Мистецтво першої половини XX століття

Модернізм (буквально — «осучаснений», від лат. modernus — сучасний), некласичне мистецтво — термін, яким в мистецтвознавстві позначають мистецькі напрями та стилі, які з'явилися на противагу так званому «класичному мистецтву» XIX сторіччя — реалістичному та академічному.

Згодом з'явилися інші «некласичні» напрямки, такі як символізм, неоромантизм, постімпресіонізм, модерн (ар-нуво), фовізм, експресіонізм, кубізм, футуризм, абстрактне мистецтво (останні напрямки часто об'єднують під визначенням «мистецький авангард»).

Враження.
Схід сонця
1872
Поле з маків
1873

Жінка з парасолькою
1875
Жінки в саду
1866

Попри стильові відмінності між собою, модерністи зазвичай зображували дійсність як царство абсурду й хаосу; особистість подавали в контексті відчуження її від соціуму, закони якого сприймаються нею як такі, що є ірраціональними та алогічними, і не пізнаються. Філософія модернізму базується на ідеях про неможливість пізнання і відтворення сучасного світу засобами класичної культури. В цьому модернізм протистоїть насамперед реалістичному мистецтву XIX сторіччя.

Квітучі гілки мигдалю
1890
Нічна тераса кафе
1888

Вриси
1889
Зоряна ніч
1889

Чорний квадрат
1915
Suprematist
Composition
1916

Біле на білому
1918
Чорне коло