Фізіологія залоз внутрішньої секреції

Гіпоталамо-гіпофізарна система
ГІПОТАЛАМО-
АДЕНОГІПОФІЗАРНА СИСТЕМА
ГІПОТАЛАМО-
НЕЙРОГІПОФІЗАРНА СИСТЕМА

Нейрогіпофіз
Вазопресин
Окситоцин

Вазопресин
Регуляція виділення
Осмотичний механізм
Гемодинамічний механізм
Осмотичного тиску крові
Збудження осморецепторів
Гіпоталамус
Утворення вазопресину
ОЦК на 7-15 %
Збудження волюморецепторів
Гіпоталамус
Утворення вазопресину
нервова

Продукція вазопресину зменшується при :
переохолодженні
вживанні алкоголю
нирянні під воду
гіпнозі
наркозі
За всіх цих станах діурез зростає

Продукція вазопресину збільшується при :
нудоті
блювоті
гіпотензії
курінні
стресі (у 1000 разів)
больових відчуттях
виділенні ангіотензину
За всіх цих станах діурез зменшується

1.Скорочення гладеньких м’язів кровоносних судин звуження артеріол збільшення артеріального тиску
Біологічні ефекти
2. Збільшення реабсорбції води в дистальних звивистих канальцях нирок і збиральних
трубках зниження діурезу зростання об’єму циркулюючої крові
Через V 2 рецептори, ц АМФ
Через V 1 рецептори, фосфоліпідні месенджери
У низьких дозах діє на V 2 рецептори (діє як антидіуретик), у високих - на V 1 (виявляє
пресорну дію)

3. Сприяє адгезії і агрегації тромбоцитів
4. Активує глюконеогенез і гліколіз у печінці збільшує рівень глюкози в крові
5. Посилює ліпогенез у жировій тканині
6. Покращує пам’ять (гормон пам’яті)
7. Пригнічує біль (ендогенний анальгетик)

Гіпосекреція вазопресину
Гіперсекреція вазопресину
Нецукровий
діабет
Набряки

Окситоцин
Регуляція виділення
нервова
Збудження рецепторів матки,
соска
Спинний мозок
стовбур мозку
гіпоталамус
утворення окситоцину

Біологічні ефекти
Скорочення гладеньких м’язів матки
Скорочення міоепітеліальних клітин протоків молочних залоз стимуляція виділення молока (лактацію) із альвеол молочної залози
Погіршує запам ’ ятовування (амнестичний гормон)
Активує клітинний імунітет

Аденогіпофіз
гландотропні
гормони
ефекторні
гормони
Тіреотропний гормон
ТТГ
Адренокортикотропний гормон
АКТГ
Фолікулостимулюючий гормон
ФСГ
Лютеінізуючий гормон
ЛГ
Соматропний гормон
(гормон роста)
СТГ
Пролактин
ПЛ

Гландотропні гормони
Регуляція виділення
Нейро- ендокринна
Рилізинг-гормони
Біологічні ефекти
ТТГ
Стимулює захоплення йоду тиреоцитами
Посилює синтез і вивільнення в кров
тиреоїдних гормонів
Стимулює проліферацію тиреоцитів
АКТГ
Посилює синтез гормонів кори наднирників
Стимулює розпад білка (антагоніст СТГ)
Знижує проникність судинної стінки
(протизапальна дія)

ФСГ
ЛГ
У жінок : - стимулює дозрівання фолікулів
- стимулює утворення естрогенів
У чоловіків : - стимулює сперматогенез
У жінок : - стимулює розрив фолікулів ,
овуляцію , утворення жовтого тіла
- стимулює синтез прогестинів
У чоловіків : - стимулює синтез тестостерону
в клітинах Лейдига

СТГ
Ефекторні гормони
Регуляція виділення
1. Нейро- ендокринна
Рилізинг-гормони
соматоліберини
соматостатини
2. Інші чинники :
- гіпоглікемія - голодування
- стрес
- фізичне навантаження
- глибокий сон

Біологічні ефекти
1. Ростова активність :
СТГ
гепатоцити
Нирковий
епітелій
Соматомедини ( фактори росту)
Посилюють
рост хрящів
Забезпечують
процеси
гіпертрофії
органів
Стимулюють клітинний
поділ

2. Метаболічні ефекти :
впливає на білковий обмін
( посилює біосинтез білка – анаболічна дія)
впливає на жировий обмін
( посилює ліполіз у жировій тканині,
збільшує вміст жирових кислот у крові,
сприяє жировій інфільтрації печінки)
впливає на вуглеводний обмін
( посилює утворення глюкагона,
збільшує рівень цукру в крові)

