теорія Бутлерова

План
Біографія О.М.Бутлерова;
Теорія будови органічних сполук;
Основні положення теорії;
- Перше положення;
- Друге положення;
Ізомерія;
- Третє положення;
Значення теорії.

Олександр Михайлович Бутлеров (1828—1886)
Російський хімік-органік, професор Казанського (1854—1868), а далі до кінця життя професор, академік Петербурзького університету. Почесний член Московського і Київського університетів. За-сновник великої школи російських хіміків-органіків. Створив і обгрунтував теорію хімічної будови.
Добув і відкрив реакцію полімеризації ізобутилену. Його праці з гідратації етилену покладено в основу одного з сучасних способів добування етилового спирту.

Теорія будови органічних сполук
Теорія хімічної будови органічних сполук, висунута А. М. Бутлеровим в 1861 р., була підтверджена роботами багатьох учених, у тому числі учнями Бутлерова і їм самим.
Виявилося можливим на її основі пояснити багато явищ, які до тієї пори не мали тлумачення: ізомерію, гомологію, прояв атомами вуглецю чотирьохвалентності в органічних речовинах.
Теорія виконала свою прогностичну функцію: на її основі вчені передбачали існування невідомих сполук, описували властивості і відкривали їх.

Перше положення
«Атоми в молекулах з'єднуються у визначеному порядку відповідно до їх валентністю. (Вуглець чотирьохвалентний)»
- атоми четирехвалентного вуглецю можуть з'єднуватися один з одним, утворюючи різні ланцюги:
Відкритий нерозгалужений
Відкритий розгалужений
замкнутий

Друге положення
«Властивості речовин залежать не тільки від їх якісного і кількісного складу, але і від будови їх молекул»
Це положення пояснює явище ізомерії. Речовини, що мають однаковий склад, але різну хімічну або просторову будову, а отже, і різні властивості, називають ізомерами.

Ізомерія
Види ізомерії:
Структурна ( ізомерія вуглецевого скелета; ізомерія положення; ізомерія гомологічних рядів)
Просторова ( цисізомерія, трансізомерия)

Третє положення
«Властивості речовин залежать від взаємного впливу атомів у молекулах»
Наприклад, в оцтовій кислоті в реакцію з лугом вступає лише один з чотирьох атомів водню. На підставі цього можна припустити, що тільки один атом водню пов'язаний з киснем: