Загальна будова дихальної системи

Дихальна система
Для функціонування клітин організму потрібний кисень. Дихальна система, що складається із повітроносних шляхів, легеневих судин, легень, та дихальних м’язів постачає у кров кисень, який далі розподіляється між тканинами органами. Повітря надходить у легені завдяки змінам тиску внаслідок скорочення і розслаблення основних та допоміжних дихальних м’язів. Нормальне дихання — це переважно мимовільний процес, керований дихальним центром стовбура мозку.

Дихання
Дихання — це процес постійного обміну газами між організмом і навколишнім середовищем. Дихання забезпечує поступання в організм кисню, необхідного для здійснення окислювальних процесів, які є основним джерелом енергії. Під час окислювальних процесів утворюється вуглекислий газ, який видаляється з організму через легені.
Дихання включає такі процеси:
– зовнішнє дихання — обмін газами між зовнішнім середовищем і легенями;
– легеневе дихання — обмін газами між альвеолярним повітрям і кров'ю капілярів;
– транспорт газів кров'ю, перенесення кисню від легень до тканин,
а вуглекислого газу — з тканин у легені;
– тканинне дихання — обмін газів у тканинах;
– внутрішнє (клітинне) дихання — біологічні процеси, що відбуваються у мітохондріях клітин.
Порушення будь-якого з цих процесів може стати причиною смерті людини. До народження органи дихання практично не функціонують, а необхідний для життя кисень плід отримує через плаценту.

ЗАГАЛЬНА БУДОВА СИСТЕМИ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
1 — приносові пазухи;
2 — стовбур мозку;
3 — носова частина горла;
4 — ротова частина горла;
5 — гортанна частина горла;
6 — надгортанник;
7 — стравохід;
8 — ребра;
9 — міжребербні м’язи;
10 — ліва легеня;
1 1— поперекова частина діафрагми;
12 — діафрагма;
13 — листки плеври;
14 — серце;
15 — бронхи;
16 — легеневі судини;
17 — трахея;
18 — гортань;
19 — носове волосся;
2 0 — носова порожнина.

Повітроносні шляхи
1. Носова порожнина.
2. Носоглотка.
3. Гортань.
4. Трахея.
5. Бронхи. Органи повітряного дихання
1. Легені

Носова порожнина
Носова порожнина – початковий етап
дихальної системи. Поділяється кістково-
хрящовою перегородкою на дві половини –
ліву та праву. У кожній з них є три звивисті
носові ходи: верхній, середній
та нижній. До нижнього
відкривається носослізний
канал. А у слизовій оболонці
верхнього містяться рецептори

Функції носової порожнини
Війки миготливого епітелію
затримують і виводять назовні
все, що осідає на слизовій оболонці.
Вдихуване повітря зігрівається
або охолоджується кров’ю, що
тече по густій сітці кровоносних судин.
Залози слизової оболонки виділяють слиз, що
зволожує повітря, а також затримує і знижує
життєдіяльність бактерій, які потрапили із
вдихуваним повітрям.

Носоглотка
Пройшовши через носову порожнину, повітря потрапляє до носоглотки, де є скупчення лімфатичних вузлів – мигдалики, які слугують захисним бар’єром дихальних шляхів.

Гортань
Із глотки повітря потрапляє у гортань, яка відіграє головну роль у голосоутворенні. Гортань прикрита спеціальним хрящем — надгортанником. Порожнина гортані лійкоподібна, вкрита слизовою оболонкою, що утворює дві пари складок. Верхня пара складок, що містять присінкові зв’язки, разом із надгортанником закривають вхід у гортань під час ковтання їжі. Нижня пара складок покриває голосові зв’язки. Скелетом гортані є спеціальні хрящі. Найбільші хрящі – це щитоподібний, перснеподібний та надгортанний.

У новонароджених гортань відносно коротка, широка і займає вище положення, ніж у дорослих. Надгортанник розміщений так високо, що його можна побачити зразу за третім мигдаликом (язичком). Під час смоктання язичок торкається надгортанника залишаючи вільний шлях для повітря в гортань при ковтанні. У період статевого дозрівання у хлопців змінюються хрящі, що утворюють гортань внаслідок чого утворюється кадик, голосові зв’язки подовжуються, відбувається “ломка голосу”.
Гортань

Надгортанник
Листоподібний хрящовий клапан, який закриває вхід у гортань під час ковтання, запобігаючи потраплянню їжі та рідини у дихальні шляхи.
1 — надгортанник;
2 — їжа;
3 — гортань.

Трахея
Далі повітря поступає в трахею, яка має форму трубки довжиною 10-14 см. Складається вона з хрящових півкілець, які не дозволяють затримуватись повітрю при різноманітних рухах шиї. Позаду від трахеї розміщений стравохід.

Трахея
Слизова оболонка трахеї вистелена епітелієм: залозистим та війчастим, що виконують захисну функцію. На рівні 5 грудного хребця нижній кінець трахеї поділяється на два бронхи.

Бронхи
Бронхи входять у ліву і праву легені. Правий бронх поділяється на три гілки, а лівий на дві. Тому правий бронх товщий за лівий.

Бронхи
У кожній легені бронхи галузяться на бронхіоли, утворюючи бронхіальне дерево. Бронхіоли закінчуються легеневими пухирцями – альвеолами. Їх нарахову- ють близько 300 млн.

Бронхіальне дерево
Кожний головний бронх входить у ворота легені і далі розгалужується на бронхи щораз меншого діаметра, утворюючи бронхіальне дерево, яке є дихальними шляхами у легенях. Найтонші бронхи називають бронхіолами.

Легені
Два губчасті органи — легені, захищені грудною кліткою. Вони заповнюють більшу частину грудної порожнини. Легені є одним із найбільших органів тіла. Їх основна функція — забезпечення організму киснем і виділення вуглекислого газу. Легеня має конусоподібну форму, основа її дещо увігнута і прилягає до діафрагми. Повітря заходить у легені через систему дихальних шляхів. Бронхіоли входять у легеневі міхурці — альвеоли, наповнюючи легені повітрям. Легеневі міхурці є кінцевою частиною дихальних шляхів. Альвеоли мають тонкі еластичні стінки на внутрішній поверхні яких постійно присутні деякі лейкоцити (макрофаги). Вони захоплюють і перетравлюють бактерії, хімічні і механічні частинки. Кожна альвеола зовні оточена густою сіткою капілярів. Через стінки альвеол і капілярів проходить обмін газами.

Легені

Легені
Права легеня складається з трьох долей, а ліва з двох.

Альвеоли (дихальні міхурці)
1 — респіраторна бронхіола;
2 — альвеола;
3 — капілярна сітка.

Кожна легеня зовні вкрита плеврою. Плевра має два листки — один із них зрощений із легенями, другий — із грудною кліткою. Між обома листками знаходиться плевральна порожнина, заповнена серозною рідиною (1-2 мл). Завдяки цій рідині легені легко ковзають під час дихання.
У новонароджених легені щільні, зімкнуті. З першим вдихом новонародженого легені розпрямляються, встановлюється ритмічне дихання із частотою 40-45 подихів за хвилину. Повне заповнення альвеол повітрям відбувається протягом перших 3 діб, однак може тривати і до 1 тижня. Легені новонародженого спочатку вентилюються недостатньо. Капілярна сітка альвеол густа, однак великі судини розвинуті слабо. Легені у дітей ростуть переважно за рахунок збільшення площі альвеол, однак до 8 років збільшується і кількість альвеол. Найбільш активно легені ростуть до 3 років і в підлітковий період.
Легені