Методи досліджень та ідентифікаціi вірусів

Список основної літератури:
Вирусология. Методы. Под ред. Б. Мейхи. -М., Мир, 1988, -344 стр.
И.П. Западнюк и др. Лабораторные животные. -К., Вища школа, 1983, -384 стр.
Т. Маниатис, Э. Фрич, Д. Сэмбрук. Молекулярное клонирование. -М. Мир, 1984, - 480стр.
Общая и частная вирусология в 2х т. Под ред. В.М. Жданова -М. Медицина, 1982.
S.A. Hill. Methods in Plant Virology. -Blackwell Oxford 1998 -167 pp.
Феннер Ф. и др. „Биология вирусов животных”. т.1. –М., Мир, 1977. -447 с.
Антитела. Методы. т.1. Под ред. Д. Кетти. -М., Мир, 1991 -288стр.
Моекулярная клиническая диагностика. Методы. Под ред. С. Херрингтона. -М., Мир, 1999, - 558стр.

Візуальна діагностика (?)
Пряме вивчення (Direct Examination)
Непряме вивчення (Virus Isolation)
Серологія (?)

Опосередковані дослідження вірусу
Методи виділеня, накопичення вірусів на різних модельних системах
Виділення та дослідження нуклеїнової кислоти та білків вірусів
Електрофорез білку та нуклеїнової кислоти
Ультрацентрифугування
Рентгеноструктурний аналіз
Гібридизація нуклеїнових кислот
Полімеразна ланцюгова реакція

Direct Examination
1. Детекція антигенів іммунофлуоресценція, ELISA etc.
2. Електронна мікроскопія морфологія віріонів імунна електронна мікроскпія
3. Світлова мікроскопія гістологічні дослідження
включення
4. Генетична детекція молекулярна гібридація полімеразна ланцюгова реакція (PCR)

Indirect Examination
1. Культура клітин цитопатичний ефект (CPE)
гемадсорбція
іммунофлуоресценція
2. Курячі ембріони хоріоналантоїсна оболонка
гемаглютинація
включення
3. Лаборатоні тварини хвороба або смерть

Серологічні методи досліджень

Візуальна діагностика
За симтомами вірусних інфекцій
людина
тварини
рослини
бактерії ??

Симптоми вірусних інфекцій у людини
Вірус віспи
Вірус папіломи
Вірус герпесу
Вірус паротиту

Симптоми вірусних інфекцій у тварин
а
в
с
а, в – зовнішні сиптоми ураження
вірусом ящуру
с – патологічні зміни серцевого м’язу
при інфекції вірусом ящуру

Симпотми ураження папіломавірусами у людини і тварин

From Medical Microbiology, 5th ed., Murray, Rosenthal & Pfaller, Mosby Inc., 2005, Table 51-1.
Діагностика вірусних інфекцій людини

Симптоми вірусної інфекції у рослин
Вірус тютюнової мозаїки на томатах
ВЖКЯ на озимій пшениці
Вірус мозаїки турнепсу на капусті
Вірус огіркової мозаїки на огірках

Утворення бляшок на газоні E.coli на чашці Петрі.
бляшки малого діаметру – “дикий” фаг Т4
бляшки великого діаметру – мутант rII
Електронно-мікроскопічне зображення
бактеріофагу Т4 після виходу з клітини;
Видно окремі “хвости” і стрижні. Морфологія
“дикого” типу Т4 і мутанту rII не відрізняється.
Інструментальне збільшення 40 000
Аналіз біологічних властивостей фагу

Приклади модельних систем
Модельні системи — системи, що використовуються як моделі для вивчення властивостей, процесів та явищ в живій природі (оскільки вони мають багато спільного з іншими живими системами, які ще не так добре вивчені; результати вивчення модельних систем можуть на них екстраполюватися).
тютюн- вірус тютюнової мозаїки
бактерія E. coli – бактеріофаг Т4
курячий ембріон – вірус грипу
Новонароджені білі миші – вірус поліомієліту
Культура клітин HeLa - аденовірус

бактерія E. coli – бактеріофаг Т4

Arabidopsis thaliana
157 000 000 пнп, 5 хромосом, 25,498 генів.

