точна, майже наукова. Незвична побудова й стиль оповіді не призвели роман до успіху у читачів. Він здався їм «нудним». Високу оцінку «Вихованню почуттів» дали Жорж Санд, Золя, Мопассан.