психол культура

План:
Поняття психологічної культури правоохоронця
Основні напрями психології
Структура психіки
Пізнавальні процеси
Психічні властивості
Психічні стани

Психологічна культура юриста — це система психологічних властивостей, що формуються в процесі раціонального взаємозв’язку особи юриста і вимог, що висуваються професією.
Види (в залежності від юридичної професії):
психологічна культура судді;
психологічна культура слідчого;
психологічна культура прокурора;
психологічна культура нотаріуса;
психологічна культура державного виконавця та ін.

Гештальтпсихологія

Зігмунд Фрейд
(1856-1939)

Когнітивна психологія

Ж. Піаже
Розвиток інтелекту дитини
Етапи розвитку інтелекту :
Операцій

Структура психіки
Психічні процеси, які поділяють на дрібніші підсистеми:
психічні пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, уява)
емоційно-почуттєві процеси (емоції та почуття)
вольові процеси
Психічні властивості (темперамент, здібності,характер)
Психічні стани, яких у науці налічують чимало(і позитивних і негативних)
Психічні утворення (мотиви, стереотипи, переконання, установки, знання, навички, вміння, тощо)

ПАМ’ЯТЬ
ПРОЦЕСИ:
ДОСВІД
ЛЮДИНИ
МНЕМОЗІНА
Від грецької музи пам’яті

за МАТЕРІАЛОМ
за
ЧАСОМ
зорова
ОБРАЗНА слухова
рухова
СЛОВЕСНО-ЛОГІЧНА
(думки, поняття,судження)
ЕМОЦІЙНА (емоції, почуття)
СЕНСОРНА (до 2 сек.)
КОРОТКОЧАСНА
ДОВГОТРИВАЛА
За МЕТОЮ
ДІ-ТІ
МИМОЛВІЛЬНА
(немає мети)
ДОВІЛЬНА
(цілеспрямоване запам’ятовування)
за РІВНЕМ УСВІДОМЛЕНЯ
ПАМ’ЯТЬ
СМИСЛОВА
МЕХАНІЧНА

ПРОЦЕСИ ПАМ’ЯТІ
ПРОЕКТИВНЕ (діє наперед)
РЕТРОСПЕКТИВНЕ (діє назад)
ПОЗАМЕЖНЕ (охоронне)
Різні види гальмування

Мислення – суспільно зумовлений, нерозривно пов’язаний із мовленням психічний процес пошуків і відкриття суттєво нового, процес опосередкованого й узагальненого відображення дійсності в ході її аналізу і синтезу

МИСЛЕННЯ І МОЗОК
І. Павлов: фізична основа мислення – тимчасові
нервові зв’язки
Відчуття сприймання, уявлення
Мислення, пам’ять

ФОРМИ МИСЛЕННЯ
Логіка
загальні істотні
ознаки предметів
і явищ

МИСЛЕННЄВІ ОПЕРАЦІЇ
Аналіз
Синтез
Класифакація
Систематизація
Порівняння
Абстрагування
Ціле частини
Частина від цілого
Поділ і об’єднання об’єктів за критеріями
Поділ і об’єднання груп об’єктів, класів
Перехід знань від одиничного до одиничного встановлення схожих і відмінних ознак
Відсторонення від одиничного, випадкового, несуттєвого
Узагальнення
Об’єднання предм. явищ. за їх спільними ознаками
Емпіричні
Теоретичні
Порівняння чуттєво даних ознак
Аналіз, абстрагування

ВИДИ МИСЛЕННЯ за:

II. СПРЯМОВАНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
До психічних властивостей належать:
- спрямованість,
- темперамент,
- характер,
- здібності.
Спрямованість
Спрямованість — найважливіша властивість особистості, у якій виражається динаміка розвитку людини як суспільної істоти, головні тенденції її поведінки.
Це така психічна властивість, у якій виражаються потреби, мотиви, світогляд, установки, інтереси людини.

Спрямованість перш за все визначає цілісну структуру особистості. В основі спрямованості особистості лежить виникаюча в процесі життя і виховання людини стійка домінуюча система мотивів. Спрямованість особистості може виявлятися в різних сферах її життєдіяльності.

III. Темперамент
Темперамент — сукупність типологічних особливостей людини, що виявляються в динаміці її психічних процесів: у швидкості і силі її реакцій, в емоційному тонусі її життєдіяльності.
Темперамент — це прояв у психіці людини вродженого типу нервової діяльності
У дослідженнях І.П. Павлова були встановлені три основні властивості нервових процесів:
- сила,
- урівноваженість,
- рухливість.
Різні комбінації цих властивостей утворюють чотири типи вищої нервової діяльності:

1. Сильний, урівноважений (процес порушення збалансований із процесом га­льмування), рухливий (процеси порушення і гальмування легко змінюють один одного). Цьому типу вищої нервової діяльності відповідає сангвінічний темперамент.
2. Сильний, неврівноважений (процес порушення переважає над процесом га­льмування), рухливий. Цьому типу вищої нервової діяльності відповідає холеричний темперамент.

3. Сильний, урівноважений, інертний (процеси порушення і гальмування ма­ло рухливі). Цьому типу вищої нервової діяльності відповідає флегматичний темпе­рамент.
4. Слабкий (нервова система не витримує великого і тривалого навантажен­ня), неврівноважений, інертний. Цьому типу вищої нервової діяльності відповідає меланхолійний темперамент.

IV. ХАРАКТЕР
У перекладі з грецької мови слово «характер» означає «креслити», «залишати відбиток», а в переносному значенні — чітко виражені загальні риси поведінки.
Характер — придбані в конкретних соціальних умовах загальні способи взаємодії особистості із середовищем, що складають тип її життєдіяльності.
Діяльність і поведінка людини спрямовуються стійкою системою відносин.
Система стійких відносин особистості підрозділяється на наступні групи:
1. Ставлення людини до суспільства.
2. Ставлення людини до самої себе.
3. Ставлення до праці, інших видів діяльності.
4. Ставлення до речей як продуктів людської праці

характер
Ставлення до своєї діяльності(ініціативність, працелюбність, працездатність)
Ставлення до себе (самокритичність, гордість, скромність)
Ставлення до інших осіб (тактовність, ввічливість, чуйність)
Ставлення до оточуючого світу

Емоційні риси характеру.
За емоційними якостями розрізняються натури: емоційно-вразливі (підвищена емоційна реактивність), сентиментальні (підвищена пасивно-споглядальна емоційність), , експресивні (підвищена емоційність, зв'язана з бурхливою, стрімкою діяль­ністю), малоемоційні (емоції не грають значної ролі в діяльності).
Інтелектуальні риси характеру — стійкі індивідуально-типологічні особ­ливості розумових здібностей.
Серед якостей, що характеризують інтелектуальний склад особистості, виділяються проду­ктивність оригінальність розуму, а також стійка інтелек­туальна спрямованість особистості — допитливість, розважливість, вдумливість та ін.