практична робота

Перша освіта:
У школах учні вивчали «сім вільних мистецтв». Це була система предметів, яка складалась з двох рівнів. Перший початковий рівень, називався тривіум та передбачав освоєння граматики, риторики та діалектики.

Першою сходинкою були школи грамоти, де діти отримували елементарну освіту.

Освіта в університеті:
Заняття в університеті називалися лекціями, які читали професори, а студенти слухали й записували. Лекції доповнювалися диспутами – суперечками на тему, що визначалася заздалегідь. Університети мали великий вплив на культурне життя суспільства. Їхні випуснкии мали змогу влаштуватися на вигідні церковні та державні посади.

Перший університет збудували у місті Болоньї.

У середньовічній Європі можна вирізнити три рівні шкіл. Нижчі школи існували при церквах, монастирях, даючи елементарні знання тим, хто бажав присвятити себе служінню Богові. Тут вивчали латинську мову, якою велося богослужіння, молитви і сам порядок богослужіння. Середні школи найчастіше виникали біля резиденцій єпископів. У них вивчали сім «вільних наук» — граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію. Остання містила географію, астрологію, музику. Перші три науки складали «тривіум», наступні чотири — «квадривіум».

Починаючи з XI ст., в Європі зароджуються вищі школи, що їх згодом назвали університетами (від лат. universitas — сукупність). Така назва пояснюється тим, що перші університети були громадами, які об'єднували учителів і учнів (учні називали університет «альма матер» — ласкава мати). Такі об'єднання мали свої чіткі правила поведінки, свою структуру і претендували на незалежність від влади міста, в якому знаходилися.

Висновок:
Отже у середньовічні часи діти спочатку навчалися у монастирях та церквах. Потім з'явилися перші університети та школи, які збереглися до сьогодні.