Організація розвитку бухгалтерського обліку. Види планів розвитку обліку. Організація впровадження системи обліку. (Лекція №9)

1. Види планів розвитку обліку

Облік, контроль та аналіз постійно розвиваються, що об’єктивно потребує їх перспективного, річного і поточного планування.
Перспективне планування передбачає визначення стратегічного напряму розвитку бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу; річне і поточне — планування сукупності заходів щодо їх удосконалення.
Плани розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу поділяють на перспективні, річні та поточні.
Залежно від рівня розробки планів (для того чи іншого рівня ієрархічного ланцюга управління господарством) розрізняють плани первинної ланки і вищих ланок (зведені плани організацій).
План заходів щодо розвитку обліку, контролю та аналізу первинної ланки являє собою перелік робіт з різних напрямів їх удосконалення.
Зведені плани складають на основі планів первинних ланок і включають лише найважливіші заходи щодо удосконалення бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.

Плани розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу включають:
• плани удосконалення методології і методики обліку, економічного контролю та аналізу — впровадження прогресивних форм і методів обліку; нових технічних прийомів контролю й економічного аналізу, особливо з використанням економіко-математичних методів; розробку та впровадження облікових і аналітичних задач із застосуванням ЕОМ;
• плани вдосконалення організації облікового, контрольного і аналітичного процесів — впровадження нових форм носіїв облікової, контрольної й аналітичної інформації; розробка і впровадження раціональних схем вирішення облікових, контрольних і аналітичних завдань;
• плани розвитку організаційної структури управління обліком, контролем та аналізом і розробка раціональної організаційної структури управління, удосконалення складу структурних підрозділів;
• плани розвитку організаційно-правового забезпечення обліку, контролю та аналізу — розробка і впровадження положень про відділи (управління), що забезпечують облік, економічний контроль та аналіз; розробка і впровадження посадових інструкцій, графіків, стандартів та ін.; уточнення діючих положень, посадових інструкцій;

• план розвитку інформаційного і технічного забезпечення обліку, контролю та аналізу — розробка і впровадження моделей інформаційного забезпечення вирішення облікових контрольних та аналітичних завдань; впровадження сучасної обчислювальної техніки і раціональної технології обробки інформації;
• план науково-дослідницьких і експериментальних робіт — розробка і реалізація заходів щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу, проведення у цьому напрямі експериментальних робіт науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами, галузевими науково-дослідними лабораторіями та ін.;
• план соціального розвитку колективу — підготовка і підвищення кваліфікації апарату; проведення переатестації працівників; поліпшення умов праці працівників, зайнятих обліком, контролем та аналізом у функціональних підрозділах, заходи щодо забезпечення моральних і матеріальних потреб.
Плани оформлюють в окремих таблицях, де в підметі вказують заходи, а в присудку — відповідальних виконавців, строки виконання, затрати на реалізацію планів, ефективність від впровадження.

2. Організація впровадження системи обліку та окремих облікових завдань

Розвиток обліку, контролю, аналізу здійснюється в трьох основних напрямах: стандартизація, комп’ютеризація і впрова­дження наукових результатів у практику.
Напрями стандартизації обліку визначаються Міністерством Фінансів України, підприємства застосовують рекомендації щодо впровадження змін до П(С)БО у своїй системі обліку.
З метою впровадження новітніх інформаційних систем і тех­нологій головні бухгалтери підприємств досліджують ринок програмного забезпечення та складають плани оновлення програмних продуктів у бухгалтеріях та впровадження нових комп’ютерних технологій.
На сайті наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського www.nbuv.gov.ua/ можна ознайомитися з останніми результата­ми наукових досліджень із наукової спеціальності: 08.00.09 «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит» із метою впровадження їх у практику.

Основними етапами впровадження завдання в систему обліку є:
1) вибір об’єктів впровадження,
2) правова регламентація,
3) організація обстеження етапу обліку виробництва,
4) розробка робочої інструкції (проекту),
5) проведення виробничих нарад,
6) експериментування,
7) доробка робочої інструкції (проекту);
8) внесення змін у положення, посадові інструкції,
9) здавання робочої інструкції (проекту) в промислову експлуатацію.

Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи обліку поділяють на такі стадії:
1. Дослідження та обґрунтування створення автоматизованої інформаційної системи обліку.
2. Технічне завдання.
3. Ескізний проект.
4. Технічний проект.
5. Робоча документація.
6. Впровадження в дію.
7. Промислова експлуатація.

