Международные инвестиции

Питання для самостійного вивчення
Стан і проблеми іноземного інвестування в Україні
Проблеми функціонування ВЕЗ в Україні

Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку, підприємницького доходу та соціального ефекту
1. Інвестиції в системі міжнародного руху капіталу
Сутнісні риси:
Відображають рух підприємницького капіталу, тобто вкладень у виробництво чи активи зарубіжних компаній з метою отримання прибутку чи підприємницького доходу;
Передбачають взаємодію донорів інвестицій, які здійснюють зарубіжні інвестиції за кордон, та реципієнтів інвестицій, які отримують іноземні інвестиції;
Передбачають участь суб’єктів інвестування, до яких належать фізичні особи, підприємства (корпорації) та уряди;
За цільовою орієнтацією поділяються на прямі інвестиції та портфельні інвестиції.

Класифікація міжнародних інвестицій
За інституційною природою: державні, приватні, міжнародних організацій, змішані;
За цільовою орієнтацією: прямі і портфельні;
За видами;
За формами;
За джерелами;
За термінами інвестування.

Форми та види інвестицій
Форми:
підприємство, яке на 100% є власністю інвестора;
часткова участь у підприємствах;
придбання рухомого та нерухомого майна;
концесії;
стратегічні альянси
Види інвестицій:
національна валюта;
рухоме та нерухоме майно;
цінні папери;
іноземна валюта;
грошові вимоги;
права інтелектуальної власності;
права на господарську діяльність;
послуги
Акціонерні форми співробітництва (самостійні та часткова участь у акціонерному капіталі підприємства)
Контрактні форми співробітництва без створення нової юридичної особи

Прямі та портфельні інвестиції
За цільовим призначенням розрізняють прямі іноземні інвестиції і портфельні інвестиції.
Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над об'єктом розміщення капіталу і відповідний дохід, а
портфельні – одержання підприємницького доходу у вигляді відсотків, дивідендів, диверсифікацію ризику та джерел грошових потоків.
За міжнародними нормами частка іноземної участі в акціонерному капіталі фірми, що дає право такого контролю – 25%, за американськими – 10%, австралійськими і канадськими – 50%.
За міжнародною статистикою: 10%.

ПІІ за міжнародною класифікацією
а) вкладання компаніями за кордон власного капіталу (капітал філій і частка акцій у дочірніх та асоційованих компаніях);
б) реінвестування прибутку;
в) внутрішньо-фірмові переміщення капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором та дочірніми, асоційованими компаніями і філіями.

Ефекти прямих іноземних інвестицій
Х – М = S – I = Y – A = If,
де Х – експорт, М – імпорт, S – заощадження, І – інвестиції, Y –національний дохід, А – внутрішній попит (споживання (С) + інвестиції (І)), If –іноземні інвестиції.
Якщо доходи країни є меншими за внутрішній попит, інвестиції перевищують заощадження, у результаті в країні виникає торговельний дефіцит, який фінансується коштами, що надходять із зовнішніх джерел.
Однією з таких форм фінансування виступають прямі іноземні інвестиції.
Ефекти – див.тему 4

Портфельні інвестиції
Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (акції; прості векселі; боргові зобов'язання; інструменти грошового ринку (депозити, ноти тощо).
Випереджаюче зростання портфельних інвестицій пояснюється тим, що, з одного боку, організацію і розміщення їх за кордоном дедалі частіше здійснюють інститути, які не володіють значними грошовими ресурсами й широкою інформацією про стан світового ринку цінних паперів (трастові й страхові компанії, пенсійні фонди, банки та інші фінансові установи), а з іншого – тим, що портфельні вкладення часто використовують не тільки як додаткове джерело прибутку, скільки для проникнення у високо монополізовані галузі, великі й найбільші корпорації.

Портфельні інвестиції - 2
акціонерні цінні папери - грошовий документ, що обертається на ринку та засвідчує майнове право власника документа стосовно особи, що випустила цей документ;
боргові цінні папери - грошовий документ, що обертається на ринку та засвідчує відношення позики власника документа стосовно особи, що випустила цей документ. Боргові цінні папери можуть виступати у формі:
облігації, простого векселя, ноти/боргової розписки— грошових інструментів, що дають їхньому власникові безумовне право на гарантований фіксований грошовий дохід або на обумовлений за договором змінюваний грошовий дохід;
інструмента грошового ринку — грошових інструментів, що дають їхньому власникові безумовне право на гарантований фіксований грошовий дохід на певну дату. Ці інструменти продаються на ринку із знижкою, розмір якої залежить від величини процентної ставки й часу, що залишився до погашення: казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти і ін.;
фінансові деривативи — похідні грошові інструменти та засвідчують право власника на продаж або покупку первинних цінних паперів. У їхньому числі – боргові розписки, опціони, варранти, ф'ючерси, свопи тощо.

