Банківська справа

Сучасна банківська справа – дуже динамічний вид бізнесу як в Україні, так і в усьому світі. Банки об’єктивно перебувають у центрі більшості економічних процесів, забезпечуючи практично весь рух грошових потоків, здійснюючи сотні різноманітних фінансових операцій, взаємодіючи із клієнтами у різних галузях економіки.

Стрімкий розвиток українських банків став основою процесу формування повноцінних ринкових відносин та сукупності тих базових елементів, котрі пов’язані із рухом грошей і без яких узагалі неможливе функціонування ринкового господарства в нашій країні.

Перші банкіри з’явилися у ХVI столітті. Спочатку це були жителі північноіталійської області Ломбардії. Звідси й «ломбард», і «банк» як лава, де проводилися перші торгівельно-обмінні операції. Прибутковість із банківської операції, навіть у найголодніші роки, складала, мінімум 25%, а з початком епохи географічних відкриттів зросла до 400-600%!

Штат працівників банків став поповнюватися вихідцями з купецьких і чиновницьких сімей, і вже до XVIII ст. служба в банку розглядалася як стабільна і почесна. Навіть пересічний банківський клерк у ті часи був завидним нареченим.

З початку 90-х професія банківського фахівця міцно зайняла місце в ряду однією з найпрестижніших і високооплачуваних. Багато технічні вузи почали відкривати банківські факультети і відділення, а конкурси в профільних навчальних заклади значно перевищували показники попередніх років. Ситуація відтоді врівноважилась, утворився навіть деякий надлишок пропозиції на цьому сегменті ринку праці, але справжні «профі» як і раніше в ціні.

Довгий час у банківській справі панували чоловіки. Образ банкіра припускав солідність, грунтовність, надійність, укладені виключно в чоловічу оболонку. Насправді багато якості, необхідні для успішної банківської кар’єри, притаманні саме жіночому характером. Це інтуїція, проникливість, працьовитість, скрупульозність, комунікабельність.

Сучасний банкір характеризується не тільки наявністю професійних знань, а й розширює діапазони діяльності. Сфера діяльності банкіра охоплює не тільки грошові операції, але й надання фінансових послуг юридичним і фізичним особам. На ділі ж банкір – це багатогранний фахівець, що відрізняється схильністю до прогнозування і аналітичним складом розуму.

Банківський службовець має орієнтуватися в процесі переміщення ресурсів, вміти сконцентрувати систему фінансових послуг на інтересах клієнта, працювати з кредитами тощо. Відтак, висококваліфіковані банківські кадри – запорука економічного зростання держави.

Хотілося б відзначити, що можливість працевлаштування банкірів є однією із переваг цієї професії. Аналізуючи ринок праці, зокрема держаний сектор економіки, зазначимо: статистика є досить невтішною. Постійне скорочення державних службовців у таких структурах як державна податкова інспекція, митна служба, державне казначейство, фінансовий відділ та інших державних установах, робить фахівців державного сектору економіки не конкурентоздатними на фінансовому ринку. Що ж стосується банкірів – то це спеціалісти широкого профілю.

У суспільстві інколи виникають думки, що праця в банківській сфері є сухою, формальною, пов’язаною лише з безликими цифрами. Але ж банкір працює, в першу чергу, з людьми, а вже потім з грошима і цифрами! А відтак, в діяльності банкіра надзвичайно важливим є елемент творчості, який, насамперед, полягає в інтуїтивному підході до виконання функцій, в неординарності вирішення проблем і винаходах нових продуктів та схем. Без відповідної творчості працівників банк перестає бути банком.

Коло обов'язків банкіра залежить від займаної посади. В основному, це робота з клієнтами: обслуговування, консультування з різних питань, а також аналітична діяльність, планування, прогнозування.

Успішний банкір повинен володіти такими особистими якостями як уважність, відповідальність, цілеспрямованість, готовність до самоосвіти; оперативність, здатність швидко знаходити правильні рішення; ощадливість, прагнення заробляти гроші, а не витрачати їх; комунікабельність; вміння проводити зважену політику.