Гіпосекреція СТГ
Гіперсекреція СТГ
У дитячому віці :
карликовість (нанізм)
У дитячому віці :
гігантизм
У дорослому віці :
акромегалія

Акромегалія
9 років
16 років
33 роки
52 роки

Гігантизм

Пролактин
Стимулює рост молочних залоз
Стимулює секрецію молока
Регуляція виділення
1. Нейро-ендокринна
Біологічні ефекти
Рилізинг-гормони
пролактоліберини
пролактостатини (дофамін)

Щитоподібна залоза
В наслідок своєї поверхневої локалізації була відома ще др. єгиптянам
Вперше була описана К.Галеном
Назву Glandula thyroidea дав Т.Вартон (1656)
Звернув увагу на її ендокринну функцію Т.У.Кінг (1836), а довів П.М.Шифф (1884)
Довів ефективність йоду при мексидемі Т.Кюхер (1895), за що у 1909 р. отримав Нобелевську премію
Отримав гормон щитоподібної залози у кристалічній формі і назвав його тироксином Е.Кендал (1919)
З’ясував хімічну будову молекули тироксину і синтезував хімічним шляхом К.Р.Херінгтон (1926 -1927)

Щитоподібна залоза
Непарний орган, складається з 2 долей з’єднаних перешийком.
Маса 20 г.
Вкрита капсулою всередину від якої відходять сполучнотканинні неповні перетинки – трабекули , що ділять залозу на псевдодольки.
Псевдольки складаються з фолікулів (30 млн )

Стінки фолікулів вислані епітеліальними фолікулярними клітинами.
Всередині фолікулів міститься колоїд.
Між фолікулами містяться інтерфолікулярні острівці – скупчення фолікулярних і парафолікулярних клітин, які здійснюють регенерацію фолікулів

Щитоподібна залоза
тироксин
трийодтиронін
кальцитонін
С клітини
Парафолікулярні
гормони
А і В клітини
Фолікулярні
гормони

Синтез і секреція тиреоїдних гормонів

Хімічна структура

Регуляція виділення
Ендокринна
Тропні гормони
тиреотропний гормон

Механізми циторецепції
плазматична
мембрана
мембрана
мітохондрій
ядро
Гормон + рецептор на внутрішній поверхні клітинної мембрани
активація транспорту
амінокислот у клітину
Гормон + фермент ТАН на внутрішній поверхні мембрани мітохондрій
активація транспорту
АТФ в мітохондрії
посилення біологічного
окислення
Гормон + ядерний
рецептор
Індукція транскрипції і синтезу ферментів :
Na-K-АТФ-аза
Ферменти ліпогенеза
Ферменти мітохондрій
Білкові компоненти В-адренорецепторів
Внутішньо-
клітинний

Біологічні ефекти
Посилюють ріст і розвиток
2. Посилюють обмін білків, жирів, вуглеводів,
електролітів
3. Прискорюють окисні процеси в організмі
4. Прискорюють використання глюкози,
знижують запаси глікогену
5. Посилюють окиснення жирів

Гіпосекреція
Гіперсекреція
Карликовість
Кретинізм
Міксидема
Ендемічний зоб
Екзофтальм
Базедова хвороба
(дифузний токсичний зоб)
основний обмін
теплопродукція ( t тіла)
діяльність ЦНС
активність скелетних м'язів
ЧСС АТ
основний обмін
теплопродукція ( t тіла)
діяльність ЦНС
активність скелетних м'язів
ЧСС АТ
Затримка росту, атрофія
м'язів, схуднення

Гіпоталамус
тіреоліберин
Аденогіпофіз
тіреотропін
Щитоподібна залоза
Тиреоїдні гормони
Дефіцит йоду в продуктах харчування Утворення тиреоїдних гормонів
Стимуляція гіпоталамуса та аденогіпофіза
Тиреоліберину і тиреотропного гормону
Гіперплазія щитоподібної залози
ендемічний зоб
Дефіцит йоду
Ендемічний зоб
Проліферація тиреоцитів

Ендемічний зоб

Кретинізм

Міксидема

Базедова хвороба (х.Грейвса)
Системне мультиорганне аутоімунне захворювання, проявами якого є – дифузний токсичний зоб
- офтальмопатія (екзофтальм)
- міокардіодистрофія

