Ознаки романтизму

Ознаки романтизму
інтерес до минулого, народної творчості, міфології;
незвичайність головного героя, що вирізняється з-поміж свого оточення, його схильність до рефлексії, заглиблення у власний внутрішній світ, до пошуку гармонії з природою та світом;
утвердження високих ідеалів (свободи, кохання, гармонії зі світом та ін.);
пафос — піднесений або критичний (романтики оспівували особистість та загально­людські цінності, водночас вони викривали романтичними засобами вади суспільства);
характерні художні прийоми романтизму: символіка, контраст, гротеск, іронія, алегорія та ін.;
яскрава, барвиста мова, що відповідає сильним пристрастям, могутнім характерам, драматичним конфліктам.

РОМАНТИЗМ ПРАГНЕ ДО:
- нескінченності й безмежності;
- повалення границь між мрією та дійсністю;
- універсальної поезії, яка повинна бути одночасно науковою, релігійною, поетичною, а також ліричною, епічною, драматичною, музикальною;
- переваги фантазії;
- він прагне до палко-рушійного, загадкового, неприборканого;
- він вимагає суб’єктивізму та індивідуалізму, безладності та без граничності між епосом, лірикою й драмою;
- він прагне до минулого, передусім до доби Середньовіччя, до простору, до мрійливого і загадкового;
- він цінує власний народ;
- він пробуджує національну свідомість.

ТЕЧІЇ РОМАНТИЗМУ
- Народно-фольклорна (початок XIXст.)- течія, орієнтована на фольклор та народнопоетичне мислення. Представники цієї течії збирали народну поезію й черпали з неї мотиви,знаходили в ній архетипи своєї творчості. Їх приваблювала простота поетичного вислову,мелодійність народної поезії.
- "Байронічна" (представники: Дж.Байрон, Г.Гейне, А.Міцкевич, О.Пушкін, М.Лермонтов та ін.). Завершене втілення течія отримала саме у творчості Байрона, тому і дістала таку назву. Набула особливостей розчарування і меланхолії, депресії, "світової скорботи". Ці "негативні емоції" стали провідними ліричними мотивами, що визначали емоційну тональність творів.
- Гротескно-фантастична або "гофманівська"( за іменем найвідомішого представника А.Гофмана). Основна риса цієї течії - перенесення романтичної фантасмогорії до сфери повсякденного життя, тобто побуту, їх переплетіння, внаслідок чого убога сучасність постала у примхливому гротескно-фантастичному висвітленні.
- Утопічна течія. Набула значного розвитку у літературі 30-40-х р. XIXст.,представниками якої були: Віктор Гюго, Жорж Санд, Генріх Гейне. Вона ніби була протиставленням для "Байронічної" течії, оскільки проповідувала оптимістичний погляд на життя, його перспективи, переносила акцент з критики на ствердження позитивних тенденції і цінностей життя .