Caenorhabditis elegans
100 000 000 пнп 20,000 генів

Використання тварин, рослин та бактерій для ідентифікації вірусів

Лабораторні тварини
для безпосереднього виділення вірусів з оточуючого середовища;
для виявлення (індикації) вірусу в патологічному матеріалі, тобто для проведення біологічної проби;
для накопичення вірусів у значній кількості;
для пасування вірусів у лабораторних умовах з метою тривалого підтримання їх в активному стані;
для титрування вірусів, тобто встановлення їх концентрації у патологічному матеріалі;
для одержання вакцин та гіперімунних сироваток;
для оцінки ефективності профілактичних та лікувальних засобів;
для вивчення прояву вірусної інфекції на всіх стадіях хвороби, тобто патогенезу захворювання на рівні організму;
для дослідження імунної відповіді організму на ураження вірусом.
Використовуються:

Використання курячих ембріонів
Davis, Duylbecco, Eisen, Ginsberg “Microbiology” 4th ed, J.B. Lippincott 1990, Fig. 48-1

Первинна культура клітин

Субкультура
фермент

Цитопатичний ефект
Cytopathic effect of enterovirus 71 and HSV in cell culture: note the ballooning of cells. (Virology Laboratory, Yale-New Haven Hospital, Linda Stannard, University of Cape Town)

Використання рослин
для ідентифікації вірусів
Визначення:
Рослини-індикатори – це рослини, які дають чітку специфічну
реакцію на даний вірус, що легко відрізняється від реакції цієї
рослини на інший вірус.
Приклади симтомів:
Мозаїка хлорози некрози

Використання бактерій
Негативні колонії (форма, розмір, ореол)

Світлова мікроскопія
Заокруглення клітин у випадку зараження культури клітин вірусом простого герпесу

Електронна мікроскопія

Імуносорбентна електронна мікроскопія

Атомно-силова мікроскопія
АСМ зображення фагу Т4
АСМ зображення ВТМ

Рентгено-структурний аналіз вірусів
The phase problem
preliminary model
refined model
The solving of
the structure
Ωκ={r: ρS(r) > κ}

Серологічні методи
досліджень
в вірусології
Всі серологічні реакції базуються на специфічній взаємодії антигену з антитілом. З поняттям “антигенність” пов’язують три властивості:
1. Здатність індукувати утворення антитіл при введенні тваринам або викликати імунологічну реакцію.
2. Здатність виявляти специфічність утворених антитіл.
3. Здатність специфічно з’єднуватись з утвореними антитілами.

Основні компоненти серологічних реакцій
Антигени
Антитіла (поліклональні та моноклональні)

Імунофлюоресцентні методи

Імунофлуоресцентний аналіз
Виявлення АГ вірусу грипу типу А

Імуно-голд (Immunogold) електронна мікроскопія
Антитіла до ВЖМЦ (вірусу жовтої мозаїки цукіні)
кон’юговані колоїдним золотом

Імуноферментний аналіз
Початком використання імуноферментних методик у вірусологічних дослідженнях вважають появу перших повідомлень про можливість приєднання ферментів до білків, в тому числі і до імуноглобулінів. Зусилля дослідників зконцентрувались на розробці методів кількісного імунохімічного аналізу, заснованого на використанні антигенів (Аг) та антитіл (Ат), мічених ферментами.
На початку 1970-х років був запропонований метод, який поєднує ферментативний та імунохімічний підходи, що призвело до створення імуноферментного аналізу (ІФА), в якому антитіло виступає як специфічний детектор речовини, що визначається, а фермент – як маркер імунохімічної реакції, з допомогою якого візуалізується утворення комплексів.

Компоненти ІФА
Антиген
Специфічні антитіла
Антитіла специфічні мічені ферментом або антивидові антитіла, мічені ферментом
Субстрат

Основні етапи ІФА (непрямого)

Прямий імуноферментний аналіз
АГ
ПХ

Непрямий імуноферментний аналіз
АГ
ПХ

Сендвіч - імуноферментний аналіз (сендвіч-метод)
АГ
ПХ

Імуноелектроблотинг (вестерн –блотинг)

Імуноелектроблотинг (вестерн –блотинг)
1 етап – електрофорез білків в денатуруючих умовах (за Леммлі)
2 етап – ренатурація розділених поліпептидів та перненіс їх на нітроцелюлозну мембрану
3 етап – додавання антитіл, відмивка та фарбування
(див. імуноферментний аналіз)

Імуноелектроблотинг (вестерн –блотинг)