Серед основних форм іноземного інвестування в світі переважають інвестиції в акціонерний капітал.
В минулому десятилітті на частку таких форм фінансування припадало майже дві третини сумарних потоків іноземного капіталу.
На іншу форму вкладення — реінвестування прибутку, у 2004-2007 рp. припадало 35% інвестиційних потоків у світі.
На внутрішньо-корпоративні позики, у 2004-2007 рр. припадало менше 5% прямих іноземних інвестицій.
Починаючи з 2001 p. різке зниження залучення іноземного капіталу саме у формі внутрішньо корпоративних позик зумовлено діями головних офісів ТНК в розвинених країнах. Зокрема, у 2003 p. ТНК репатріювали з Німеччини прибутки на суму у 10 млрд. дол. США, у 2004 р. - на суму 54,7 млрд. дол.

2. Міжнародна інвестиційна діяльність та її мотивація
Міжнародна інвестиційна діяльність – сукупність дій її суб’єктів (інвесторів та учасників) щодо здійснення інвестицій за кордон з метою одержання прибутку
Інвестори
Учасники
Фізичні особи
Корпорації
Держави
Міжнародні організації
Держави
Фінансові посередники
Фірми, що діють за договором підряду
Девелопери
Інші
Власні (внутрішні) ресурси
Позичені та залучені ресурси
Міжнародна підприємницька інвестиційна діяльність
Міжнародні операції з цінними паперами

Міжнародна інвестиційна діяльність: фактори впливу
Політико – економічні фактори країни
Ресурсно-економічні фактори країни
Глобально-економічні фактори
Загальноекономічні фактори країни
Країна базування - донор
Приймаюча країна - реципієнт

Мотивація міжнародної інвестиційної діяльності
Отримання більшого прибутку за кордоном;
Мотивація прямого іноземного інвестування як засобу оволодіння значною ринковою часткою країни — імпортера капіталу компанією-інвестором;
Забезпечення стійких довготривалих інтересів в країні або регіоні;
Зниження ризику шляхом географічної диверсифікації виробництва;
Можливість ефективності виробничої діяльності через прямий доступ до національних ринків ресурсів;
Поширення новітніх технологій та домінування окремих країн у розвитку цих технологій;
Перспектива отримати квазірентні доходи на нововведеннях до їх тотального поширення дуже часто приваблює компанії вкладати капітали саме в передові галузі, які, як правило, просуваються тільки деякими розвиненими країнами.

Мотивація міжнародної інвестиційної діяльності - 2
Теорія монополістичної конкуренції (ринкової влади): ТНК є суб'єктом ринкової влади, шляхом злиття і поглинання сягає меж концентрації на власному ринку і виходить на зарубіжні;
Теорія інтернаціоналізації становить положення про заміну міжнародних ринкових трансакцій внутрішньокорпоративними трансакціями: економія на трансакційних витратах. Дає змогу корпораціям створювати і привласнювати додаткові прибутки від використання особливих активів — трансформованих у власні активи інформації, інновацій, досвіду міжнародного менеджменту і маркетингу, фінансових ресурсів та ін.
Еклектична теорія (Дж.Даннінг) - транснаціоналізація як наслідок закордонного інвестування обумовлюється необхідністю отримання конкурентних переваг шляхом концентрації виробництва, диференціації продуктів, патентів і торгових марок, використання управлінського і маркетингового досвіду, інноваційних технологій, дешевих специфічних факторів виробництва та власності (переваги володіння, власності, інтернаціоналізації).
Міжнародна теорія життєвого циклу Раймона Вернона розробка і впровадження нової продукції найчастіше відбувається в розвинених країнах, де є більше наукових і технологічних можливостей. Насичення внутрішнього ринку новою продукцією ставить під загрозу утримання компанією цільового ринку. Це і спонукає переносити виробництво за кордон шляхом інвестування у створення філій, дочірніх компаній тощо.
Теорія конкурентоспроможності М.Портера – переваги володіння ресурсами (природними та штучно створеними) і доступу до них; стратегія, структура та конкуренція фірм – інтенсивність конкурентної боротьби в приймаючій країні; попит на продукцію в приймаючій країні; наявність підтримуючих та допоміжних галузей (постачальників, споживачів продукції та інфраструктурних галузей – наприклад, банківської діяльності, розвиненого фондового ринку).

