МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ ТА ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ

ПОНЯТТЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Функція науки – виробництво і використання, систематизованих, об’єктивних знань про дійсність.
Вона включає ряд конкретних функцій:
пізнавальну;
культурно-виховну;
практичну

Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, яка спрямована на одержання і використання нових знань через соціальні інститути.
Її формами є:
- фундаментальна (теоретична) наука;
- прикладна наука;
- наукознавство.
Наукознавство – це одна з галузей досліджень, що вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя людства.

Формою здійснення розвитку науки є наукове дослідження.
Наукове дослідження – це особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формування знання про досліджуваний об’єкт. Це складний і багатогранний процес, у якому поєднуються організаційні, технічні, економічні, правові та психологічні аспекти.
Наукове дослідження має етапи: організаційний, дослідний, узагальнення, апробація, реалізація результатів дослідження.

Етапи наукового дослiдження

МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ ТА ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Метод (від грец. methodos «спосіб», «метод», «шлях») – у найбільш загальному випадку означає спосіб досягнення мети, певним чином впорядкована діяльність.
Науковий метод – це спосіб пізнання явищ дійсності, їх взаємозв'язку і розвитку.
Методологія – це вчення про правила мислення при
створенні науки, проведенні наукових досліджень.

Системний підхід − один із головних напрямків методології спеціального наукового пізнання та соціальної практики, мета і завдання якого полягають у дослідженнях певних об’єктів як складних систем.
У літературі наводяться наступні трактування або визначення системного підходу:
інтеграція, синтез розгляду різних боків явища або об’єкту;
адекватний засіб дослідження і розробки не будь-яких об’єктів, що довільно називаються системою, а лише таких, котрі є органічним цілим;
вираження процедур подання об’єкта як системи та способів їх розробки;
широкі можливості для одержання різноманітних тверджень та оцінок, які передбачають пошук різних варіантів виконання певної роботи з подальшим вибором оптимального варіанта.

Метод – спосіб досягнення мети, розв’язання конкретної задачі; сукупність прийомів (операцій) практичного впливу чи теоретичного освоєння об’єктивної дійсності з метою її пізнання.
Методика дослідження – це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження.
Методологія – це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

У методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання:
теоретичний – висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій;
емпіричний – спостереження і дослідження конкретних явищ,
експеримент, а також групування, класифікація
та опис результатів дослідження.

Класифікація методів за метою способу реалізації

Класифікація методів за ознакою способу реалізації

ЕМПІРИЧНІ МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Наукове дослідження має два основні рівні: емпіричний і теоретичний.
Емпіричний рівень дослідження складається з двох стадій:
На першій стадії відбувається процес отримання фактів. Першоджерелом будь-якого факту є реальна дійсність: події, діяльність людей, соціальних груп, партій, держави в різних сферах суспільного життя, природні явища та процеси.
Друга стадія передбачає первинну обробку, систематизацію та оцінку фактів у їх взаємозв’язку, тобто осмислення і жорсткий опис здобутих фактів у термінах наукової мови, їхню класифікацію та виявлення залежностей між ними.

На емпіричному рівні дослідження вирішуються такі пізнавальні завдання:
збирання необхідного фактичного матеріалу про досліджуваний об’єкт;
отримання даних про різноманітні властивості та зв’язки емпіричного об’єкта, тенденції його руху та розвитку;
розробка схем, діаграм, картограм тощо, в яких фіксується і відображається стан досліджуваного об’єкта, його структура, розвиток, динаміка поведінки;
класифікація наукових фактів і даних, котрі в узагальненому вигляді називаються емпіричною інформацією.

Конкретно-наукові методичні прийоми:

Процедура (від лат. «проходжу», «протікаю») – поняття, яке встановлює виконання певних дій, особами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або вдосконалення їх для досягнення оптимуму.
Науково-дослідні процедури - це система методичних дій на суб’єкти й об’єкти процесу розширеного відтворення необхідного продукту, які здійснюються з метою їх пізнання й удосконалення.
Процедури за призначенням у застосуванні прийомів дослідження можна поділити на:
організаційні,
моделюючі,
нормативно-правові,
аналітичні, розрахункові,
лічильно-обчислювальні,
логічні,
порівняльно-зіставлювальні та ін.