Молекулярно-генетичні методи детекції вірусів

Генетичні методи детекції
Гібридизація нуклеїнових кислот (Саузерн,- нозерн–блотинг, гібридизація in situ)
Рестрикційний аналіз
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР, ЗТ-ПЛР, ПЛР в реальному часі)
Сіквенування НК
DNA-array

Використання ПЛР
ПЛР використовується не тільки для детекції аномальних генів та вірусів, але і для фундаментальних досліджень в області молекулярної біології.
Завдяки ПЛР стало можливим досліджувати віруси, вбудовані в геном клітини-господаря, а також віроіди та вірусоіди.
ПЛР дає можливість протягом дня з одієї молекули ДНК отримати 100 млрд. подібних по структурі молекул.
Ця реакція дуже проста у виконанні, необхідні лише пробірка, декілька відносно простих реагентів, джерело тепла та охолодження.
Препарат ДНК, якій необхідно копіювати, може бути очищеним, а може представляти собою складну суміш біологічних речовин.
Як джерело ДНК підходить і біоптат з тканини пацієнта, і тотальна НК з рослин, і одна волосина, і крапля крові, знайдена на місці злочину, і мозок мумії і навіть тіло мамонта, який пролежав 40 000 років у вічній мерзлоті.

Процес ампліфікації
Процес ампліфікації складається з циклів, що повторюються:
температурної денатурації ДНК,
відпалу праймерів з комплементарними послідовностями та
послідуючою добудовою полінуклеотидних ланцюгів за допомогою ДНК-полімерази.
Праймери орієнтовані таким чином, що синтез за допомогою полімерази відбувається тільки між ними, подвоюючи кількість копій цієї ділянки ДНК

1й крок

2й крок

3й крок

Експоненційне збільшення ділянок ДНК, які утворюються за допомогою ПЛР.
А= М x(2n-n-1) ≈ 2 n , де
А- кількість специфічних (обмежених праймерами) продуктів реакції ампліфікації;
М - початкова кількість ДНК-мішеней;
n - число циклів ампліфікації.

Обладнання для ПЛР
Реакції зазвичай проводять у 0,2 чи 0,5 мл мікропробірках Епендорф. Обладнання для нагрівання та охолодження може бути зовсім простим, як наприклад набір водяних бань з різною температурою води, якими користувався Керрі Мюлліс, або складним та включати нагрівальний блок, який керується мікропроцесором .
Такий блок використовується для автоматичної ампліфікації. Він називається термоциклер, ампліфікатор, або просто ПЛР - машина. Контролюємий комп’ютером блок, розроблений виключно для ПЛР, сьогодні можна придбати у багатьох молекулярно-біологічних фірм.

Компоненти реакції
Для проведення ПЛР необхідні такі складові частини:
послідовність ДНК, що досліджується;
буфер;
дезоксирибонуклеозидтрифосфати (dNTP);
два праймери, специфічних у відношенні зв’язування з дослідним зразком;
Tag-полімераза.

Послідовність ДНК, що досліджується, має бути попередньо підготована для аналізу (повинно бути проведено виділення нуклеїнової кислоти з дослідного матеріалу.)
Буферна система має забезпечити оптимальні умови для проведення реакції.
Буфер для ПЛР, при використанні Tag-полімерази , вміщує 50мМ KCl, 10mM Tris-HCl, pH 8,4, 2,5 mM MgCl2 та 100 мкг/мл желатини. При використання комерційних ферментів цей буфер надається разом з ДНК-полімеразою.
Нейтральні розчини dNTP. Краще всього використовувати ліофілізовані порошки і робити з них водні розчини. Обов’язково робити аліквоти в декількох пробірках для можливості часткового використання, зберігати їх при –20С.
Праймери (штучно синтезовані олігонуклеотиди) для ПЛР частіше мають довжину 18-25 нуклеотидів. Можливий синтез і більш довгих затравок, але вони рідко бувають необхідні. Їх можливо синтезувати за допомогою автоматичних синтезаторів ДНК. Кількості олігонуклеотидів, які отримують таким чином (0,2-1 мкмолів) достатні для проведення декількох сотен або тисяч реакцій.
Компоненти реакції

