КОНФЛІКТ и в управлінській діяльності

Головною метою курсу є ознайомлення з загальними особливостями проявів конфліктів в різних сферах суспільного життя, в тому числі й освіті,а також засвоєння навичків управління різними видами конфліктів.
ознайомити з основним науковими вченнями в області конфліктології, надати цілісне уявлення про конфлікт та його роль в суспільсті;
ознайомити зі специфікою та способами регулювання ріноманітних конфліктів;
навчити навичкам посередництва в ситуаціях з важкими людьми та ситуаціях стресу;
розвинути здатність виявляти та вирішувати проблеми, критичні з точки зору особистості, суспільства, держави;
сформувати практичні навички вирішення внутрішньоособистісних та міжособитсісих конфліктів.
МЕТА КУРСУ
ЗАДАЧІ КУРСУ
4

ЗМІСТ КУРСУ
3.
5

ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ
КОНФЛІКТУ
7

ПРОБЛЕМА КОНФЛИКТА В НАРОДНОМ ТВОРЧЕСТВЕ
Поговорки и фразеологизмы: "Что за шум, а драки нет?", "Полно браниться, не пора ли мириться?", "Я тебе покажу кузькину мать!"
В русском языке с интерпретацией конфликтных ситуаций связано свыше 700 фразеологизмов. Среди них 21.2% имеют ключевое слово "согласие", а 52.7% - "драка".
Пословицы: "Чем ругаться, лучше собраться и подраться", "Больше дерутся, так смирнее живут" и т.п. В 184 пословицах прослеживается прямой призыв к драке: "Горе горюй, а руками воюй!", "Вот тебе раз, другой бабушка даст!" Несколько меньшее количество (157) содержит призыв к миру и согласию: "Замахнись, да не ударь", "Зла за зло не воздавай" и т.п.
Общий анализ русских пословиц и поговорок позволил установить, что 902 из них посвящены проблеме "насилие - согласие".
Приоритеты распределились так: 24.1% - одобрение насилия; 29.6% - осуждение насилия; 16.4% - призыв к насилию; 9.1% - одобрение мира; 4.5% - призыв к миру. В целом в 40.5% пословиц и поговорок насилие одобряется, а в 43.2% одобряется согласие.
11

Конфліктологія – це система знань про закономірності та механізми виникнення і розвитку конфліктів, а також про принципи та методи управління ними.
Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій у свідомості окремо взятого індивіда, у міжособистісних взаємодіях індивидів або груп людей, які пов'язані з гострими негативними емоціями та переживаннями.
12

УЗАГАЛЬНЕНІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТУ
Недостатня узгодженість та протиріччя цілей окремих груп та особистостей
Недосконалість організаційної структури, нечітке розмежування прав та обов'язків
Обмеженість ресурсів
Суб'єктивне відношення керівника до підлеглих
Невизначеність перспектив зростання
Несприятливі фізичні умови
Недостатня доброзичливість та увага з боку керівника
Психологічний феномен
Недостатній рівень професіоналізму
ОБ'‘ЄКТИВНІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТУ
Протиріччя між функціями та видом діяльності
Різниця в манері поведінки та життєвому досвіді
СУБ'ЄКТИВНІ ПРИЧИНИ КОНФЛІКТУ
ТИ ШУКАЄШ ПРИЧИНУ ЗЛА, А ВОНО ТІЛЬКИ В ТОБІ (Ж.-Ж Руссо)
29

ФУНКЦІЇ КОНФЛІКТУ
На групу:
Розрядка напруженої обстановки.
Стимуляція соціальних процесів.
Згуртування однодумців.
Усунення протиріч у функціонуванні групи.
Створення і підтримання балансу сил, а також влади та соціального контролю
На особистість:
Пізнання членами групи один одного.
Послаблення психічної напруги.
Стимуляція активності особистості.
Покращення якості діяльності.
Підвищення авторитету окремих членів групи.
Розвиток особистості.
НЕГАТИВНІ
На особистість:
Погіршення настрою членів групи.
Відчуття насилля.
Погіршення якості індивідуальної діяльності.
Закріплення соціальної пасивності особистості.
Загроза здоров'ю.
ПОЗИТИВНІ
На групу:
Порушення міжособистісних стосунків.
Погіршення соціально-психологічного клімату в групі.
Зниження якості спільної діяльності.
Зниження згуртованості групи
51

«РАБОТАТЬ ГОЛОВОЙ НЕ ТАК УЖ СЛОЖНО!» – СКАЗАЛ БЫК И ПОДНЯЛ НА РОГА ТОРЕАДОРА
56

ПЕРЕДКОНФЛІКТНА ФАЗА
Усвідомлення об'єктивної проблемної ситуації - сприйняття ситуації як проблемної та розуміння необхідності прийняття певних заходів.
Спроба сторін вирішити проблемну ситуацію неконфліктними способами- переконання, роз'яснення, прохання, інформування
Передконфліктна ситуація - сприймається як наявність загрози безпеці інтересів однієї зі сторін взаємодії, що провокує конфліктну поведінку
Виникнення проблемної ситуації - існує протиріччя між суб'єктами, але воно ще не усвідомлене і немає конфліктних дій
57

