Рейганоміка.Тетчеризм

Актуалізація опорних знань:
1. Що таке сегрегація?
2. Які приклади расової дискримінації чорношкірого населення США ви можете привести?
3. Коли розпочався рух афроамериканців США за громадянські права?
4. Хто такий Мартін Лютер Кінг?
5. Охарактеризуйте молодіжні виступи кінця 1960-х років.

План уроку:
І. Політика зменшення соціальної нерівності
ІІ. Німецьке “економічне диво”
ІІІ. Італійське “економічне диво”
ІV. Тетчеризм.
V. Рейганоміка.
VІ. Соціальне ринкове господарство.
VІІ. Шведська соціальна модель.

І. Політика зменшення соціальної нерівності

Словник:
Неолібералізм — різновид традиційного лібералізму, що поєднує посилення ролі держави в економіці та суспільному житті з принципами демократії, вільної конкуренції, приватного підприємництва. Замість ліберальної держави, яка не втручається в економічні процеси, постає держава, яка здійснює регулювання економіки заради покращення добробуту людей.

У Східній Європі ситуація була інакшою.
Комуністи проголошували своєю метою знищення соціальної нерівності, однак насправді партійна еліта й чиновники жили в набагато кращих умовах, ніж решта населення.
Зручного житла споруджували мало, існували великі черги на отримання тісних квартир, на придбання побутової техніки, автомобілів.
Водночас плата за комунальні послуги та транспорт була відносно невеликою.

ІІ. Німецьке “економічне диво”

Словник:
«Економічне диво» — стрімкий розвиток економіки, що супроводжується зростанням економічних показників, скороченням безробіття та підвищенням рівня життя населення.

ІІІ. Італійське “економічне диво”

ІV. Тетчеризм.

Словник:
«Тетчеризм» — політика, спрямована на виведення британської економіки з кризи завдяки втіленню неоконсервативної моделі державного регулювання на засадах саморегулювання й державної політики контролю над грошовими та кредитними ресурсами з метою впливу на економічну активність у країні.
Неоконсерватизм — політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій сучасного суспільства.
Особлива увага приділяється стабільності грошової одиниці (монетаризм), звільненню бізнесу від надмірного державного втручання, заохоченню підприємливості та приватної ініціативи.

Основні заходи:
Підтримка приватного підприємництва.
Відмова від жорсткої регламентації бізнесу.
Денаціоналізація (приватизація) нафтової промисловості, авіапромисловості та вантажного транспорту, комунальної власності (частково).
Обмеження прав на страйки, звуження сфери діяльності профспілок.
Зменшення ставок податків, збільшення опосередкованих податків.
Перегляд соціальних програм.
Підтримка приватних закладів освіти й охорони здоров'я.

Результати реформ:
Позитивні:
Подолання кризових явищ, покращення економічної ситуації.
Високі темпи економічного зростання.
Збільшення притоку іноземних інвестицій.
Модернізація традиційних галузей промисловості.
Скорочення державного сектора, підвищення його прибутковості.
Низькі темпи інфляції.
Зниження рівня безробіття.
Негативні:
Зростання вартості комунальних послуг і транспорту.
Широкий страйковий рух.
Зростання військових витрат.
Безробіття, зумовлене перебудовою економіки.

Свідчення
«Утручання держави ніколи не повинно бути настільки значним, щоб фактично звільняти від особистої відповідальності. Те саме стосується оподаткування; адже коли ви і я тяжко працювали (незалежно від обставин), то, безперечно, знайдеться хтось, хто не робив би цього, якби не було стимулу».
Маргарет Тетчер (травень 1988 р.)
Ознайомтеся з висловлюванням М. Тетчер.
Як би Ви охарактеризували систему соціальних гарантій її уряду: як систему «для всіх» чи систему «кожен сам за себе»?
Обґрунтуйте Вашу точку зору.

