Моделі системи глобальної інформаційної безпеки. Існуючі моделі

Слайд 2

Міжнародна інформаційна безпека - взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого

Міжнародна інформаційна безпека - взаємодія акторів міжнародних відносин з операцій підтримання сталого
миру на основі захисту міжнародної інфосфери, глобальної інфраструктури та суспільної свідомості від реальних і потенційних інформаційних загроз.

Слайд 3

Методи запровадження:

система жорсткого контролю над інформаційним озброєнням противника;
створення міжнародних документів з інформаційної

Методи запровадження: система жорсткого контролю над інформаційним озброєнням противника; створення міжнародних документів
безпеки;
політика стримування та нейтралізації традиційних загроз.

Слайд 4

Існуючі моделі:

Модель А
- абсолютна система захисту країни-інформаційного лідера проти будь-якого виду інформаційної

Існуючі моделі: Модель А - абсолютна система захисту країни-інформаційного лідера проти будь-якого
зброї
- доктрина інформайційної парасольки замість доктрини ядерної парасольки.
Модель В
- створення значної переваги держави – потенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу, координація дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь-яких джерел і типів інформаційних загроз.

Слайд 5

Існуючі моделі:

Модель С – наявність кількох країн – інфолідерів та потенційного протиборства

Існуючі моделі: Модель С – наявність кількох країн – інфолідерів та потенційного
між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, забезпечення в перспективі домінування однієї з держав у сфері міжнародної інформаційної безпеки з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права вирішення проблем глобального світопорядку.
Модель D – всі конфліктуючі сторони використовують транспарентність інформації для формування ситуативних альянсів, для досягнення переваг локальних рішень, які спроможні заблокувати технологічне лідерство, для використання можливостей інфоінфраструктури на окремих територіях з метою організації внутрішнього конфлікту між опозиційними силами (політичні, сепаратистські, міжнаціональні конфлікти) для проведенняміжнародних антитерористичних інформаційних операцій.