ФАЗА ПІДЙОМУ, ПІК КОНФЛІКТУ
Ескалація (другий етап)- різке загострення боротьби опонентів
Силові дії (третій етап)– очікування учасників конфлікту парадоксальні: обидві сторони сподіваються насильницьким шляхом викликати зміну позицій опонента, але ніхто не готовий добровільно поступитися.
Четвертий етап - образ «іншого» ще зберігається , але протилежна сторона не рахується з думками, почуттями, положенням цього «іншого» . В емоційні сфері домінує чорно-білий підхід: все, що не «я» і не «ми» , - погане і відштовхується.
Інцидент (перший етап)- перша сутичка сторін. При суттєвій диспропорції сил конфлікт цим етапом може бути вичерпаний
П'ятий етап – абсолютизація негативної оцінки опонента і позитивної себе. Опонент перетворюється в абсолютного ворога і тільки ворога, без ніяких послаблень. На даному етапі позитивним досягненням слід вважати будь-яке, навіть незначне перемир‘я
58

ФАЗА СПАДУ
Фінал конфлікту- перехід сторонами конфлікту до пошуку вирішення проблеми
Етап сбалансованої протидії- сторони продовжують протидіяти, але інтенсивність боротьби знижується
57

ПІСЛЯКОНФЛІКТНА ФАЗА
Етап повної нормалізації взаємин- усвідомлення сторонами важливості подальшої конструктивної взаємодії
Етап часткової нормалізації взаємин – негативні емоції цілком не зникли і супроводжуються переживаннями сторін
57

Виникнення і розвиток проблемної ситуації, усвідомлення ситуації як конфліктної
-92%
Фаза спаду
20%
Фаза підйому
Розвиток відкритого конфлікту
5%
Етапи розвитку конфлікту
ВЗАЄМОЗВ‘ЯЗОК ФАЗИ КОНФЛІКТУ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИРІШЕННЯ
Початок відкритої конфліктної взаємодії 46%
Вирішення конфлікту
60

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ
ВИДІВ КОНФЛІКТІВ
.
80

Попробуйте оценить себя, выбрав из приведенных ниже групп ответов вариант, подходящий вам.
А) Как вы реагируете на критику?
1. Как правило, критика меня глубоко уязвляет.
2. Критику обычно принимаю близко к сердцу.
3. Пытаюсь учесть, если критика справедлива.
4. На критику обычно не обращаю внимания.
Б) Верите ли вы людям?
1. Придерживаюсь того мнения, что лучше никому не верить.
2. Людям почти не верю, я в них обманулся.
3. Я верю людям, когда нет особых оснований для недоверия.
4. Обычно я людям доверяю без разбора.
В) Вы умеете бороться за свою точку зрения?
1. Я всегда упорно отстаиваю свои взгляды.
2. Отстаиваю свои взгляды лишь тогда, когда полностью убежден, что прав.
3. Скорее уступлю, чем буду энергично отстаивать свои взгляды.
4. Предпочитаю отказаться от своих взглядов, чем из-за них конфликто­вать.
Г) Предпочитаете руководить или подчиняться?
1. В любом деле люблю руководить сам.
2. Люблю как руководить, так и быть руководимым со стороны более опытного товарища.
3. Охотнее работаю под чьим-либо руководством.
4. Как правило, предпочитаю работу под чьим-нибудь руководством и от­ветственность передаю ему.
ТЕСТ «ЧЕРТЫ ПРЕДРАСПОЛАГАЮЩИЕ К КОНФЛИКТУ»
84

Д) Если вас кто-то обидел?
1. Стараюсь отплатить тем же.
2. Боюсь мстить из-за дальнейших последствий.
3. Считаю месть лишним, ненужным усилием.
4. Если меня кто-то обидит, обиду быстро забываю.
Е) Вас попытались обойти в очереди...
1. Способен такого человека вышвырнуть вон.
2. Ругаюсь, но если только ругаются другие.
3. Молчу, хотя возмущен.
4. Предпочитаю отступить: в ссору не вступаю.
Ж) Просто ли вас «выбить из колеи»?
1. Я легко расстраиваюсь по самым незначительным поводам.
2. Я расстраиваюсь, когда на то есть серьезные причины.
3. Расстраиваюсь редко и только по серьезным причинам.
4. Меня мало что расстраивает.
З) «Лед» или «пламя»?
1. Я горяч и вспыльчив.
2. Не очень вспыльчив.
3. Скорее спокоен, чем вспыльчив.
4. Вполне спокойный человек.
И) Легко ли вам говорить правду?
1. Всегда говорю то, что думаю, прямо в глаза.
2. Бывает, что моту сказать все, что думаю.
3. Говорю обдуманно лишь после размышления.
4. Я не раз взвешу своя слова, прежде чем что-нибудь сказать.
85

Однако следует спросить себя: был я искренен в ответах? Ибо многие свои недостатки мы стараемся не видеть. Поэтому проверьте себя снова - неторопливо, вдумчиво, беспристрастно...
86

ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНІ КОНФЛІКТИ
104

Це боротьба в психіці одного суб‘єкту
або двох позитивних тенденцій; або двох негативних тенденцій; або позитивної і негативної тенденції
«Я»
«Я»
РІШЕННЯ
СТРУКТУРА ВНУТРІШНООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ
Внутрішноособистісний конфлікт–це крнфлікт в психічному світі особистості, що представляє собою зіткнення протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цінностей, цілей, ідеалів)
«+» «-» «+»
«+» «-» «-»
106

