Стрільба і управління вогнем

Навчальні питання:
1. Зміст підготовки стрільби і управління вогнем.
2. Завдання метеорологічної підготовки стрільби артилерії.
3. Основні метеорологічні елементи. Табличні умови стрільби.
4. Метеорологічний бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ” і його зміст.

Підготовка стрільби і управління вогнем (СіУВ) дивізіону (батареї) є комплекс заходів, які здійснюють до початку бою та в ході бойових дій, з метою безперервного підтримання артилерійських підрозділів у стані постійної готовності до найбільш ефективного виконання вогневих завдань.
Підготовка СіУВ включає:
- розвідку та визначення координат цілей;
- топогеодезичну підготовку;
- метеорологічну підготовку;
- балістичну підготовку;
- технічну підготовку;
- організацію визначення і визначення установок для стрільби;
- організацію управління вогнем.

Розвідка і визначення координат цілей
Розвідка в дивізіоні (батареї) ведеться безперервно вдень і вночі офіцерами дивізіону (батареї), особовим складом відділень розвідки (обслугою командирських машин управління вогнем), а також доданими підрозділами артилерійської розвідки з метою отримання достовірних розвідувальних даних по цілях для їх ураження.
Розвідувальні дані про цілі командир дивізіону (батареї) отримує від штатних підрозділів артилерійської розвідки, старшого командира (начальника) або його штабу, а також від загальновійськового командира (штабу).

Розвідувальні дані включають:
- номер і характер цілі;
- координати і абсолютну висоту (кут місця) центру цілі і, якщо можливо, координати основних елементів групової цілі
- розміри цілі за фронтом та глибиною;
- характер діяльності цілі, ступінь захисту живої сили і техніки;
- час та засіб виявлення цілі.

Топогеодезична підготовка
Завданням топогеодезичної підготовки
в дивізіоні (батареї) є:
1. Визначення координат та абсолютних висот вогневих позицій, спостережних (командно-спостережних) пунктів, постів (позицій) засобів артилерійської розвідки;
2. Визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків для наведення гармат (мінометів) і орієнтування приладів.

Балістична підготовка
Завданням балістичної підготовки є визначення балістичних умов, які враховують під час стрільби.
Балістична підготовка в дивізіоні (батареї) здійснюється силами та засобами підрозділів за участю служби артилерійського озброєння.

Технічна підготовка
Завданням технічної підготовки є:
Підготовка гармат (мінометів, бойових машин реактивної артилерії, установок ПТРК), командирських машин та рухомих спостережних пунктів, ЕОМ, приладів розвідки та управління вогнем, артилерійської балістичної станції та приладів метеорологічного поста, а також боєприпасів до стрільби (бойової роботи).
Технічна підготовка в дивізіоні (батареї) здійснюється силами підрозділів за участю служби ракетно-артилерійського озброєння.
Внаслідок виконання заходів технічної підготовки визначають поправки прицільних пристроїв та приладів, які враховуються під час стрільби та бойової роботи.

Організація визначення і визначення установок для стрільби.
Організація визначення установок для стрільби здійснюється командиром дивізіону (батареї).
Вона включає:
- з'ясування бойового завдання загальновійськового підрозділу (частини) та вогневих завдань, поставлених загальновійськовим командиром і старшим артилерійським командиром (начальником);
- призначення (з'ясування) основного напрямку стрільби;

- вибір (з'ясування) способу визначення та оновлення установок для стрільби;
- визначення кількості реперів (залежно від розмірів району цілей), які необхідно створити (пристріляти);
- уточнення даних щодо підрозділів та умов стрільби, які необхідні для визначення установок;
- визначення поправок на відхилення умов стрільби від табличних та побудова графіків розрахованих поправок і коефіцієнта стрільби, а за необхідності і передачу поправок у батареї;
- підготовку засобів визначення установок для стрільби і контроль точності їх підготовки.

Організація управління вогнем
Організація управління вогнем - комплекс заходів, що проводяться командиром дивізіону (батареї) і офіцерами штабу дивізіону для забезпечення надійного функціонування системи управління артилерійськими підрозділами під час підготовки і виконання вогневих завдань з високою ефективністю.
Управління вогнем дивізіону (батареї) – цілеспрямована діяльність командира (начальника штабу) дивізіону і командирів батарей щодо керівництва підрозділами під час підготовки і виконання ними вогневих завдань. Воно є найважливішою складовою частиною управління артилерійськими підрозділами в бою і повинно забезпечувати своєчасне і ефективне виконання вогневих завдань.

Організація управління вогнем дивізіону (батареї) складається з:
- організації роботи на командно-спостережних (спостережних) пунктах, пункті управління вогнем дивізіону та на вогневих позиціях батарей;
- організації зв'язку;
- організації взаємодії з підрозділами артилерійської розвідки, що додаються дивізіону або призначаються для обслуговування стрільби, із загальновійськовими частинами (підрозділами);
- контролю готовності до виконання поставлених завдань.

Метеорологічна підготовка
Завданням метеорологічної підготовки є визначення відхилень метеорологічних умов, які враховуються під час стрільби.
Визначення метеорологічних умов здійснюють метеорологічні станції, та метеорологічні пости дивізіонів.

