Професійна та корпоративна етика у нормах і практиках видавничої справи

Місце видавничої та редакторської етики
в системі вчення про етику
Видавнича та редакторська етики

Аспекти
видавничої та редакторської етики
Етика взаємин
з автором
Етика взаємин
з колегами
Етика взаємин
з героями публікацій
Етика взаємин
з читачем

Ad fontes!
Кодекси Комітету з етики публікацій (COPE), Кодекс етики українського журналіста);
Редакційні етичні концепції та кодекси (видавництво Elsevier; BBC Editorial Guidelines, American Society of Newspaper Editors Code of Ethics, Associated Press Managing Editors Ethics Codes та ін.)
брендбуки, стайлбуки.
http://journlib.univ.kiev.ua/ethics.pdf

Комітет з етики публікацій (Committee of Publication Ethics)

НОРМИ ВИДАВНИЧОЇ ЕТИКИ ВИДАВНИЦТВА Elsevier
https://www.elsevier.com/editors/publishing-ethics/perk

Етика взаємин із автором

Найбільш конфліктні аспекти
Редактор
Не розтлумачує всі пункти договору, не звертає увагу автора на особливо важливі.
Не розповідає авторові, як будуть працювати з його текстом: ґрунтовно редагуватимуть або лише робитимуть коректуру.
Не зауважує на принципі гонорару (книжками, відразу всю суму, частинами, аванс тощо).
Не пояснює авторові, як будуть реалізовувати вже готовий продукт.
Автор
Підписує договір, навіть не читаючи його, виокремивши з нього лише декілька пунктів, які стосуються гонорару і терміну виходу книги.
Приносить у видавництво текст, цілковито списаний з інших джерел (плагіат) або матеріал, перекладений через програму-перекладач з російської мови.
Байдуже ставиться до майбутньої долі написаного.

Редагування «самопливних» авторів
Обов’язково після внесення правок ми даємо авторові верстку на звіряння. Зазвичай «самопливні» автори – це люди дуже далекі від видавничої справи, тому вони дослухаються до авторитету видавництва і погоджуються з нами.
Не погоджуються, в основному, ті люди, які вже багато написали і випустили книг. Наприклад, ми чимало видавали творів Юрія Рибчинського. Він дуже скрупульозно ставився до кожної своєї правки, просив верстку, щось дописував, дочитував, навіть сам себе правив, якусь свою риму, наголос. Одного разу йому не зовсім сподобався запропонований нами шрифт. Нас вчили, що читабельний шрифт для основного тексту – це із засічками і нежирний. Рибчинський чомусь обрав шрифт жирного накреслення чи рубаний, чи з якимись ледь помітними засічками. Його, як людину авторитетну, на жаль, не вдалося переконати. Воно, звісно, добре, що автор має якесь уявлення про майбутню книгу, але навіть якщо це повністю відбувається за його кошти, то краще рекомендувати зробити нормальну, якісну книжку.
Олена Шаповал, редактор видавництва «Український письменник»

Поклоніння авторитетам
«Один випадок ми й досі згадуємо. Був у нас один дуже поважний автор. І він у своїй статті ввів термін «зґвалтовані векселі». Ми дуже довго доводили, що це не дуже гарний вираз, і треба його замінити, але він наполягав саме на такому. Тому довелося видати статтю з цим виразом.»
Микола Пацера, редактор «Вісника Національного банку України»

Видання коштом автора
Оскільки приходить автор, який видає книжку за власні кошти, виходить, що видавництво перетворюється з рівноправного учасника правовідносин просто в технічного виконувача робіт. Це можна порівняти із поняттям договору підряду у праві. Фактично ми відмовляємося від права безпосередньо впливати на автора. Видавництво може впливати на нього тільки своїм авторитетом. Проте, якщо автор не погоджується, і говорить «а я хочу так», то єдине, що нам залишається, зробити якусь примітку і написати «За волею автора». Прослухавши 4 роки в Інституті журналістики про місію й високі ідеали видавничої справи, мені важко сприймати такі речі. Наш директор, навпаки, підходить до цього з більш прагматичної точки зору, жартує: «Ну чого ви переймаєтеся, ну, забере автор ці 100 примірників, ну, роздарує своїм друзям, хто там знатиме!».
Олена Шаповал, редактор видавництва «Український письменник»

Проблеми якості тексту книжки:
коли знань бракує…
«Авторки навчального посібника з економіки втрьох доводили редактору, що є такий термін — «напівбілі точки». Радились на кафедрі — колеги підтвердили. Сумнівався редактор — під час редагування, вичитуючи коректуру, переглядаючи звірку. Авторки підписали оригінал-макет до друку.
Аж раптом якийсь професор похопився, що точки — «напівцілі». І такий термін є у словниках. Роботу вилучили з цеху ризографії. Правда, вишукували ті точки на 350-ти сторінках авторки самі.»
Наталія Мурашова, провідний редактор видавництва «Політехніка» НТУУ «КПІ»