Базедова хвороба
Хвороба має генетичну схильність
Повязана з утворенням аутоантитіл (аАТ) проти антигенів (АГ) щитовидної залози
Причини утворення аАТ :
1. Дія екзогенних (інфекційних або неінфекційних) АГ.
2. Дефіцит лімфоцитарної супресії.
аАТ бувають 2 видів :
1. Тиреостимулюючі аАТ (LATS – long acting thyroid stimulator,
TSI – thyroid stimulating immunoglobuline)
Взаємодіють з рецептором ТТГ і імітують його дію
Не мають сайта для зв’язування з комплементом, тому
тиреоцити не ушкоджуються, а активно функціонують.
2. аАТ, які стимулюють проліферацію тиреоцитів

Екзофтальм
Характеризується набряком і лімфоїдною інфільтрацією м’язів очного яблука і ретробульбарної тканини.

Кальцитонін
Запобігає резорбції кісткової тканини,
пригнічує діяльність остеокластів,
знижує рівень кальцію в плазмі крові
Гальмує секрецію гастрину

Наднирники
Адреналін
норадреналін

Хімічна природа

Альдостерон
Регуляція виділення
Активація
ренін-
ангіотензинової
системи
АКТГ-опосеред-
кований
механізм
Зростання концентрації
іонів калію
Ангіотензин ІІ
Ангіотензин ІІІ
АКТГ
калій

Біологічні ефекти
Ниркові ефекти
1. Посилює реабсорбцію натрію в дистальних
звивистих канальцях
2. Посилює секрецію калію в дистальних звивистих
канальцях
3. Посилює секрецію водню в дистальних звивистих
канальцях
Позаниркові ефекти
Посилює реабсорбцію натрію в товстій кишці,
слинних і потових залозах
Біологічні ефекти

Гіпосекреція
Гіперсекреція
зневоднення організму,
гіпотензія,
інтоксикація
ШКТ-розлади
смерть
поліурія,
гіпертензія

Кортизол
Регуляція виділення
ендокринна
Тропні гормони
АКТГ

Біологічні ефекти
1. Стимулює глюконеогенез у печінці ( рівень
глюкози в плазмі крові)
2. Пригнічує біосинтез білка , посилює протеоліз
( рівень амінокислот в крові)
3. Стимулює розщеплення триглицеридів
( рівень жирових кислот в крові)
4. Пермісивна дія
5. Тонізує ЦНС
6. Впливає на ріст і диференціювання тканин
в ембріогенезі

Гіпосекреція
гіперпігментація
Адісонова хвороба
(бронзова хвороба)

Гіперсекреція
ПРИЧИНИ :
Стрес
Гіперфункція кори
наднирників (хвороба
і синдром Іценка-Кушинга)
3. Високі лікувальні дози
НАСЛІДКИ
Пригнічення біосинтезу білка
Гіперглікемія
Гіпертензія
Пригнічення клітинного поділу
Пригнічення алергічних реакцій
Розвиток виразок шлунку
і 12-палої кишки
7. Утворення ліпокортину (інгібітор
фосфоліпази А2)
- протизапальна , жарознижуюча,
антиагрегантна дія
8. Ожиріння
9. Остеопороз
Гіперсекреція

Синдром Іценка-Кушинга
до хвороби
Через 4 місяці після початку хвороби

Мозкова речовина наднирників
Адреналін - 70 – 90 %
Норадреналін - 10 – 30 %
Регуляція виділення
нервова
збудження прегангліонарних симпатичних волокон

СИМПАТО-АДРЕНАЛОВА СИСТЕМА
ПРЕГАНГЛІОНАРНЕ ВОЛОКНО
КРОВОНОСНА СУДИНА
80 % АДРЕНАЛІН
20% НОРАДРЕНАЛІН

Механізм циторецепції

Біологічні ефекти
Функціональні ефекти
Збільшення частоти і сили серцевих скорочень,
збудливості і провідності міокарда
2. Звуження судин
( при взаємодії з α-адренорецепторами – звуження,
з β-адренорецепторами – розширення)
3. Розширення бронхів
Метаболічні ефекти
Збільшення рівня глюкози в крові ( розщеплення
глікогену в печінці)
2. Збільшення рівня жирових кислот в крові
3. Збільшення теплоутворення ( активація окиснення
в мітохондріях бурої жирової тканини)

Прищитоподібні залози
Паратирин
(паратгормон)

Регуляція виділення
неендокринна
іони кальцію
Са – гальмує
Са – стимулює
Біологічні ефекти
Сприяє зростанню концентрації Са в
плазмі крові
- активація остеокластів
резорбція кістки
2. Пригнічує реабсорбцію
фосфату в нирках
3. Активує перетворення
вітаміну Д в гормонально
активну форму