План впровадження КСБО на підприємстві
План впровадження КСБО на підприємстві

3. Ефективність розвитку бухгалтерського обліку

Про ефективність розвитку системи обліку можна судити за показниками ефективності.
Якщо на підприємстві застосову­ється комп’ютеризований спосіб обробки даних, то для оцінки ефективності розвитку обліку можна застосовувати показники ефективності обробки даних.

Фінансово-економічна ефективність систем обробки даних
– це оцінка сукупних фінансово-економічних і техніко-економіч­них характеристик функціонування систем обробки даних, які забезпечують найбільш повне задоволення системи управління достовірною інформацією при скороченні термінів і витрат на її одержання.

На практиці фінансово-економічна ефективність систем обробки даних (Ееф) може визначатися співставленням річної економії від її впровадження (Еріч) з приведеними капітальними й одномоментними вкладеннями Ркап та експлуатаційними витратами Рекспл:
де Н – нормативний коефіцієнт ефективності.

Ефективність комп’ютеризації системи управління полягає у зменшенні трудових, матеріальних і грошових витрат на управ­ління. Показники ефективності обробки даних В. В. Сопко, В. П. Завгородній пропонують поділити на дві групи: якісні й економічні.
Деякі автори не наводять класифікації цих показ­ників, а лише дають загальний їх перелік без методики їх розрахунку та практичного застосування.
Доцільно розділити систему показників ефективності оброб­ки даних на три групи, зокрема, якісні, витратні та трудові по­казники. Слід зазначити, що запропоновані показники для роз­рахунку ефективності обробки даних є теоретичними та досить трудомісткими для розрахунку.

Макарова М. В. вважає, що на практиці компанії вдаються до декількох способів оцінки ефективності інформаційних проектів і функціонування інформаційної системи компанії та її елект­ронної комерції, серед яких: фінансовий і змішаний.

Фінансовому підходу відповідає методика розрахунку сукуп­ної вартості володіння інформаційними ресурсами (СВВ). СВВ визначається як сукупність витрат на придбання, впровадження і користування інформаційною системою. СВВ обчислюється в розрахунку на один ПК, одне користувацьке місце тощо, що можна порівняти з аналогічними даними за іншими підпри­ємствами. Подальшим розвитком методики обчислення СВВ слід вважати технологію аналізу інформаційної ефективності, запропоновану П. Страсманом, яка дозволяє прогнозувати роз­мір ІТ-бюджету компанії і виявляти помилки в управлінні її інформаційними ресурсами. Показник інформаційної ефектив­ності обчислюється як відношення доданої вартості, створеної компанією, до СВВ компанією ІТ.
Методики змішаного підходу до оцінки ефективності вико­ристання ІТ дозволяють виміряти вплив ІТ на кінцеві фінансові результати компаній. Серед змішаних методик слід назвати BSC, ABC, NVP, IRR, EVA, ROI, REJ.

Всі кількісні показники оцінки економічної ефективності інноваційних проектів поділяють на дві групи:
1) показники, що ґрунтуються на облікових оцінках (не враховують фактор часу);
2) показники, що ґрунтуються на дисконтова них оцінках (враховують фактор часу, для чого використовується процедура дисконтування).

Показниками ефективності обліку контролю та аналізу є:
— річна економія;
— річний економічний ефект;
— коефіцієнт економічної ефективності;
— строк окупності.

Показник річної економії від впровадження системи автоматизованої обробки інформації є розрахунковим і визначається на підставі показників річної економії, отриманої за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку (тис. грн) та річної економії, отриманої від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку (тис. грн), шляхом їх сумування.

Річна економія (Ер) визначається формулою:
Ер = Ру+Рз,
де Ру — річна економія, отримана за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, тис. грн.; Рз — річна економія, отримана від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку, тис. грн.

Річний економічний ефект (Е) визначається формулою:
Еріч = Ен х Кр,
де Еріч — річна економія; Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Ен приймається рівним 0,15; Кр — одноразові витрати на розробку та впровадження проекту, тис. грн.

Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності (Кр) одноразових витрат визначається за формулою:
Кр = Еріч.\ Ен
Коефіцієнт економічної ефективності витрат на розробку та впровадження проекту визначається співвідношенням річної фактичної економічної ефективності річних витрат на розробку та впровадження й обслуговування проекту. Порівняння нормативного коефіцієнта капітальних вкладень та коефіцієнту економічної ефективності (Кее) при абсолютній перевазі останнього свідчить на користь прийняття рішення про впровадження проекту автоматизації бухгалтерського обліку.

Строк окупності одноразових витрат (Сок) визначається за формулою:
Сок = Кр \ Еріч.