Проблеми якості тексту книжки:
що не зробиш заради популярності…
«У навчальному посібнику з хімії в першому розділі, в матеріалі про спирти, автори, щоб зацікавити студентів, на півсторінки розписали, як правильно вживати спиртовмісні напої без шкоди для здоров’я. А в другому розділі досить вдало і відповідно до хімічних законів обґрунтували, чим і як треба ці спиртовмісні напої закусувати. Вони відкинули всі вмовляння і застереження працівників редвідділу, відмовилися вилучати такий цікавий і корисний, на їхню думку, матеріал. Роботу подали на гриф Міносвіти. Звичайно, у висновку комісії була вимога вилучити цей матеріал — це було єдине зауваження до оригінал-макета. У редвідділі дивувались впертості людей, які ризикують кількарічною працею заради такої от незрозумілої популярності.»
Наталія Мурашова, провідний редактор видавництва «Політехніка» НТУУ «КПІ»

Етика взаємин із колегами

Житейське море…
http://detector.media/medialife/article/116586/2016-07-06-buntuyushchii-korrespondent-kak-uvolnyayut-v-umkh/
http://glavcom.ua/publications/130430-milliard-borisa-lozhkina.-tsena-sdelki-s-kurchenko.html

Вихід на нові ринки
http://conf.obozrevatel.com/conference/331.htm

Конфліктні Практики взаємодії суб’єктів у поліграфічній галузі
http://printus.com.ua/forum/viewtopic.php?id=18
За словами Олега Мацишина, директора ДП «Видавничий дім «Укрполу», структурі собівартості продукції найбільшу частку займає сировина, тобто матеріали. Усе, щоправда, залежить від типу продукції. Для продукції, яка вимагає значних післядрукарських робіт, відсоток є меншим, проте все одно це ключова позиція – 30–70% собівартості. Наступні складники собівартості – заробітна плата і амортизація обладнання.

Міра цитати
Якщо на сайті подається повна стаття з іншого джерела, то це вже не цитата. У такому випадку «лічильник» повинен зараховувати перегляд тому ресурсу, який написав цей матеріал, а не тому, який його передрукував. Тож гіперпосилання тут не достатньо.
Ніна Кур’ята, головний редактор ВВС Україна

Етика взаємин
із героями публікацій

Етика «жовтої преси», або оксюморон?
Про втручання в приватність
http://www.pravda.com.ua/news/2011/07/17/6395076/

Редакційна необачність
У міському парку сфотографували чоловіка і жінку, які сидять на лавці і розмовляють.
Перед Днем святого Валентина фото взяли з архіву і прикрасили бантиками, сердечками тощо.
У редакцію звернулися з претензіями обидва героя фото: це були просто колеги, які вирішували службові питання і мали власні сім’ї.

Нерозголошення імені персонажа
Журналіст у райвідділку взяв інформацію про те, як роми ошукали родину — видурили гроші.
У публікації були оприлюднені повні імена потерпілих.
Редакція програла суд.

Книга в політичній боротьбі

Етика взаємин із читачем

Фактчекінг — запорука якості економічного тексту
Фактчекінг — перевірка достовірності інформації перед кінцевою подачею.
Фактчекер — співробітник, який перевіряє факти (окрема функція) або отримує це завдання як навантаження до основної роботи.
http://medialab.online/news/komisar-faktcheking-5-vidgukiv-pro-zhurnalists-ky-j-ekspery-ment-iz-fejkom/

Оригінальність і доречність дизайну:
позиція редакції та концепція видання
Але обкладинку все-таки замінили…

Псевдодокументалістика
фотографіями Дмитра Муравського
http://tyzhden.ua/News/172294

Фотографії Дмитра Муравського
http://tyzhden.ua/Gallery/172002

Серія наліпок Жовтої Пори «Вони брешуть» часів Помаранчевої революції
https://uk.wikipedia.org/wiki/Пора!_(жовта)

Акція, спрямована проти газети «Вести»,
21 червня 2015 р.
http://lb.ua/news/2015/06/21/308942_kieve_proshel_zombimarsh_protiv.html

Коли читач малий, а тема важка…
У Франції створили малюнки, за допомогою яких французькі вчителі пояснювали дітям про те, що сталося внаслідок терактів у Парижі 13-14 листопада 2015. Ілюстрації з'явилися в дитячому онлайн-журналі Astrapi.
http://www.newsru.ua/rest/19nov2015/francdetiamterakt.html