Параметри температурних циклів
ПЛР передбачає інкубацію зразків при трьох температурах, які відповідають трьом етапам циклу ампліфікації – денатурації, відпалу, добудові.
Звичайно длДНК денатурують шляхом короткочасного нагрівання зразку до 90-95С,
потім проводять відпалювання, охолоджуючи зразок до 40-60С (в залежності від довжени праймера та вмісту ГЦ пар). Цю температуру можливо оцінити за формулою:
4˚С х (Г+С) +2˚С х (А+Т)-3).
За рахунок великого надлишку затравок в реакційній суміші гібридизація відбувається майже миттєво та не вимагає довгої інкубації при температурі відпалювання.
Далі суміш нагрівають до 70-75˚С для синтезу (добудови) затравок. Оптимальна температура для роботи Tag-полімерази – 72С. Час інкубації при цій температурі залежить від довжини ділянки, що ампліфікується (вважається, що Tag -полімераза синтезує послідовність в 1000 нуклеотидів за 1 хв.)

Аналіз ПЛР-ампліфікованої ДНК
Для аналізу продукту, отриманого в ПЛР, використовують різні методи, такі як: гель-електрофорез, дот-блот-гібридизацію та блот-гібридизацію за Саузерном. З їх допомогою можливо аналізувати більшість ПЛР-продуктів, але абсолютно достовірні результати можливо отримати тільки сіквенуванням.
Частіше всього для швидкої візуалізації результатів ПЛР використовують гель-електрофорез в агарозному гелі за загальноприйнятими методиками.

Діагностика вірусу сказу

Праймери, специфічні до послідовності гену капсидного білка ВШМЯ
left - 5’GTGAGGAGGTGATGGGTAAT3’;
right - 5’TTCCAGTCTTTCAGAATCTCTC3’
продукт ампліфікації 417 bp

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 - 2 дослідні рослини; 3 - 9 зразки здорових рослин з Таq-полімеразою (Sigma); 10 - маркери; 11 - 12 позитивні контролі; 13 - 19 зразки здорових рослин з Тaq-полімеразою (Gibco)
Детекція ВШМЯ за допомогою IC-RT-PCR

«nested» PCR
Для збільшення чутливості та специфічності методу ПЛР була розроболена так звана «гніздова» полімеразна ланцюгова реакція («nested» PCR), при якій друга пара праймерів сідає на ділянку ДНК-мішені, ообмежену першою парою праймерів.

«nested» PCR
ДНК-мішень
Перша пара
праймерів
Друга пара
праймерів
Амплікони
Внутрішньої послідовності

10 причин,
з яких ПЛР може «не йти»
Неякісний дизайн праймерів
Невірна концентрація праймерів
Занадто багато dNTP або ж деградовані dNTP
Не перемішаний розчин MgCl2
Невірна концентрація MgCl2
Нявність інгібіторів
Неякісне мінеральне масло
Занадто багато ферменту
Помилки в програмі ампліфикатора
Недостатність або надлишок матриці
Проблеми при використанні ПЛР
Високий ризик контамінації продуктами ПЛР
Суб’єктивізм в оцінці результатів (аналіз електрофорезу)
Складність процесу автоматизації ПЛР
ВІдсутність залежності кількості продукту ПЛР від вихідної концентрації мішені

Real-time PCR
ПЛР з детекцією накопичення продуктів
в режимі реального часу
Основний принцип:
Накопичення продуктів ПЛР – накопичення
флуоресціюючого сигналу – детекція
флуоресціюючого сигналу

Детекція флуоресціюючого сигналу
Ампліфікатор
Флюориметр
Випромінювач
Детектор

Оптична система iQ5™
Збудження: вольфрам-галогенова лампа
Детектування: 12-bit CCD камера

Real-time PCR
Інтеркалюючі фарбники
SYBR green
Гібридизаційні зонди
Taqman
Molecular beacons
FRET probes

Real-time PCR
Інтеркалюючі фарбники
SYBR green
Гібридизаційні зонди
Taqman
Molecular beacons
FRET probes

SYBR green
Цей спосіб детекції заснований на тому факті, що флуоресценція бромистого етидію та SYBR Green I значно підвищується при їх інтеркаляції в дволанцюгові молекули ДНК. Таким чином, можна спостерігати за накопиченням продуктів ампліфикації.
Однак збільшення флуоресценції може бути пов’язано як з накопиченням специфічного продукту, так і неспецифічного (праймери-димери, шмери). Для отримання коректных результатів необхідно додаткове вивчення отриманих ампліконів за дрпомогою так званих "кривих плавлення" (melting curves).