ПОКАЗНИКИ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ
Когнітивна сфера: зниження самооцінки;усвідомлення свого стану як психологічного тупика, затримка в ухваленні рішень; глибокі сумніви в істинності принципів, якими раніше керувався.
Інтегральні показники:порушення нормального механізму адаптації; посилення психологічного стресу
Поведінкова сфера: зниження якості та інтенсивності діяльності; зниження задоволеності діяльністю; негативний емоційний тон спілкування.
Емоційна сфера:психоемоційна напруга; значні негативні переживання
107

КЛАСИФІКАЦІЯ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗМІСТУ КОНФЛІКТУ
109

ФОРМИ ПРОЯВУ ВНУТРІШНЬООСБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ
МЫ СОПРОТИВЛЯЕМСЯ НАШИМ СТРАСТЯМ НЕ ПОТОМУ, ЧТО МЫ СИЛЬНЫ, А ПОТОМУ, ЧТО ОНИ СЛАБЫ (М.Ларошфуко)
117

- За допомогою рефлексії подивіться на себе очима стороннього спостерігача : усвідомте себе в цій ситуації; усвідомте як тебе сприймають оточуючі; реально оцініть ситуаціцю.
АДЕКВАТНА ОЦІНКА СИТУАЦІЇ, В ЯКІЙ ОПИНИЛИСЯ.
Створіть вірний образ власного «Я»: вмйіте дивитися правді в очі.
- Реагуйте на факти, а не на уяву про них: не думайте про те, як вас оцінюють інші.
- Не реагуйте емоційно на подразники: («Я буду хвилюватися тільки завтра»).
- Навчіться управляти своїми емоціями: звільніться від таких почуттів як страх, огида і т.д.
- Напрявляйте свою агресію в потрібне річище, використовуючи різні способи розрядки: спортивні ігри, фізичні вправи, прогулянки і т.д.;
СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ
118

3. АНАЛІЗ ПРИЧИН КОНФЛІКТУ
2. УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ КОНФЛІКТУ
4. ЗМІНА УМОВ І /АБО СТИЛЮ РОБОТИ
6. ВМІННЯ ПРОЩАТИ
5. ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ДОМАГАНЬ
7. ВКЛЮЧЕННЯ МЕХАНІЗМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ
120

МЕХАНІЗМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ
121

НАСЛІДКИ ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ
НЕГАТИВНІ
ПОЗИТИВНІ
неврози; тривожність; безконтрольний вихід енергії; втрата впевненості в своїх силах
Посилюється бажання досягти недосягненої мети; наявність перешкод сприяє моділізації сил та засобів для їх подолання; сила мотивації досягає свого апогею.
ЯКЩО ВИХОДУ НЕ ЗНАЙДЕНО
ПСИХОЛОГІЧНИЙ
ЗРИВ
СУЇЦИД
123

ПОКАЗНИКИ СУЇЦИДІВ В КРАЇНАХ СВІТУ
(від 10 до 20 чоловік на 100 тис. населення) – Австралія, США.
(більше 20 чоловік на 100 тис. населення) - Латвія (42.5), Литва (42.1), Естонія (38.2), Угорщина (35.9).
Рівень суїцидального показника
Середній
Високий
(до 10 чоловік на рік на 100 тис. населення) - Греція, Італія, Гватемала (0.5), Філіпіни (0.5), Албанія (1.4), Арменія (2.3).
Низький
За даними ВОЗ за 2003 рік Росія вишла на перше месце в світі за кількістю самогубств на 100 тис. населення
Кожен рік в світі закінчують життя самогубством 1 000 000 людей. Серед них:
280 тис. китайців, - 30 тис. американців, - 25 тис. японців,
- 20 тис. французів, - 51 тис. росіян.
124

Міжособистісний конфлікт – це конфлікт, де в ролі учасників виступають дві або більше особи, між якими відбувається зіткнення протилежно спрямованих мотивів. цінностей, інтересів чи думок. До таких конфліктів відносять конфлікт “особистість-особистість”, “особистість-група”, “група-група”.

ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ:
- наявність як мінімум двох конфліктуючих сторін;
- наявність зони розбіжностей між конфліктуючими сторонами;
крнфлікт перебігає, як правило, у відкритій формі;
сторони конфлікту по-різному вбачають способи виходу із конфлікту;
Конфлікти відрізняються високою емоційною напругою й охопленням практично всіх сторін відносин між конфліктуючими сторонами.

ОБ‘ЄТИВНІ
Ресурсно-матеріальні
матеріальні нестатки в сім‘ї, територіальні претензії
Фактори відносин
Використання службового положення в особистих цілях; стосунки керівника з підлеглими, батьків з дітьми.
СУБ‘ЄКТИВНІ
Вікові, індивідуальні, статеві відмінності особистості
Бажання до домінування;різний життєвий досвід;різні уявлення про моральні цінності; агресивність; егоїзм, грубість;порушення обіцянок і т.д.
ПРИЧИНИ МІЖОСОБИСТІСНОГО КОНФЛІКТУ
89

МЕТОДИ ПОСЛАБЛЕННЯ НАПРУГИ В МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТАХ
1. Метод «виходу почуттів»
2. Метод «позитивного відношення до особистості»
3. Метод «втручання авторитетного третього»
4. Метод «оголена агресія»
5. Метод «примусового слухання опонента»
6. Метод «провокації на добро»
7. Метод «взаємовигідних варіантів»
92

УПРАВЛІННЯ
КОНФЛІКТАМИ
62

Управління конфліктом – це цілеспрямований, зумовлений обєктивними законами вплив на динаміку конфлікту з метою розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення конфлікт.
Управління конфліктом – це складний процес, що включає наступні етапи: прогнозування конфлікту і оцінка його функціональної спрямованості; попередження чи стимулювання конфлікту; регулювання конфлікту; завершення конфлікту.