Метеорологічна підготовка в дивізіоні
Метеорологічна підготовка в дивізіоні організовується командиром (начальником штабу) дивізіону відповідно до розпорядження старшого артилерійського командира (начальника).
Вона включає:
- організацію прямого прийому метеорологічних бюлетенів від метеорологічної станції, а якщо прийом неможливий – отримання бюлетенів від вищого штабу;
- контроль метеорологічної підготовки в батареях;
- передачу бюлетенів у батареї;
- складання бюлетенів «Метеонаближений» за допомогою метеопосту дивізіону та передачу їх у батареї.

Метеорологічна підготовка в батареї
Метеорологічна підготовка в батареї організовується відповідно до вказівок командира (начальника штабу) дивізіону.
Вона включає:
- організацію прийому метеобюлетенів, а якщо прийом неможливий – отримання їх з пункту управління вогнем дивізіону (ПУВД);
- отримання наближеного бюлетеня «Метеонаближений» з ПУВД;
- контроль метеорологічної підготовки.

Основні метеорологічні елементи
Основні метеорологічні елементи:
- наземний тиск;
- віртуальна температура повітря; - вітер у межах траєкторії.
Ці три метеоелемента складають систему, яка характеризує метеоумови стрільби, які прийняті в артилерії.
В данній системі метеоумов формально три елемента, фактично їх чотири. Через віртуальну температуру повітря одночасно враховується вплив на політ снаряду температури і вологості повітря.

Табличні умови стрільби
У якості табличних метеорологічних умов прийняті параметри «нормальної артилерійської атмосфери» (НАА), яка була розроблена професором артилерійської академії Д.О. Вентцелем у 1927р.
Нормальна артилерійська атмосфера характеризується наступними значеннями метеоелементів.
1. Атмосфера нерухома (вітер на всіх висотах відсутній) т.т. Wx(z)=0.
2. На горизонті гармати при hб≤ 250м:
- тиск атмосфери НoN =750мм рт ст.;
- віртуальна температура повітря to=+15,9 С, або to=288,9 К.

3.Розподіл метеорологічних елементів по висоті:
- для тропосфери (висота до 9,3км) – рівномірне пониження температури на 6,328° С на кожен км. висоти;
- для тропопаузи (від 9,3 до 12,0км) – поступове зменшення температурного градієнту до 0° С;
- для нижньої стратосфери (від 12 до31км) – постійна температура(ізотермія) tvn=-51,5 °С.

Метеорологічний бюлетень «Метеосередній»
За допомогою метеорологічного бюлетеня „Метеосередній” можна визначити середні значення: - відхилення температури повітря,
- відхилення щільності повітря (дані для використан-ня при стрільбі зенітної артилерії),
- напрямок та швидкість середнього вітру у шарі атмосфери від поверхні землі до стандартних висот бюлетеня Yб.
Метеорологічні станції передають бюлетені по радіо у встановлений час за принципом циркулярних радіограм. Для скорочення радіограм використовується спеціальний артилерійський метеорологічний код. Закодовані бюлетені складаються тільки з цифр. Цифри розташовані по групах таким чином, щоб значення кожної цифри визначалося її місцем в групі і місцем групи в бюлетені. Групи відділяються одна від іншої знаком тире.

Для даних, що містяться в бюлетені, відводиться по коду визначена кількість цифр. Якщо дані мають фактично меншу кількість цифр, то місця які залишились заповнюють нулями.
Приклад: Висота розташування метеостанції ( для якої в бюлетені відведено 4 цифри) дорівнюється 60м. Записують 0060.
Знак “мінус”, який показує від’ємне значення тих чи інших даних, в бюлетені не поміщують. Для позначення від’ємних значень будь-яких даних до першої цифри, із відведених для них в групі бюлетеня, додається умовне число 5.
Приклад: Наземне відхилення тиску атмосфери, для якого відведено в бюлетені 3 цифри, дорівнюється - 8мм.рт.ст., позначається в бюлетені 508.
Від’ємне відхилення температури повітря -50°С і нижче поміщуються в бюлетень без умовного числа 5.

Метеорологічний бюлетень має наступний вигляд:
„Метео 1106 – 24093 – 0060 – 50681 – 0211 – 785807 – 0411 – 755708 – 0808 – 715609 – 1207 – 695610 – 1606 – 675610 – 2005 – 665510 – 2405 – 655511 – 3005 – 655411 – 4005 – 665312 – 5006 – 675212 – 6006 – 685213 – 8005 – 685013 – 1003 – 674814 – 12 – 674715 – 14 – 664615 – 18 – 654517 – 22 – 654418 – 26 – 644620 – 30 – 634718 – 3030”.
Значення літер та цифр в бюлетені визначається місцем в кожної групі і місцем самої групи.

- умовне позначення бюлетеня „Метеосередній”;
умовний номер метеорологічної станції (№ 6);
- число місяця (ЧЧ) складання бюлетеня (24 число);
години (ГГ) та десятки хвилин (Х) закінчення зондування атмосфери (9 годин 30 хвилин);
висота розташування метеорологічної станції над рівнем моря в метрах (+60 м);
відхилення наземного тиску атмосфери від табличного на рівні метеорологічної станції на момент закінчення зондування в мм.рт.ст. (– 6 мм.рт.ст.);
відхилення наземної температури повітря від табличного на рівні метеорологічної станції на момент закінчення зондування в градусах (-310С);
Метео11 №№ Метео 11
(Метео 1106) №№ (06)
ЧЧГГХ ЧЧ
(24093) ГГХ
ВВВВ ВВВВ
(0060)
БББТ0Т0 БББ
(50681)
Т0Т0