3. Міжнародний інвестиційний ринок, його структура і особливості розвитку
сукупність учасників міжнародного інвестиційного ринку та економічних і правових відносин між ними щодо всіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, які направляються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності через національні кордони з метою отримання прибутку;
механізм регулювання сукупності економічних відносин, що виникають між продавцем і покупцем інвестиційних ресурсів, котрі є резидентами різних країн.

Функціональна структура інвестиційного ринку

Особливості розвитку світового інвестиційного ринку
Концентрація великих обсягів прямих іноземних інвестицій у промислово-розвинених країнах;
Помітне зростання портфельних інвестицій в порівнянні з прямими через розвиток світових фінансових центрів, сек’юритизації запозичень, розвиток ринків євроакцій та єврооблігацій;
Зростання ролі ТНБ, які виступають основними гравцями на ринку синдикованих кредитів, андеррайтерами при випуску акцій та облігацій;
Велика чутливість світового інвестиційного ринку до чуток, зміни валютних курсів, політичної орієнтації країн, інтеграційних процесів між країнами;
Мінливість в географічному, функціональному та інституційному аспектах;
Здійснення переважної кількості ПІІ транснаціональними компаніями.

Тенденції розвитку міжнародних інвестицій в 2000-х рр.
Зростання обсягів злиття і поглинання в 2000-2008 рр., скорочення їх у майже всіх секторах після 2008 р. і зростання первинних інвестицій (green field investments) після 2009 р.;
Зростання інвестицій фондів національного добробуту;
Зростання у річних потоках ПІІ частки країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою;
Збільшення частки реінвестованих прибутків та внутрішньофірмових переміщень капіталу;
Зростання обсягів вкладень ТНК до сфери виробництва с/г продукції, продовольчих товарів та інфраструктури приймаючих країн (особливо електро-, водо- та газопостачання) в період 2005-2008 рр.;
Продовження зростання ПІІ до галузі телекомунікацій, електронного обладнання, будівництва;
Зростання потоків інвестицій з країн БРІК.

Динаміка річних ПІІ у світі, млрд.дол.США

Зростання частки країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою

Потоки ПІІ за групами країн, 1995-2007 рр., млрд. дол. США

Зростання потоків інвестицій з країн БРІК

Глобальні ПІІ за компонентами, млрд.дол.США
Первинні
Реінвестиції
Реінвестиції
Вивезені доходи
Внутрішньофірмові позики
Частка реінвестованих доходів у загальних доходах від ПІІ

Розподіл ПІІ за регіонами та секторами економіки, млрд.дол.США

Накопичені ПІІ у 2009 р.
* зменшення у 1,5 – 2 рази в порівнянні з 31.12.2007 р.

Накопичені ПІІ у 2010 р.

4. Форми інвестицій
Форми виходу на ринок іншої країни (форми міжнародного бізнесу):
Через розвиток контрактних форм співробітництва;
Придбання рухомого та нерухомого майна, в тому числі участь у приватизації ;
Інвестиційні форми міжнародного бізнесу:
Створення підприємства, яке на 100% є власністю інвестора;
Часткова участь у підприємствах;
Концесії (подібне до СП);
Утворення стратегічних альянсів (відноситься скоріше до кооперації, подібне до злиття)