Прогнозування конфлікту - це з'ясування причин конфлікту в потенційному розвитку.
Попередження конфлікту – це вид діяльності, направлений на недопущення виникнення конфлікту.
Стимулювання конфлікту – це вид діяльності спрямований на провокацію, виклик конфлікту.
Регулювання конфлікту – це діяльність, направлена на ослабленя і обмеження конфлікту, забезпечення цого розвитку в сторону вирішення.
Форми завершення конфлікту : вирішення конфлікту, врегулювання конфлікту, загасання конфлікту, усунення конфлікту, переростання в інший конфлікт.

СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В КОНФЛІКТІ (за К.Томасом та Р.Кілманом)
СУПЕРНИЦТВО (суворий боєць)
СПІВРОБІТНИЦВО (соратник)
УХИЛЕННЯ (утікач)
ПРИСТОСУВАННЯ (лакировщик)
КОМПРОМІС (примиритель)
Низьий рівень зацікавленості до себе
Індивідуальні дії
X
Y
Високий рівень зацікавленості до себе
ПОБЕДА - ПРИЧИНА НЕНАВИСТИ, И ПОБЕДИТЕЛЬ НЕСЧАСТЕН (БУДДА)
63

СУПЕРНИЦТВО (конфронтація, конкуренція) орієнтоване на те, щоб, діючи активно, досягати власних інтересів всупереч інтересам опонента (виграш – програш).
Суперництво
виправдано в тих випадках, коли
Проблема має важливе значення для людини; людина має достатньо сил (влади, авторитету) для вирішення питання на свою користь
Рішення необхідно прийняти швидко і у суб'єкта конфлікту достатньо влади для цього
Кожна зі сторін конфлікту впевнена, що її варіант вирішення проблеми є безпрограшним. Досягнення цілей будь-якою ціною, навіть без врахування інтересів друзів, товаришів
Учасник конфлікту в даний момент не бачуть іншого варіанту дій в ситуації, що склалася.
ТОТ ПРАВ, У КОГО БОЛЬШЕ ПРАВ.
64

СПІВ РОБІТНИЦТВО націлене на таку реалізацію участниками конфлікту спільних інтересів, яка влаштовує обидві сторони (виграш-виграш)
Співробітництво
обирають у випадках, коли
Кожна зі сторін конфлікту зацікавлена у вирішенні проблеми, що є причиною конфлікту
Кожна зі сторін готова на рівних обговорити спірні питання, щоб потім знайти спільне взаємовигідне рішення
Конфліктуючі сторони приблизно рівні за рангоми або не звертають увагу на різницю у своїх положеннях
Сторони конфлікту поводять себе як партнери і повністю довіряють один обному
КОНФЛИКТ БУДЕТ РЕШЕН И ВСЕ БУДУТ В ВЫИГРЫШЕ
65

УХИЛЕННЯ (ігнорування) характеризується відсутністю у сторін конфлікту бажання співробітничати будь з ким для вирішення як власних ітересів так і опонента (програш – виграш)
Ухилення
обирають в тих випадках коли
Проблема, що викликала сутичку, не є суттєвою для однієї зі сторін
Один із участників конфлікту має значно вищий ранг, є сильним та вольовим
Потрібно дещо відкласти зіткнення, щоб виграти час, більш грунтовно проаналізувати ситуацію,зібратися з силами, отримати підтримку
Зіткнення відбувається між людьми з однаковим рангом, які свідомо не бажають загострювати свої стосунки
ЛУЧШЕЕ СРЕДСТВО ПОБЕДИТЬ В СПОРЕ – НЕ ВСТУПАТЬ В СПОР
67

ПРИСТОСУВАННЯ(лакирування) бажання відійти від конфлікту через невпевненість в собі або браку часу та сил, щоб відстоювати свої інтереси (програш-виграш)
Пристосування
обирають в тих випадках, коли
Суб‘єкт конфлікту не впевнений в своїх силах щодо участі в конфлікті
Важливіше зберігти спокій, аніж посилювати конфліктну протидію
Нема сенсу або часу, щоб відстоювати власні інтереси
Необхідно здійснити тактичний крок на шляху досягнення стратегічної мети
ЛУЧШЕ ПЛОХОЙ МИР. ЧЕМ ХОРОШАЯ ВОЙНА
68

КОМПРОМІС (вимушені взаємні поступки) характеризується бажанням учасників конфлікту відрегулювати стосунки шляхом взаємних поступок(програш – ви играш, ви играш - програш)
Компроміс
обирають у випадках, коли
Суб‘єкти конфлікту добре обізнані про його причини та розвиток для того, щоб оцінити всі «за» і «проти» для власних інтересів
Різні за рангом учасники конфлікту мають різні інтереси і усвідомлюють необхідність змиритися з ситуацією та розстановкою сил на деякий час
Обидві сторони мають однакові аогументи та владу, тому краще отримати дещо, ніж втратити все
Всі інші стилі поведінки в данному конфлікті не привели до успіху
ЧЕМ ГЛУБЖЕ ССОРА, ТЕМ БОЛЬШЕ НЕ ПРАВЫ В НЕЙ ОБЕ СТООНЫ
69