SYBR green
Ампліфікація
Інтеркаляція
SYBR green
олДНК
длДНК

SYBR green

Van der Velden, Leukemia 2003 (www)

Real-time PCR
Інтеркалюючі фарбники
SYBR green
Гібридизаційні зонди
Taqman
Molecular beacons
FRET probes

PCR Real - Time
На відміну від класичного ПЛР методу в реакції ПЛР в реальному часі використовується крім праймерів зонд.
Зонд – олігонуклеотид, до якого приєднані молекули флуорофора та молекула гасника флуорисценції. Зонд відпалюється на матрицю між прямим і зворотним праймером – флуорисценція флуорофора потушена
Флюорофор – молекули, які при поглинанні фотону випромінюють світло з більшою довжиною хвилі –флуорисциюють
Гасник флуоресценції – молекула, спектр поглинання якої лежить в області довжин хвиль спектра випромінювання флуорофора.

Mocellin et al.
Trends Mol Med 2003 (www)
5' Екзонуклеазна активність ДНК-полімерази (TaqMan Assay)

Дана методика заснована на використанні 5'-екзонуклеазної активності полімерази. В реакційну суміш додають ДНК-зонди, в склад яких входить флуоресцентна мітка в 5'-положенні и гасник флуоресценції в 3'-положенні, а також фосфатна група в 3'-положенні. Ці зонди мають місця посадки всередині облсті, що ампліфікується. Гасник поглинає випромінювання флуоресцентної мітки, а фосфатна група в 3'-положенні блокує полімеразу.
5' Екзонуклеазна активність ДНК-полімерази (TaqMan Assay)

В ході ПЛР під час стадії відпалу праймерів відбувається приєднання ДНК-зонду до комплементарного ланцюга ДНК, причому чим більше продуктів ампліфикації утвориться в ході ПЛР, тим більше молекул зондів зв’яжеться з відповідними ампліконами. Під час стадії елонгації полімераза синтезує комплементарний ланцюг ДНК і при досягненні зонду починає його розщеплювати завдяки наявності 5'-екзонуклеазної активності. Таким чином відбувається роз’єднанняе флуоресцентної мітки і гасника, що приводить до збільшення сигналу (свічення), що детектується. Очевидно, що чим більше ампліконів напрацьовується в ході ПЛР на даний момент часу, тим інтенсивнішим буде сигнал (свіченння).
5' Екзонуклеазна активність ДНК-полімерази (TaqMan Assay)

The TaqMan 5’ Exonuclease Assay
In addition to two conventional PCR primers, P1 and P2, which are specific for the target sequence, a third primer, P3, is designed to bind specifically to a site on the target sequence downstream of the P1 binding site. P3 is labelled with two fluorophores, a reporter dye (R) is attached at the 5 end, and a quencher dye (D), which has a different emission wavelength to the reporter dye, is attached at its 3 end. Because its 3 end is blocked, primer P3 cannot by itself prime any new DNA synthesis. During the PCR reaction, Taq DNA polymerase synthesizes a new DNA strand primed by P1 and as the enzyme approaches P3, its 5 3 exonuclease activity processively degrades the P3 primer from its 5 end. The end result is that the nascent DNA strand extends beyond the P3 binding site and the reporter and quencher dyes are no longer bound to the same molecule. As the reporter dye is no longer in close proximity to the quencher, the resulting increase in reporter emission intensity is easily detected.
Human Molecular Genetics 2. NCBI Books (www)

Схема розщеплення зонду під час реакції

Схема розщеплення зонду під час реакції

Схема розщеплення зонду під час реакції

Molecular beacons
Дана методика відрізняється від попередньої (TaqMan Assay) тим, що кінцеві послідовності зонду являють собою взаємно комплементарні області, тому при температурі відпалу праймерів вони «злипаються»і утворюють шпильки. Внутрішня область зондів має нуклеотидну послідовність, комплементарну області, що ампліфікується. При відпалі праймерів зонди, що не прєдналися до ДНК- матриці, залишаються в «злипнутому" стані (це означає, що відбувається гасіння флуоресценції). Ті ж зонди, які відпалилися на матрицю, розвертаються, тому флуоресцентна мітка и гасник розходяться. Таким чином, інтенсивність свіченням збільшується.

