Портрети київської інтелектуальної еліти ХІХ ст. у розписах Софії Київської

І.М. Крамський. Портрет
А.В. Прахова (1846 – 1910 рр.)
Невідомий художник. Портрет
Ф.Г. Солнцева (1801 – 1892 рр.)

" Блюсти за тем, чтобы очистка стен от штукатурки производилась с крайней осторожностью без повреждения древних фресок ...
Если бы во время открытия фресок пришлось пожертвовать позднейшими изображениями, написанными уже сверх штукатурки и забелки, то с них непременно должны быть сняты фотографии и копии..."
У 2006 р. у фондах Софійського заповідника було віднайдено архів А. Прахова по Кирилівській церкві. Це була знаменна подія бо відбулась у рік ювілею А. Прахова 160-ліття з народження та 90-річчя зі смерті митця.
У цьому році відмічаємо 175 річчя А. Прахова.

Засновник Київської рисувальної школи М.І. Мурашко

Фото І.Ф. Селезньова

Фото І.Ф. Селезньова (біля Селезньова художник Анрі Тулуз Лотрек)

І. Селезньов. Вознесіння Ісуса Христа. Склепіння головної бані Кирилівської церкви

І. Селезньов. Богоматір Оранта. Конха центральної апсиди Кирилівської церкви

Монограма І. Селезньова. Виявлена під час останніх реставраційних робіт у куполі Кирилівської церкви

Кирилівська церква. М. Врубель. Зішестя Святого Духа на апостолів. Олійний живопис. 1884 р.

М. Врубель.
Апостол Лука (праворуч). Деталь композиції «Зішестя Святого Духа на апостолів». В образі апостола – портретні риси М. Врубеля. 1884 р.
М. Врубель. Автопортрет. 1904 р.

О. Мурашко.
Портрет А. Прахова.

І.Ф. Селезньов. Стрітення. Олійний живопис ХІХ ст. Північна стіна центральної нави Софійського собору. 1894 р.

І.Ф. Селезньов. Хрещення Ісуса Христа. Олійний живопис ХІХ ст. Південна стіна центральної нави Софійського собору. 1894 р.

Приклади приглушеного, «затюканого» олійного живопису у давніх пам’ятках.

Науково-реставраційна та Вчена рада
Національного заповідника «Софія Київська»
Порядок денний: Відкриття з-під тиньку ХХ ст. живопис
І.Ф. Селезньова у Софійському соборі (2009 р.)

І. Селезньов. Хрещення Ісуса Христа. Олійний живопис. 1894 р.

І. Селезньов. Хрещення Ісуса Христа.
Частина композиції

Протоієрей Софійського собору (1868 – 1896)
П.Г. Лебединцев прототип старця з композиції «Хрещення Ісуса Христа»

М. Врубель Апостол Іоанн. Прототип П. Лебединцев.
Композиція «Зішестя Святого Духа на апостолів». Олія ХІХ ст. 1884 р.

Протоієрей Софійського собору (1868 – 1896) П.Г. Лебединцев прототип старця з композиції «Хрещення Ісуса Христа»

Темно-блакитна накидка – талліт – один з обов’язкових атрибутів вбрання вчених людей в талмудичну епоху. Образ поважного єврейського ученого асоціюється з першим вчителем І. Селезньова М.І. Мурашком.

І. Селезньов. Образ знавця талмуду з композиції «Хрещення Ісуса Христа»
Портрет М. Мурашка

НАПИС НА ЕТИКЕТЦІ:
Невідомий художник
Портрет М. Мурашка
1897 р. НХМУ
З протоколу Науково-методичної ради НХМУ від 04 вересня 2014 р. дізнаємося наступне: «Авторство І.Ф.Селезньова було встановлене С.Й.Рябічевою близько 1986 року і зафіксоване в Науковій картці твору. Підстава: даний портрет був опублікований самим портретованим в «Воспоминаниях старого учителя» (с.12), як твір І.Ф.Селезньова. В інвентарній документації зміна атрибуції з невідомих причин зафіксована не була.
І. Селезньов. Портрет М. Мурашка. 1894 р.

І. Селезньов. «Стрітення». Північна стіна головного нефа Софійського собору

Чудотворна ікона Святого Миколи Мокрого; ікони на тему врятування немовляти з вод Дніпра

Сюжет рятування немовляти з вод Дніпра святим Миколою Мокрим прислужився для написання софійської композиції «Стрітення»

Прикладом для написання престолу та ківорію Єрусалимського храму у софійській композиції І. Селезньова «Стрітення», стала мозаїка ХІ ст. з вівтаря Софійського собору

Протоієрей Софійського собору (1868 – 1896)
П.Г. Лебединцев - прототип старця Симеона у софійській композиції «Стрітення»

Київський меценат Микола Терещенко став прототипом для написання образу святого Йосифа у софійській композиції І. Селезньова «Стрітення»

І. Ф. Селезньов. Автор композицій «Хрещення Ісуса Христа» та «Стрітення» у головному нефі Софійського собору, який працював там завдяки запрошенню А. Прахова.