1. Преподаватель не скрывал свою антипатию к подвижному, неусидчивому студенту. Говорил при всех, что «терпеть его не может». В ответ слышал то же самое. Возник конфликт.
2. Преподаватель выдавая темы рефератов услышал от одного студента, что ему не понравилась полученная тема, и что он выполнять ее не будет. В ответ преподаватель дал студенту список тем и предложил самому выбрать тему.
3. В дошкольном учреждении готовился сценарий детского утренника. Музыкальные работники считали, что не должно быть отрицательных персонажей, а методист считал, что присутствие отрицательного персонажа даже необходимо. Возник конфликт. В результате было решено провести один утренник без отрицательного персонажа, а второй – с отрицательным.
4. Человек, который по своей психике был невротиком в межличностной коммуникации жил по законам: «Если я прав, то другой не прав» или: «Если он окажется неправ, то я буду прав».
ВЫБЕРЕТЕ СПОСОБЫ РАЗРЕШЕНИЯ КОНФЛИКТА В ПРЕДСТАВЛЕННЫХ СИТУАЦИЯХ
ситуации
стиль
70

1. Мне сложно отстаивать свои позиции, даже если знаю, что я прав. 2. Избегаю напряженных конфликтных ситуаций. 3. Добиваюсь эффективных результатов, когда работаю под руководством более опытного партнера.
1. Для меня важнее сохранить хорошие отношения, даже если приходится жертвовать своими интересами. 2. Много времени уделяю проблемам других и часто забываю о себе. 3. Если это сделает другого счастливее, даю ему возможность настоять на своем.
1. Я человек принципиальный и никогда не меняю свои позиции. 2. Из любого конфликта выхожу победителем. 3. Продолжаю спорить до тех пор, пока собеседник не примет мою точку зрения.
1. Трачу много времени на поиск общих точек соприкосновения. 2. пересматриваю свою точку зрения, если почувствую свою неправоту. 3. С удовольствием проявляю инициативу в примирении спора.
ОТВЕТЬТЕ НА ПРЕДЛАГАЕМЫЕ ВОПРОСЫ И ОПРЕДЕЛИТЕ К КАКОЙ СТРАТЕГИИ ПОВЕДЕНИЯ ВЫ СЕБЯ ОТНОСИТЕ
ситуации
стиль
1. Отзываюсь на предложения других, но сам не склонен проявлять инициативу. 2. Легко соглашаюсь уступить, если и другой поступает также. 3. Часто соглашаюсь на первое же условие, если оно ведет к урегулированию во взаимоотношениях.
1
2
3
4
5
71

Бесіда, прохання,
переконання,
роз‘яснення вимог
до роботи
та непровомірних дій
конфліктуючих,
інші засоби
виховного характеру
Силове
вирішення
конфлікту –
подавлення
інтересів
конфліктуючих,
переведення
на іншу роботу,
різні варіанти
роз‘єднання
конфліктуючих
ПЕДАГОГІЧНІ
АДМІНІСТРАТИВНІ
Вирішення конфлікту
за рішенням –
рішення
комісії,
наказ
керівника
організації,
рішення суду
СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ
ЕСЛИ ПЛЮНУТЬ В ПАСТЬ ЛЬВА, ЛЕВ СТАНЕТ РУЧНЫМ (Д.СТЕЙНБЕК)
73

УПРАВЛІНСЬКІ
ТА ПЕДАГОГІЧНІ
КОНФЛІКТИ
129

КОНФЛІКТИ У СФЕРІ
УПРАВЛІННЯ – ЦЕ
КОНФЛІКТИ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ
У СИСТЕМАХ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
СУБ‘ ЄКТІВ ТА ОБ‘ЄКТІВ УПРАВЛІННЯ
129

ДІЇ КЕРІВНИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРИ ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТУ
Вивчення причин виникнення конфлікту
Обмеження числа учасників конфлікту
Аналіз конфлікту
Вирішення конфлікту
ЖЕНЩИНА, КОТОРАЯ СДАЕТСЯ СЛИШКОМ БЫСТРО, ПОТОМ ОРГАНИЗУЕТ СОПРОТИВЛЕНИЕ МЕТОДОМ ДИВЕРСИИ. (Ж.П.Бельмондо)
79

Невиконання керівником організації своїх обіцянок та небажання роз‘яснити підлеглим реальний стан справ
Конфронтація між персоналом управління та працівниками через несправедливий розподіл матеріальних благ та фонду заробітньої плати; впровадження інноваційних та радикальних перетворень без врахування інтересів працівників
ВНУТРІШНІ
ФАКТОРИ
ВИНИКНЕННЯ
КОНФЛІКТІВ
В ОРГАНІЗАЦІЇ
Низька заробітня платня
Відтутність з боку керівника будь-яких дій щодо покращення умов праці та побуту працівників
Підстрікання з боку неформальних лідерів
130

ЗОВНІШНІ КОНФЛІКТИ
ВНУТРІШНІ КОНФЛІКТИ
виникають в рамках однієї організації (підприємства) і вирішуються, як правило, через існуючі нормативи та угоди, так звані правила гри, що прийняті на певному рівні та між зацікавленими сторонами
це конфлікти, як правило, між керівниками організацій та конкурентами, інколи – з власним профсоюзом
ВИДИ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
внутрішньогруповий- між підлеглими в межах підроздіду або між керівниками з питання “Хто є важливішим в ієрархії відділу чи організації?”
міжгруповий - наприклад, конфлікт між керівником головної організації та керівниками філіалів
міжіндивідуальний - розходження особистісних цілей співробітників (наприклад, конфлікт між авторитарним стилем керівництва керівника та прагненням деяких підлеглих до ініциативи та творчості);
В И Д И
133