Порівняння форм виходу на зарубіжні ринки

Експорт-імпорт – торгівля товарами та послугами - найпростіша форма проникнення на міжнародні ринки.
Ліцензування – купівля-продаж права на нематеріальну власність (патенти, авторські права, програми, торгові марки, ноу-хау) на певний період. Цей спосіб організації виробництва за кордоном, котрий зводить до мінімуму капітальні витрати, забезпечує одержання в обмін на ліцензію активів інших фірм або доходів з ринків, недоступних для експорту або інвестицій. Плата за ліцензію може бути у формі: роялті – періодичних платежів у вигляді фіксованих ставок (3-5%) від доходу, пов'язаного з комерційним використанням ліцензії, або паушальних платежів – одноразових платежів за ліцензію.
Франчайзинг – це передача продавцем (франшизером) права на використання своєї торгової марки покупцю (франшизі). Торгова марка для бізнесу покупця є найбільш важливим активом, завдяки чому продавець надає постійну допомогу покупцю в його бізнесі. В США 35% обороту роздрібної торгівлі – це франчайзинг (у Європі – 10%). Ця система охоплює майже всі види послуг, у тому числі ресторани і кафе, автосервіс тощо.
Управління за контрактом – є засобом, за допомогою якого фірми можуть надіслати частину свого управлінського персоналу для надання підтримки фірмі в іншій країні або надання спеціалізованих управлінських функцій на певний період за встановлену плату
підрядне виробництво – зв'язки на основі внутрішньо-галузевої спеціалізації. В його основі лежить поглиблення міжнародного поділу праці та внутрішньогалузевої спеціалізації (не за кінцевою продукцією, а деталями, вузлами, комплектуючими виробами, технологічними процесами). В сучасному машинобудуванні тільки 15-20% усіх деталей є оригінальними, решта – взаємозамінні, їх виробництво виокремлюється в процесі розвитку промислової кооперації.
Контрактні форми інвестування

Часткова участь в компаніях
Дочірня компанія – реєструється як самостійна компанія і має статус юридичної особи з власним балансом. Контролюється батьківською компанією, яка володіє частиною акцій або всім капіталом (відноситься до 100% інвестування за кордон).
Асоційована (змішана) компанія (associate) –
Змішані компанії, в яких іноземному інвестору належить більше від половини акцій, називають компаніями переважного володіння,
якщо 50% - іноземному інвестору і 50% - місцевому – компаніями однакового володіння,
якщо іноземний інвестор має менше ніж 50% акцій – змішаним підприємством з участю іноземного капіталу.

Часткова участь в компаніях
Відділення не є самостійними компаніями та юридичними особами і на всі 100% належать батьківській фірмі.
Відділення можуть мати форму представництва головної компанії за кордоном, партнерства, у тому числі і з місцевими підприємцями, рухомого майна (кораблі, літаки, нафтові платформи), що належить головній компанії і функціонує за кордоном не менше 1 року.
Країна, у якій розташовується головна компанія, називається країною базування, а країни, де знаходяться компанії-філії – приймаючими країнами.

Спільне підприємництво
Спільне підприємництво – це діяльність, заснована на співробітництві з підприємцями, підприємствами і організаціями країни-партнера та їхньому спільному розподілі доходів і ризиків від здійснення цієї діяльності.
Переваги спільного підприємництва:
це реальний спосіб функціонування на ринках країн, в яких заборонена або обмежена діяльність іноземних фірм без участі місцевого партнера;
об'єднання капіталів;
можливості отримати певні пільги, переваги місцевого партнера;
можливості швидкого пристосування, розуміння місцевого середовища за допомогою місцевого партнера;
можливості мінімізувати ризик за умов мінливої політичної та економічної ситуації в різних країнах;
загострення конкуренції на світових ринках.
Недоліки:
зіткнення інтересів партнерів;
поєднання двох і більше корпоративних культур не завжди дає можливість подолати суперечності.

Спільні підприємства
Спільні підприємства створюються в таких формах:
акціонерні товариства («Ісузу Авто, Україна»: Корпорація «Богдан» - 50%, Isuzu MOTORS - 30% и Sojitz Corp. - 20%)
товариства з обмеженою відповідальністю,
командитні товариства, холдинги тощо.
Вони характеризуються трьома головними ознаками:
спільним майном;
спільним управлінням;
спільним розподілом прибутку.
Переваги:
зниження питомих витрат інвестиційних ресурсів та підприємницького ризику;
розвиток підприємницького потенціалу конкретного суб'єкта господарювання;
Для держави-реципієнта – вплив на діяльність компанії і дотримання нею національного законодавства;
реалізацієя переваг меншої вартості основних чинників виробництва і, насамперед, можливістю активізації маркетингу та започаткування нових каналів збуту товарів, можливістю проникнення на новий територіальний сегмент вітчизняного і світового ринків.

5. Виробнича кооперація та спеціалізація в міжнародному бізнесі
Міжнародна спеціалізація:
концентрація виробництва однорідної продукції в межах однієї країни або невеликої кількості країн, яка створюється задля підвищення його ефективності, зниження собівартості продукції та підвищення її якості.
Визначальними моментами розвитку міждержавної спеціалізації є наявність запасів природних ресурсів, кліматичні умови, виробнича база та існуючий рівень технічного розвитку галузі, рівень країнової спеціалізації.
Міжнародна спеціалізація виробництва (МСВ):
1) З точки зору специфіки виробництва:
а) міжгалузева спеціалізація;
б) внутрішньогалузева спеціалізація;
в) спеціалізація окремих підприємств.
2) За територіальною ознакою:
а) окремих країн;
б) групи країн;
в) регіонів на виробництві визначених товарів та їхніх частин для світового ринку.