V. Рейганоміка.

Словник:
«Рейганоміка» — неоконсервативна політика американського уряду в період президентства Р. Рейгана, що мала на меті зниження інфляції та зменшення рівня безробіття через обмеження державного втручання в економіку, скорочення витрат на соціальні програми, подолання інфляції для забезпечення економічного зростання, зниження податків.

Результати:
Рівень інфляції скоротився майже втричі.
Податки коливалися залежно від інфляції; для заохочення бізнесу податки для багатіїв було знижено.
Дерегулювання економіки та значні військові витрати зумовили економічне зростання в 1980-х роках.
Безробіття скоротилося вдвічі: з 10 до 5 %. Створено 18 млн нових робочих місць.
Значне скорочення програм підтримки незаможних груп населення. Скасовано продовольчі картки, зменшено допомогу для матерів-одиначок. Соціальні програми з підтримки середніх верств, соціальне, медичне та пенсійне страхування залишилися майже незмінними.

Результати:
Хоча більшість американців стала жити заможніше, відбулася ще більша поляризація між бідними й багатими.
Коливання дефіциту державного бюджету (перевищення видатків над доходами) унаслідок зниження податків та одночасного підвищення витрат.
Фінансування на озброєння зросло, що сприяло пожвавленню економіки.
Значне скорочення федеральних субсидій штатам, зокрема у сфері житлового будівництва й міського розвитку.
Чисельність чиновників, навпаки, зросла на декілька відсотків. Замість запланованих федеральних 11 міністерств наприкінці президентства Р. Рейгана їх налічувалося 14.

Свідчення:
«Рейган майже не доклав зусиль, щоб забрати з бюджету мільярди доларів субсидій для великих компаній... Його політика веде до закритості уряду, байдужості до громадянських прав, зневаги до бідних».
Джон Оукс, американський журналіст (США: консервативная волна / пер. с англ. — М.: Прогресс, 1984. — С. 145)
«Можливо, коли Рейган залишить свій пост, демократи завдадуть йому політичний удар... Та якщо навіть рейганівської революції й не було, то все ж після президентства Р. Рейгана наступникам залишився добрий спадок. ...цей спадок міцніший та стабільніший, ніж після більшості президентів».
Берт Рокмен, американський історик (Conclusions: An Imprint but Not a Revolution // The Reagan Revolution? — Chicago; Illinois : The Dorsey Press, 1988. — P. 206)
Порівняйте, як оцінюють діяльність президента Р. Рейгана журналіст та історик.
Чому, на Вашу думку, їхні оцінки настільки різняться?
З якою оцінкою президентства Р. Рейгана можете погодитися Ви?

VІ. Соціальне ринкове господарство.

Словник:
Соціальне ринкове господарство — господарство, у якому принцип свободи ринку поєднується з принципом соціального вирівнювання, що приведе до економічного гуманізму.
Соціально-ринкове господарство, як вважали неоліберали – це вже й не капіталізм, але й не соціалізм – це третій шлях у розвитку суспільства. Першочергове значення надається ринковим відносинам.

Основними принципами соціально-ринкового господарства є:
1) свобода ціноутворення і стабільність грошового обігу;
2) конкуренція без монополії;
3) недоторканість приватної власності;
4) економічна самостійність і відповідальність підприємців;
5) обмежена економічна роль держави.
Головною метою економічної політики держави є забезпечення 3-ох свобод:
свободи ринку;
свободи конкуренції;
свободи від монополій.

VІІ. Шведська соціальна модель.

Закріплення нового матеріалу:
1. Поясніть історичні поняття : «економічне диво», «неолібералізм», «неоконсерватизм», «тетчеризм», «рейганоміка».
2. Назвіть передумови, способи здійснення та наслідки «економічного дива» в Західній Німеччині.
3. Розкрийте особливості функціонування соціального ринкового господарства.
4. Охарактеризуйте шведську соціальну модель. Які її складові Ви вважаєте найважливішими?