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ КОНФЛІКТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Посилення напруги у стосунках опонентів, зростання ворожнечі, погіршення соціального самопочуття
Неефективні витрати енергії на конфронтацію, суб‘єктивні переживання та стреси
Зменшення ділових контактів всупереч функціональній необхідності, крайня формалізація спілкування, зростання групового та індивідуального егоїзму
Обмеження взаємодії та спілкування між конфліктуючими сторонами
Падіння мотивації до виконання службових обов‘язків в результаті невпевненості щодо позитивного вирішення виниклих проблем; зниження продуктивності праці, плинність кадрів
Втрата часу та коштів на протікання конфлікту и ліквідацію його наслідків
ПРИВЕДЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДО КРИЗИ ТА РОЗПАДУ
ЯК РЕЗУЛЬТАТ:
150

ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ
Адаптація та соціалізація членів організації
Радикальне вирішення організаційних та технологічних проблем, пошук неординарних рішень
Виявлення недоліків та прорахунків
Виявлення та закріплення нової розстановки сил в організації
Зняття внутрішньої напруги та стабілізація обстановки
Активізація інформаційних процесів
Згуртування групи для вирішення спільних проблем, зростання самосвідомості, почуття власної гідності
151

Выберите в каждом вопросе один из трех вариантов ответа. Если на какой-либо вопрос вы не сможете найти ответа, то при подсчете набранных баллов присвойте этому вопросу два очка.
1. Представьте, что в общественном транспорте начинается спор. Что вы предпримете?
а) избегаю вмешиваться в ссору
б) я могу вмешаться, встать на сторону потерпевшего, того, кто прав
в) всегда вмешиваюсь и до конца отстаиваю свою точку зрения
2. На собрании вы критикуете руководство за допущенные ошибки?
а) всегда критикую за ошибки
б) да, но в зависимости от моего личного отношения к нему
в) нет
3. Ваш непосредственный начальник излагает свой план работы, который вам кажется нерациональным. Предложите ли вы свой план, который кажется вам лучше?
а) если другие меня поддержат, то да
б) разумеется, я предложу свой план
в) боюсь, что за это меня могут лишить премиальных
4. Любите ли вы спорить со своими коллегами, друзьями?
а) только с теми, кто не обижается и когда споры не портят наши отношения
б) да, но только по принципиальным, важным вопросам
в) я спорю со всеми и по любому поводу
5. Кто-то пытается пролезть вперед вас без очереди. Ваша реакция.
а) думаю, что и я не хуже его, тоже пытаюсь обойти очередь
б) возмущаюсь, но про себя
в) открыто высказываю свое негодование
ТЕСТ «САМООЦЕНКА КОНФЛИКТНОСТИ»
155

6. Представьте, что рассматривается проект, в котором есть смелые идеи, но есть и ошибки. Вы знаете, что от вашего мнения будет зависеть судьба этой работы. Как вы поступите?
а) выскажусь и о положительных, и об отрицательных сторонах этого проекта
б) выделю положительные стороны проекта и предложу предоставить автору возможность продолжить его разработку
в) стану критиковать: чтобы быть новатором, нельзя допускать ошибок
7. Представьте, что жена говорит вам о необходимости экономии и бережливости, о вашей расточительности, а сама то и дело покупает дорогие вещи. Она хочет знать ваше мнение о своей последней покупке. Что вы ей скажете?
а) что одобряю покупку, если она доставила ей удовольствие
б) говорю, что у этой вещи нет художественной ценности
в) постоянно ругаюсь, ссорюсь с ней из-за этого
8. В парке вы встретили детей, которые курят. Как вы реагируете?
а) делаю им замечание
б) думаю: зачем мне портить себе настроение из-за чужих, плохо воспитанных юнцов
в) если бы это было не в общественном месте, то я бы их отчитал
9. В ресторане вы замечаете, что официант обсчитал вас:
а) в таком случае я не дам ему чаевых, хотя и собирался это сделать
б) попрошу, чтобы он еще раз, при мне, составил счет
в) выскажу ему все, что о нем думаю
10. Вы в отеле. Администратор занимается посторонними делами, сам развлекается, вместо того чтобы выполнять свои обязанности: следить за уборкой в комнатах, разнообразием меню... Возмущает ли вас это?
а) я нахожу способ пожаловаться на него, пусть его накажут или даже уволят с работы
б) да, но если я даже и выскажу ему какие-то претензии, то это вряд ли что-то изменит
в) придираюсь к обслуживающему персоналу - повару, уборщице или срываю свой гнев на жене
11. Вы спорите с другом и убеждаетесь, что он прав. Признаете ли вы свою ошибку?
а) нет
б) разумеется, признаю
в) постараюсь примирить наши точки зрения
156

Каждый ваш ответ оценивается от 1 до 4 очков. Оценку ответов вы найдете в предлагаемой таблице.
157

Педагогічний конфлікт - найгостріший спосіб розвитку і подолання значущих суперечностей, що виникають у взаємодії учасників педагогічного процесу (викладачів, студентів, адміністрації), який зазвичай супроводжується негативними емоціями та потребує розв'язання і гармонізації.