Види міжнародної спеціалізації
Основні види міжнародної спеціалізації виробництва:
галузева — спеціалізація країн всередині окремої галузі виробництва, її форми:
а) предметна — спеціалізація країни на випуску окремих виробів;
б) подетальна — спеціалізація країни на випуску окремих деталей;
в) агрегатна — спеціалізація країни на випуску вузлів для машин та обладнання;
г) технологічна — спеціалізація країни на окремих операціях технологічного процесу.
внутрішньогалузева спеціалізація – пов’язана скоріше з ТНК та виробництвом сучасних товарів, користуванням результатами науково-технічної діяльності;
міжгалузева спеціалізація допускає концентрацію певних галузей виробництва в окремих країнах за умов відсутності низки інших галузей та обмін їх продукцією (теорія факторів виробництва). Характеризуються виробництвом продуктів (предметна спеціалізація) та напівфабрикатів (подетальна спеціалізація);
Характерна риса: спільне проведення наукових та технічних досліджень, що потребують великих капіталовкладень, процес спеціалізації на певних видах наукових досліджень, що тісно пов’язані з виробничою спеціалізацією.

Показники МСВ
Коефіцієнт міжнародного поділу праці:
Частка країни у світовій торгівлі / Частка країни у світовому ВВП
Більш точні:
Коефіцієнт відносної міжнародної спеціалізації промисловості: питома вага товару у експорті та імпорті країни / питома вага товару у світовому експорті;
Питома вага у товарообігу виробів та їх компонентів, які постачаються на зовнішні ринки або ввозяться до країни;
Експортна квота в промисловому виробництві та випуску продукції галузями;
Номенклатура експортних та імпортних товарів.

Міжнародне виробниче кооперування
Міжнародне кооперування виробництва:
1) виробничо-технологічне співробітництво, що включає:
а) питання передачі ліцензій і використання прав власності;
б) розробку й узгодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, технічного рівня і якості продукції, будівельних і монтажних робіт, модернізацію підприємств, що кооперуються;
в) удосконалення управління виробництвом, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм;
2) торгово-економічні процеси, пов'язані з реалізацією кооперованої продукції, а саме: взаємозалежну продукцію між кооперантами і деякою третьою особою в країнах-партнерах;
3) післяпродажне обслуговування техніки.
Форми міжнародної кооперації:
Поставки у рамках ліцензійних угод з подальшою оплатою товарами, які вироблені;
Постачання комплектного устаткування з подальшою оплатою товарами, які на ньому вироблені; може включати обмін проектно-конструкторською локументацією;
Підрядна кооперація;
Спільне виробництво;
Організація спільних підприємств;
Виконання спільних проектів.

Показники ПІІ та світового виробництва, 1990-2009 рр.
обсяг продажів зарубіжних філій ТНК сягнув 60% світового ВВП,
експорт зарубіжних філій зріс до 11% світового ВВП

6. Злиття і поглинання у міжнародному бізнесі
Злиття (merger) – це об’єднання двох чи більшої кількості компаній з метою підвищення ефективності господарської діяльності, заощадження на управлінських та маркетингових витратах, поліпшення конкурентної ситуації, усунення конкуренції між собою
Поглинання (takeover) – добровільна чи примусова купівля-продаж активів чи акцій однієї промислової чи фінансової компанії іншою; можлива купівля не всього пакету акцій, а лише його частини (контрольного пакету), яка надає можливість здійснювати ефективне управління та контроль за компанією, акції якої купуються
Горизонтальні (виробник-виробник);
Вертикальні (виробник-покупець);
Родові (виробник фотоапаратів – виробник плівки)
Конгломератні
Дружні Ворожі
Повне
Часткове з утворенням холдингу
Johnson & Johnson: безрецептурна фармацевтика та споживчі товари – біотехнології - підприємства з виробництва медичного устаткування (діагностика) – Penaten (Pfizer) косметичні товари – Janssen-Cilag (галоперидол, антипсихотик)

Схеми здійснення злиття і поглинання
Схеми здійснення операцій зі злиття і поглинання компаній:
компанія Х купує компанію У з оплатою в грошовій формі;
компанія Х купує компанію У з оплатою цінними паперами, випущеними компанією-покупцем;
компанія Х може купити контрольний пакет акцій компанії У, при цьому створивши холдинг для компанії У, який продовжує функціонувати як самостійна одиниця;
проведення злиття компанії Х і компанії У на основі обміну акціями між ними;
компанія Х зливається з компанією У і в результаті утворюється нова компанія Z. Акціонери компаній Х і У в певній пропорції обмінюють свої акції на акції нової компанії Z.