Підшлункова залоза
α-клітини (25%) - глюкагон β-клітини (60%) - інсулін
∆-клітини (15%) - соматостатин

Регуляція виділення
неендокринна

Біологічні ефекти інсуліну
Гіпоглікемічна дія
Пригнічує глікогеноліз і глюконеогенез
2. Посилює використання глюкози
інсулінозалежними тканинами(м’язовою,жировою)
Анаболічна дія
Стимулює ліпогенез у жировій тканині
2. Стимулює глікогенез у печінці
3. Стимулює біосинтез білків у м’язах
Мітогенна дія
Стимулює проліферацію клітин

Біологічні ефекти глюкагону
Гіперглікемічна дія
Активація глюконеогенезу в печінці
2. Активація глікогенолізу в печінці
Гіперглікемічну дію мають
Глюкагон
Адреналін
Глюкокортикоїди
Соматотропін

Статеві гормони
ендокринна
тропні гормони

Структурні:
Забезпечують формування первинних і вторинних
статевих ознак.
2. У репродуктивному періоді: стимулюють ріст
залозистого епітелію, ендометрія матки, стимулюють
проліферацію і ороговіння епітелію піхви,
стимулюють ріст протоків молочних залоз.
3. Під час вагітності: стимулюють ріст гладенької
мускулатури матки, стимулюють ріст молочних залоз.
Біологічні ефекти естрогенів

Метаболічні:
Впливають на метаболізм кісткової тканини
(сприяють закриттю ростових зон кісток,
запонігають резорбції кістки).
2. Викликають затримку натрію в організмі
(але у меншій мірі, чим альдостерон і тестостерон).
3. Стимулюють біосинтез білків у печінці:
(білків-переносників гормонів,
білків-факторів зсідання, ангіотензиногену,
ліпопротеїнів високої густини).
Але загальний метаболічний ефект виражений менше,
ніж у тестостерону.

Участь в оогенезі і стимуляції овуляції.

Беруть участь в регуляції оогенезу і овуляції.
Стимулюють функції залозистого епітелію –
ендометрія і ацинусів молочних залоз.
При вагітності:
Стимулюють ріст молочних залоз;
Запобігають лактації за рахунок пригнічення
секреції пролактину;
3.Пригнічують скоротливу активність гладенької мускулатури матки.
Антагоніст альдостерону.
Біологічні ефекти прогестинів

Біологічні ефекти андрогенів
Структурні ефекти:
Впливають на диференціювання тканин
в ембріогенезі (на розвиток статевих залоз і
протоків, на структури ЦНС по чоловічому
типу, визначаючи в подальшому чоловічий
тип поведінки);
2.Впливають на розвиток вторинних статевих
ознак.

Метаболічні ефекти:
Стимулюють захват амінокислот тканинами, посилюють біосинтез білка, таким чином впливають на ріст скелетної мускулатури і скелету;
2.Впливають на жировий обмін, змінюючи тип відкладення жиру;
3.Мають мінералокортикотропний ефект.

Функціональні ефекти:
Стимулюють гаметогенез разом з ФСГ;
Забезпечують дозрівання незрілих сперматозоїдів;
Впливають на ЦНС (статева поведінка) –
тестостерон впливає на центр статевої поведінки у гіпоталамусі, звідти імпульси ідуть у спинний мозок і відбувається полегшення
спінальних рефлексів, важливих для копуляції.

Контролер інтелектуальної діяльності
(Герофіл ІІІ ст. до н.е)
Лімфатичний вузол (Гален)
Регулювальник циркуляції цереброспінальної рідини
(Везалій 1543)
Нервовий ганглій (Ж.Уїнслоу 1732)
Вмістилище душі (Декарт 18 ст.)
Вперше епіфіз назвав залозою Ф.Я.Генле (1879).
Вперше виявив його ендокринну функцію Хюбнер (1898)
і підтвердив на клінічному матеріалі Д.Пеліцци (1910).
Епіфіз

Регуляція виділення
гонадоліберин
бета-рецептори
мелатонін
Активність
ферментів синтезу мелатоніну
Захват
триптофану пінеалоцитами
мелатонін
Захват
триптофану пінеалоцитами
Активність
ферментів синтезу
мелатоніну

Біологічні ефекти мелатоніну
Знижує пігментацію шкіри
Гальмує синтез гормонів практично всіх залоз
внутрішньої секреції (ТТГ, АКТГ, СТТ та інших).

Гіпосекреція
Гіперсекреція
Передчасне статеве дозрівання
Затримка статевого розвитку