Ознаки педагогічного конфлікту:
1) Контакти викладача зі студентами зводяться до мінімуму, збільшується соціальна дистанція педагогічного спілкування, сторони конфлікту уникають неформальних взаємин.
2) Під час розмови кожен відстоює свої інтереси, наміри, цінності, які не збігаються з інтересами, цінностями іншої сторони.
3) Виникає психологічний антагонізм між викладачем і студентом, кожен намагається «брати верх», перемогти, не враховуючи інтереси іншого.
4) Об'єктивна причина конфлікту переноситься на особу, з якою конфліктують, тобто конфлікт набуває суб'єктивного характеру.

Види конфліктних педагогічних ситуацій (за М.М. Рибаковим):
– конфліктні ситуації діяльності, які виникають щодо якості виконання (або невиконання) студентом навчальних завдань, рівня його успішності;
– конфліктні ситуації поведінки (вчинків) відбуваються тоді, коли студент порушує правила поведінки у вищій школі, найчастіше під час занять, а також у гуртожитку, громадських місцях та ін.;
– конфліктні ситуації стосунків виникають у сфері емоційно-ціннісних взаємин студентів і викладачів, у професійно-педагогічному спілкуванні.

Помилки викладача в стилі педагогічного управління, що приводять до виникнення конфлікту:
- невміння правильно сформулювати мету педагогічної діяльності;
- неврахування в роботі вікових та індивідуально-психологічних
особливостей студентів;
- недостатній світогляд викладача;
- нетактовність, а іноді навіть грубощі у стосунках зі студентами;
- неправильне стимулювання поведінки і діяльності студента як покаранням, так і заохоченням;
- невміння опиратися на неформальні студентські мікрогрупи;
- неправильне реагування на критику з боку студентів;
- викладач намагається не помічати конфліктної ситуації, не контролює розв'язання проблемного питання;
- “загравання” зі студентами через небажання псувати стосунки з ними (нерідко умовляння, потурання такого викладача викликають
у студентів лише насмішки, і його перестають поважати);
- нетерпиме ставлення до слабостей характеру, вад особистості студента.

Функції педагогічного конфлікту
Деструктивні функції педагогічного конфлікту:
- психологічний дискомфорт;
- емоційна нестабільність і невпевненість;
- конфлікт заважає досягненню спільної мети;
- підриває авторитет викладача і студента в очах один одного;
- виникає ворожість, негативні емоційні стани;
- знижується ефективність праці, особливо в умовах співробітництва.
Конструктивні функції педагогічного конфлікту:
- сприяє самоаналізу поведінки і діяльності;
- допомагає збагнути свої інтереси та інтереси протилежної сторони;
- сприяє усвідомленню своїх взаємин із суб'єктами педагогічної взаємодії;
- забезпечує психологічні передумови для самовдосконалення;
- приймається ефективне педагогічне рішення.

Стадії розвитку педагогічного конфлікту:
1) Незадоволення (розкладом, обсягом самостійної навчальної роботи, часом занять, розпорядженням викладача тощо). Це стадія потенційного формування суперечностей норм, цінностей, інтересів, поглядів, думок тощо.
2) Суперечності переходять на рівень реальних взаємин викладача і студентів.
3) Виникає протидія (ігнорування вимог - «не буду!», роздратованість, підвищення рівня реактивної тривожності).
4) Протиборство - всі сили спрямовані на іншу людину, розриваються зв'язки, виникає образа, зневага тощо.

Психолого-педагогічні правила щодо вирішення різних типів педагогічних конфліктів:
1. Не можна абсолютизувати жоден із 5 стилів (моделей – за Томасом-Кілменом)) або вважати якийсь найкращим (найгіршим). Потрібно вміти користуватися різними стилями залежно від контексту конфлікту, від значущості потреб, які в ньому реалізують, від особливостей поведінки опонента та свого темпераменту.
2. Ефективною може бути така педагогічна тактика викладача: спочатку підняти студента до рівня рівного; потім вказати йому можливий шлях вирішення проблеми; тоді ініціювати активність студента, надавши йому роль суб'єкта ситуації; і, нарешті, визнати достойний його вихід із протиріччя, а самому залишатися одночасно в тіні.
3. Кожен педагогічний конфлікт треба розглядати в динаміці: виникнення об'єкту конфліктної ситуації; усвідомлення її кожною стороною; перехід до конфліктної поведінки; вибір певного стилю розв'язання конфлікту.

Пам’ятка викладача
1. За вирішення педагогічного конфлікту відповідає викладач.
2. Якщо викладач йде на розширення педагогічної конфліктної ситуації, то здебільшого ініціатором виникнення конфлікту був сам викладач.
3. У конфлікті завжди є об'єкт інтересу двох суб'єктів. Об'єкт може бути адміністративний, психологічний, етичний, ідеологічний (різне ставлення до цінностей) або амбіційний (через статус).
4. Із педагогічними конфліктами викладачеві потрібно впоратися самостійно (не скаржитися!). Коли інформація про конфлікт передається іншому, можливі спотворення, суб'єктивні оцінки, помилки. Все це поглиблює напруженість конфліктної ситуації.
5. Під час обговорення конфлікту на групових зборах, крім визнання
своєї помилки й того погляду, який справедливий, на перше місце поставити інтереси студента (-ів).
6. Володіє конфліктом той, хто володіє аргументацією.

