Логіка тема 1 (поняття)[591]

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ТРАДИЦІЙНОЇ ЛОГІКА
Предмет і значення логіки.
Історія логіки.
Загальна логіка і юридична логіка

Що ми розуміємо під словом логіка?

Існує кілька значень слова логіка
закономірності виникнення, закономірності існування, закономірності розвитку речей та явищ навколишнього світу
(логіка речей; логіка історичного процесу; логіка подій тощо)
послідовність, несуперечливість, обґрунтованість наших міркувань
(у нього прекрасна логіка; він володіє логікою або у нього відсутня логіка; у нього погана логіка тощо)
здатність людини відображати навколишній світ за допомогою мислення
(людині притаманна логіка; людині властива логіка тощо)

логіка – як особлива наука про мислення
логіка є особливою наукою про мислення, слід звернути увагу, що мислення є об'єктом дослідження.
Крім логіки, мислення, вивчають ще й такі науки, як психологія, філософія, кібернетика, кожна з яких досліджує свій специфічний аспект мислення.
Логіка аналізує мислення з боку тих закономірностей, якими керується людина у процесі пізнання істини.
Логіку як науку цікавить як функціонує, "існує" істинне знання, як можна із раніше встановлених і перевірених істин, не звертаючись у кожному конкретному випадку до практики, а лише застосовуючи особливі правила та закони логіки, одержувати нові істини.

Логіка
– це наука про форми, закони правильного мислення
Слово "логіка” походить від грецького "логос” – "думка”, "слово”, "розум”, "закономірність”
одна із найдавніших галузей наукового знання – є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки

Засновником логіки вважають давньогрецького філософа Аристотеля (384-322 рр. до н.е.), який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Він вивчав внутрішню
структуру людського мислення.

В історії логіки виділяють два етапи:

Логіка як наука
бере до уваги лише форму, спосіб отримання нового знання.
досліджує спосіб отримання нового знання, не пов'язуючи форму знання з його конкретним змістом.
Предметом логіки є особливий внутрішній світ людини — світ мислення, що назовні являються, перш за усе, через відповідні міркування.
Мислення – процес побудови міркувань.

Мислення і мова
Думка людини завжди виражена мовою,
якою в широкому змісті називають будь-яку
знакову систему, що виконує функції
формування, збереження і передачі інформації
і виступає засобом спілкування між людьми.
Мова і мислення утворюють єдність:
без мислення не може бути мови, і мислення без мови невідоме.
В кожному розумовому акті можна виділити як предмет думки, так і те, що мислиться про предмет: його властивості, стан, дії, а також відношення з іншими предметами.

Форма мислення – це спосіб відображення предметів і явищ
об’єктивної реальності.
Поняття — думка, через яку мислиться певна множина предметів, виділена за їх спільними істотними ознаками.
Судження - думка, яка стверджує наявність або відсутність у предмета певної ознаки і буває або істинною, або хибною. Судження артикулюється як висловлювання.
Умовивід — думка, через яку з одного або декількох суджень виводиться нове. Умовивід висловлюється як вивід чи міркування. У процесі пізнання чи у спілкуванні умовиводи можуть використовуватися як для виведення зовсім нового судження, висновку, так і для обґрунтування вже відомого — тези.
Складовими мислення є
питання, судження, умовивід…

Поняття висловлюється як термін, певне слово або словосполучення.
Існує загальна для будь-якого поняття структура:
N = Wy...
Структура поняття включає головну частину — ознаку W —і побічну частину — ознаку y.
Ознака, що становить головну частину, відповідає на запитання «хто?» або «що?», вона завжди одна.
Побічна частина може включати одну, дві або більше ознак, що відповідають на запитання «який?», «яка?», «яке?».
Приклад:
За чинним законодавством у понятті малолітньої особи (N) мислиться певна множина людських істот завдяки таким їх спільним істотним ознакам: W — дитина особа); y — до досягнення нею чотирнадцяти років (п. 11 ч. 1 ст. 3 КПКУ)

Формула судження
Приклад судження
Всі підприємці є платниками податків.
Дане судження має предмет судження (логічний суб'єкт, підмет), це поняття „підприємці”, а також предикат (логічний присудок), який відтворює ознаку «платник податків», що належить предмету думки. Суб'єкт і предикат пов'язані словом „є” , яке називається зв'язкою. Користуючись логічними символами позначимо суб’єкт літерою - S, а предикат літерою – Р.
Дані символи використовуються на позначення структури суджень у вигляді формули Всі(∀) S є Р.
∀S є Р/Р не є ∀S
∃S є Р/∃S не є Р

До складу суджень вводяться ще квантори. Надалі використовуватимемо квантор загальності (передається в українській мові словами «усі», «всякий», позначається як ∀) та квантор існування («деякі», «окремі»; позначається як ∃).
Залежно від наявності того чи іншого квантора судження поділяються за кількістю на загальні та часткові.

Умовивід-це розумовий процес, в ході якого на основі відомих знань отримують нове знання.
Кожне міркування, що приводить до нового знання являє собою умовивід.
Структура будь-якого міркування складається з двох компонентів:
засновник- висловлювання (судження), які містять вихідне, відоме знання.
- висновок - висловлювання, яке містить нове знання і яке отримують логічним шляхом з посилок.
Приклад:
1) Всі люди смертні.
Сократ — людина.
Сократ — смертний
(Всі С є Р
М є С
Отже М є Р).
2) Логіку вивчають на першому курсі ВНЗ.
Петров є студентом 2 курсу ВНЗ
Петров ………
(Л існує В
П є Д
П-------)

Юридичне мислення
Це інтелектуальна діяльність, яка полягає у розв'язанні задач, пов'язаних з використанням юридичних засобів і юридичних аргументів.
Юридичне мислення є суттю
юридичної діяльності та відображає суть
правознавства та правозастосування.

Юридична логіка
– прикладний вид знань, що розглядає застосування загальної (формальної) логіки в конкретній специфічній сфері людської діяльності – юриспруденції.
Юридична логіка охоплює всі положення науки логіки, демонструючи водночас їх особливості та значення для юридичної діяльності.