Мотивація злиттів і поглинань

Злиття і поглинання (2)
Обсяги операцій зі злиття та поглинання у 2006 р. сягнули 880 млрд. дол., а 2007 р. – на суму 1 637 млрд. дол. США, що на 21% перевищило попередній рекорд 2000 р.
В кількісному виразі вони зросли у 2006 р. на 18% (215 угод понад 1 млрд. дол. США на рік, до 2005 р.) і на 39% у 2007 р. (300 угод понад 1 млрд. дол. США, до 2006 р.) і загалом склали у 2007 р. 10 145 угод.
Вартість угод зі злиття і поглинання, 1998-2008 рр., млрд. дол. США

Зміна галузевої спрямованості злиттів-поглинань, %

За секторами у 2005-2009 рр. www.unctad.org

Найбільші угоди у 2010 р.

Найбільші угоди в Україні

Стратегічні альянси
Стратегічні альянси – довгострокові взаємовигідні відносини між фірмами, що дозволяють їм розвивати співробітництво в галузі збуту продукції, НДДКР, виробництва продукції та технологічного розвитку
Зниження ризику;
Економія на масштабах виробництва;
Обмін технологіями;
Зниження чи подолання конкуренції;
Долання торгівельних чи інвестиційних бар’єрів.
Цілі
Типи
Горизонтальні (в межах галузі)
Вертикальні (з постачальниками чи споживачами продукції)
Доповнювальні (глобальні авіаперевізники з регіональними)
Основа співробітництва
Угоди про співробітництво
Неформальні угоди
Передача акцій
Створення СП

Стратегічні альянси - приклади

Стратегічні альянси - приклади
Автомобільна промисловість: обмін акціями
Toyota Jidosha c Daihatsu Jidosha (51,2% акція), Hino Jidosha (33,8%) и Yamaha Jidosha (5,4%).
Nissan Jidosha - Renault (по 25% акцій) – виробництво, продаж та розробка авто, однакова колісна база та матеріали оздоблення.
Mitsubishi Jidosha - Daimler- Crysler (передача 34% акцій).
Mazda Jidosha - Ford (33, 4% акцій). Ford Escape – Mazda Tribute
Isuzu Jidosha, Suzuki Jidosha, Fuji Jukogyo (Subaru) - General Motors (відповідно частка володіяння GM – 49%, 20% та 21%).
Створення СП:
«МАЗ-МАН» - для виробництва магістральних тягачів з просуванням у Центральній, Східній Європі та СНД; та "МАЗ-МАН Трейдінг« (консигнаційні склади, регулювання фінансових потоків для проекту).
СП Euclid – Hitachi Heavy Equipment (Volvo Construction Equipment - Hitachi Construction Machinery)

7. Міжнародна інвестиційна діяльність українських суб’єктів

Динаміка ПІІ в Україну, розподіл за донорами

ПІІ - переважно у вигляді купівлі акцій, контроль за об’єктом інвестування

За галузями

Регіональний розріз

ПЗІ з України

Форма ПЗІ – передача акцій, створення СП та ТзОВ
За видами діяльності

Донори ПІІ на 01.01.2001 р., %

Донори ПІІ на 01.01.2009 р., %

Структура ПІІ за видами економічної діяльності, на 01.01.2001 р., %

Структура ПІІ за видами економічної діяльності, на 01.01.2009 р., %

ПІІ в Україні на душу населення

Інвестиційно привабливі регіони України, ПІІ на початок року, млн.дол.США

ПЗІ з регіонів України, млн.дол.США, на початок року, млн.дол.США

ПЗІ України за регіонами світу, 01.01.2001 р., %

ПЗІ України за регіонами світу, 01.01.2009 р., %

ПЗІ з України за видами діяльності, 2001, %

ПЗІ з України за видами діяльності, 2009, %

Міжнародна інвестиційна позиція України, млн.дол.США