Поради психолога щодо ефективної поведінки викладача в конфліктній ситуації зі студентами:
1) Зберігати самовладання, витримку.
2) Дати можливість партнеру висловити претензії («випустити пару»).
3) Не «підливати олії у вогонь», не вступати в суперечку, не переходити на оцінку суб'єкта як особистості, не загрузнути в критиці.
4) Висловити прохання партнеру, сформулювати зміст претензії і кінцевий результат, якого він прагне.
5) Чітко та об'єктивно висловлювати свою позицію щодо очікувань
партнера.
6) Намагатися дотримуватися рівності, обмірковуючи проблеми.
7) Якщо помилилися, визнати помилку, але спокійно, без самоприниження та з гідністю
8) Прийняти пропозицію і домовитися про майбутнє.
9) Намагатися підтримувати баланс ділових стосунків у конструктивних межах.
10) Найбільш ефективною формою спілкування в конфліктній ситуації є діалог викладача і студента.
11)При виникненні конфліктної ситуації не можна ставитися до партнера дуже критично або вороже; не приписувати йому негативних рис або поганих намірів; не демонструвати своєї переваги і зверхності; не обвинувачувати; не спрямовувати на нього лавини претензій; не дозволяти собі бачити ситуацію лише зі свого боку; не ставити ультиматум: «Якщо Ви не зробите це, то...»

ЛІТЕРАТУРА
Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990.
Айзенк Г. Проверьте свои способности. М., 1972.
Александрова Е.В. Социально-трудовые конфликты: Пути разрешения. М., 1993.
Анцупов А.Я. Социально-психологические проблемы предупреждения и разрешения межличностных конфликтов во взаимоотношениях офицеров. М.: ГАВС, 1992.
Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. М., 1999.
Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. Харьков, 1997.
Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. СПб., 1992.
Василюк Ф.Е. Психология переживания. М., 1984.
Волков Б.С., Волкова Н.В. Конфликтология. М.: Академический проект, 2005.
Гриффин П.О., Могилевский М.И. Трудовые конфликты и порядок их разрешения. Пг., 1924.
Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб., 2000.
Гришина Н.В. Я и другие: общение в трудовом коллективе. Л., 1990.
Дарвин Ч. Происхождение видов. М., 1952.
Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. М., 1993.
Дмитриев А.В. Конфликтология. М.: Гардарики, 2000.
Долил М., Страус Д. Как работать вместе. Орел, 1993.
Донцов А.И. Психология коллектива. М.: Изд-во МГУ, 1984.
Донцов А.И., Полозов Т.А. Проблема объективных детерминант межличностного конфликта в группе // Вестник МГУ: Сер. 14. Психология. 1982. № 4.
Доценко Е.Л. Психология манипуляции: Феномены и механизмы защиты. М., 1997.
Зеленков М.Ю. Социально-психологические проблемы конфликтов. М.: Юридический институт МИИТа, 2003.
Зеленков М.Ю. Социальная конфликтология. М.: Юридический институт МИИТа, 2003.
Зеркин Д.П. Основы конфликтологии: Курс лекций. Ростов-н/Д, 1998.
Зигерт В., Ланг Л. Руководитель без конфликтов. М., 1990.
158

Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности М., 1992.
Канатаев В.П. Психология конфликта. М., 1992.
Козырев Г.И. Введение в конфликтологию. М., 1999.
Корнелиус А., Фрей Ш. Выиграть может каждый: как разрешать конфликты. М., 1992.
Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы. М., 2000.
Крогиус Н.В. Личность в конфликте. Саратов, 1976.
Латынов В.В. Конфликт: протекание, способы разрешения, поведение конфликтующих сторон//Иностр. Психология. 1993. Т. 1. № 2.
Лебедева М.М. Вам предстоят переговоры. М., 1993.
Линчевский Э.Э Контакты и конфликты. М., 2000.
Лоренц К., Агрессия. М., 1994.
Майерс Д. Социальная психология. СПб, 1997.
Нергеш Я. Поле битвы - стол переговоров. М., 1989.
Олейник А.Н. Основы конфликтологии. М., 1992.
Основы конфликтологии. М., 1997.
Панфилова А.П. Деловая коммуникация и профессиональная деятельность. СПб., 1999.
Петровская Л.А. Компетентность в общении: Социально-психологический тренинг. М., 1989.
Петровская Л.А. О понятийной схеме анализа конфликта // Теорет. методолог. проблемы соц. психологии. М., 1977.
Пономарев Ю.П. Игровые модели: математические методы, психологический анализ. М.: Наука, 1991.
Романова Е.А., Гребенников Л.Р. Механизмы психологической защиты. М., 1996.
Рыбакова М.М. Конфликты и взаимодействие в педагогическом процессе. М.: Просвещение, 1991.
Скотт Дж. Конфликты, пути их преодоления. Киев, 1991.
Собчик Л.Н. Диагностика межличностных отношений. М., 1990.
Соколов С.В. Социальная конфликтология. М., 2001.
Социальная конфликтология / Под ред. А.В.Морозова. М., 2002.
Сулимова Т.С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. М., 1996.
Фрейд З. "Я" и "ОНО" // Фрейд З. "Я" и "ОНО". Труды разных лет. Собр.соч. в 2 т. Т.1.
Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. М., 1989.
Фрейд З. Массовая психология и анализ человеческого "Я" // Фрейд З. "Я" и "ОНО". Труды разных лет. Собр. соч. в 2 т. Т.1.
159