Різноманітність кільчастих червів

Кільчасті черви (кільчаки)
Зазвичай ми помічаємо їх дуже мало, а якщо і помічаємо, то тільки для того,щоб порибалити або скрикнути “фу, черв’як!’’ Насправді вони дуже корисні, і саме від них значною мірою залежить родючість ґрунту й кількість риби в морях та річках.
Вони такі важливі для природи та людини – різні черви та п’явки!

Середовище їхнього життя
Кільчаки трапляються в різних середовищах. Вони є майже повсюди: на поверхні ґрунту й під землею. У прісних та солоних водоймах. Є вони і в океанах і глибоко на дні. Тобто, вони мешкають майже всюди.

Що їдять і хто їх їсть?
Серед червів є хижаки які полюють на інших тварин, є і такі, що живляться рештками померлих організмів. Велика кількість з них є фільтраторами, які виловлюють органічні частки, проганяючи воду крізь спеціальні цідильні структури. Є й паразитичні кільчаки , як усім відома звичайна п’явка.
Саме черви є кормом для багатьох видів тварин. Їх їдять риби, птахи, комахи.

Розміри
Вони дуже різноманітні. Є такі маленькі, що побачити їх можна тільки з мікроскопом, є і такі, які сягають понад 3 метри, як наприклад, австралійський земляний черв’як.

Вирости тіла
Характерною ознакою червів є наявність у них на тілі хітінових щетинок. У деяких з них цих щетинок багато, і вони зібрані в пучки, як, наприклад, у нереїса. В інших їх менше, і в пучки вони не збираються, як у трубочника.
А у деяких, взагалі присоски, як у п‘явки.

Розмноження
Ці тварини можуть розмножуватися і нестатевим, і статевим способами.
Статеве розмноження - відкладають яйця.
Нестатеве розмноження - тіло поділяється на кілька фрагментів, з яких утворюються нові особини.

Різноманітність
Вчені налічуюють понад 12 000 видів кільчастих червів. Їх поділяють на багатощетинкових і малощетинкових та п’явок.
Багатощетинкові – це найбільша група. Більшість з них - морські мешканці.
Серед малощетинкових є морські, прісноводні і ґрунтові тварини.
П’явки – щетинок у них немає. Тіло сплющене. На обох кінцях є присоски. Їх здавна використовують у медицині.