Mocellin et al. Trends Mol Med 2003 (www)
Molecular beacons

Застосування 2-х зондів з резонансним переносом энергії (LightCycler assay)
Даний спосіб детекції накопичення продуктів ампліфікації відрізняється підвищеною специфічністю, оскільки збільшення флуоресценції відбувається при комплементарному зв’язуванні з ампліконами відразу 2-х ДНК зондів. Принцип методу заключається в переносі енергії від одного флуорофора, який знаходиться на 3` кінці першого зонду, до другого флуорофору, який знаходиться на 5` кінці другого зонду, причому відстань між флуорофорами складає 1-3 нуклеотида. При одночасному зв’язуванні обох зондів з ДНК- матрицею випрмінювання першого флуорофора передається на другий флуорофор, а його випромінювання детектується приладом. Таким чином, зрастає специфічність аналізу.

Застосування 2-х зондів з резонансним переносом энергії (LightCycler assay)

Застосування 2-х зондів з резонансним переносом энергії (LightCycler assay)

FRET = Förster/fluorescence resonance energy transfer
ABI: Real-Time PCR vs Traditional PCR (www)

Nigel Walker, NIEHS (www)

ДНК-чіпи
(DNA-array)

Технологія ДНК-чіпів

ДНК-чіп

+ АСМ

Microarrays

Визначення філогенетичних зв’язків українських ізолятів вірусів рослин за допомогою порівняльного та філогенетичного аналізу ділянок гену білку оболонки

побудова філогенетичних дерев
The time will come, I believe, though I shall not live to
see it, when we shall have fairly true genealogical trees
of each great kingdom of Nature.
Charles Darwin
Математичне завдання – завдання комбінаторної оптимізації
: на основі «первинних» біологичних даних отримати дерево, можливо більш узгоджене з цими даними.
Біологічні завдання:
порівняння 3-х і більше об єктів
(хто на кого подібний .... )
реконструкція еволюції
(хто від кого, як і коли пішов…)

Реальні події : Дані: Побудоване дерево
еволюція в природі чи в наприклад, дерево,
лабораторії, н.к. послідо- розраховане на основі
компьютерна симуляція вності даних, може
відображати чи не
відображати реальні
події
>Seq4 GCGCTGFKI
. . . . .
>Seq1 ASGCTAFKL
. . .
>Seq3 GCGCTLFKI
A -> G
I -> L

Поширення PPV в світі

ВШС (PPV, Potyvirus, Potyviridae)
Гнучні палички без оболонки, близько 760 нм довжиною і 20 нм в діаметрі
Вірус складається з однієї молекули лінійної плюс одноланцюгової РНК, оточеної одним типом субодиниць капсидного білку.
Ниткуваті часточки ВШС з соку рослин сливи (ІСЕМ) Бар 200 нм

Геном ВШС
Для діагностики вірусу шарки сливи використовували
праймери специфічні до послідовності капсидного білка left- 5’ GGCTACGTCGCCGAATCGGA,
right- 5’GGGTAACG GGGGGATTCGA
продукт ампліфікації 243 bp

Електрофореграма продуктів RT-PCR в агарозному гелі по виявленню вірусу шарки сливи
1 – маркери (HyperLadder 1); 2 – зразок сливи з Київської області (Жуляни); 3 - зразок сливи з Київської області (Жуляни); 4 - зразок сливи з Одеської області.
1 2 3 4
243 bp

TGCATGTTGCGATTAACGTCACCAGCGGTGTGTCTCTCTGTGTCCTCTTCTTGTGTTCCGACGTTTCCATCCAAGCCAAATAAACGATTTTGAACATTTCTCAATGCTGCTGCCTTCATCTGGATATGAGCTTCACGTGCCCGTACGGGTGTCGTTGAAGTCATTTCGTAAAAATCAAAGGCATATCTGGCGAGGCTGTAGTCT
Нуклеотидна послідовність амплікону, отриманого з інфікованих зразків сливи
Сиквенс кДНК

Вигляд таблиці результатів вирівнювання нуклеотидних послідовностей гену капсидного білка з послідовностями генів капсидного білка, представлених в Генбанку, засобами пакету GENEDOC

Філогенетичне дерево нуклеотидних послідовностей капсидного білка українського ізоляту та відомих ізолятів ВШС, побудоване за методом NJ (найближчих сусідів), модель Кімура з 1000 бутстреп реплікацій (філограма). Філогенетичний аналіз проведений за допомогою програми MEGA.
Ukraine
Poland

Піросеквенування