1_Культура України_11

Культура — це сукупність як матеріальних, так і нематеріальних («духовних») цінностей, властивих суспільству в цілому або окремій соціальній групі.
Записати у зошит визначення

СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ЧИННИКИ(ПОХОДЖЕННЯ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ЙОГО МЕНТАЛЬНІСТЬ,
МОВА, ДЕРЖАВНІСТЬ);
ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ(КЛІМАТ, ТЕРИТОРІЯ, ЛАНДШАФТ)
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ КУЛЬТУРАМИ.
На становлення й еволюцію української культури, формування її самобутніх якостей впливає низка чинників:

Періодизація розвитку
української культури
існування княжої держави — Київська Руса та Галицько-Волинське князівство (Х –ХІІІ ст.).
литовсько-польська доба. Український ренесанс (ХІV –ХVІст.).
стародавня культура України (від кам’яного віку,15 тис. рр. до н.е., до прийняття християнства, Х ст. н.е.)
культура українського бароко (ХVІІ –ХVІІІ ст.).
епоха просвітництва й романтизму в Україні (кінець ХVІІІ–
перша половина ХІХ ст.)
національно-культурне відродження (друга половина ХІХ
–початок ХХ ст.).Зародження модернізму
українська культура в період соцреалізму (30 -40 –80-ті рр ХХ ст.).
1
2
3
4
5
6
7
культуро творчі процеси в умовах незалежності. Постмодернізм у
мистецтві. (90-ті рр. ХХ ст. – перше десятиліття ХХІ ст.)
8

Мистецтво — діяльність людини, в художніх образах відображає світ і спрямована на створення естетичних цінностей.
Записати у зошит визначення

Види мистецтва:
Живо́пис
Гра́фіка
Скульпту́ра
Теа́тр
Му́зика
Кіномистецтво
Літерату́ра
Декоративно-ужиткове мистецтво
Хореографія
Художня фотографія
Телеба́чення
Естрадно-циркове мистецтво
Записати у зошит види мистецтва

Тема
“ Первісна доба ”
Записати у зошит тему

Періодизація стародавньої історії України

Кам’яний вік
Ранній палеоліт

Кам’яний вік
Середній палеоліт

Кам’яний вік
Мезоліт

Кам’яний вік
Неоліт

1. КАМ’ЯНИЙ ВІК
основні знаряддя праці виготовлялися переважно з каменю, кістки та дерева. Заняття: збиральництво та полювання
Досягнення:навчилася добувати вогонь, будувати житло
Об’єднання людей в родові общини, племена
Виникнення первісної релігії (тотемізм, анімізм, фетишизм, магія).
Перехід від привласнюючих форм господарювання (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворюючих (землеробства, скотарства)
Приручення більшості свійських тварин
Виникнення виробництва: кераміки, прядіння, ткацтва
Стоянки первісної людини, знайдені археологами-с. Королеве у Закарпатській області; с. Молодово Чернівецької області, Киїк-Коба у Криму; Селище Мізин (Черкаська область), Межиріч (Черкаська область),Кирилівська- Київ, Кам’яна могила (Мелітополь)
Браслет із меандровым орнаментом. Мізинська стоянка

анімізм - віра в душу, якою володіє кожен живий і неживий предмет;
тотемізм - віра у походження людини від єдиного пращура - тварини або птаха;
магія- чаклування перед полюванням;
фетишизм - віра у надприродні властивості неживих речей.

Трипільська культура
2. Мідно-кам’яний вік: Енеоліт

Протоміста (попередники великих міст)
трипільців

2. Мідно-кам’яний вік: Енеоліт
Мідні знаряддя вживалися поряд з кам’яними, які переважали.
Записати у зошит таблицю

Орнаментація
Трипільської культури

3. БРОНЗОВИЙ ВІК
БРОНЗА = МІДЬ + ОЛОВО
МІДЬ + СВИНЕЦЬ
МІДЬ + МИШ’ЯК
Винахід бронзи спричинив удосконалення зброї
Записати у зошит таблицю

4. ЗАЛІЗНИЙ ВІК
Записати у зошит таблицю

Племена раннього залізного віку на території України
Кіммерійці – перший народ на території України.
Кіммерійці - проіранські племена (тобто прийшли з іранського нагір’я).
Записати у зошит виділений текст

Територія розселення: Північне Причорномор'я, Крим, Кавказ.
Кіммерійці — перший народ на території України, назва якого нам відома: вони згадуються в «Одіссеї» Гомера, в ассирійських джерелах.
Основні заняття: кочове скотарство, провідна роль конярства; розвинуті ремесла (гончарство, лиття з бронзи, обробка заліза, зброярство)
Проживання: кочовики,не будували житла,пересувалися на конях або в кибитках.
Військова справа. Основа війська — кіннота, озброєна залізними мечами, луками та стрілами, бойовими молотами і булавами. Здійснювали завойовницькі походи в Малу Азію проти Урарту, Ассирії, Лідії.
Релігія та мистецтво. Залишили по собі поховання в курганах. Ставили кам'яні стели, на яких зображено озброєні фігури без голів.
Записати у зошит виділений текст

Скіфи VII-III ст. до н.е.

Проіранські кочові племена, що витіснили кіммерійців і оселилися між Доном і Дунаєм.
Територія розселення: від Азовського моря до Дунаю, від Чорного моря до Чернігівщини.
Проживання: розрізняють кочовиків, землеробів, скотарів.
Суспільний устрій. Наприкінці VІ ст. до н. е. утворилася скіфська рабовласницька держава — Велика Скіфія. Вона являла собою союз племен на чолі з царем, влада якого передавалася у спадок. Цареві належала військова, судова, політична влада, він був верховним жерцем.
Основою суспільства у скіфів була сім’я; родовід вівся по чоловічій лінії.

Найвищого піднесення Велика Скіфія досягла в IV ст. до н. е. за часів царя Атея. Він підкорив своїй владі всі скіфські землі від Дунаю до Дону. Тоді скіфи вели жваву торгівлю з грецькими колоніями – Ольвією, Херсонесом, Тірою, Пантікапеєм, а також з Македонією, Істрією, римськими провінціями. Держава стала централізованою, було започатковано карбування скіфської монети.
Скіфи вели активний обмін та торгівлю з сусідніми народами – продавали їм продукти скотарства, молоко та м'ясо, натомість отримуючи хліб, вино, олію та інші добуті землеробами товари.

Військова справа. У військо вступали як чоловіки, так і жінки. Озброєння складалося з коротких і довгих мечів, списів, дротиків тощо; скіфи винайшли складний далекобійний лук. Основу війська становила важкоозброєна кіннота.
Акінак – короткий
скіфський меч
Релігія та мистецтво. Скіфи були язичниками; особливо поклонялися Арею, богові війни. Вірили в потойбічне життя, тому могили облаштовували як підземні житла: клали їжу, прикраси (пектораль), зброю, коней, а часом і жінку. Для знатних скіфів над могилою насипали курган, найвищими були кургани царів.
У мистецтві скіфів був поширений звіриний стиль — зображення стилізованих оленів, пантер, коней, птахів і риб, фантастичних грифонів.

Скіфи
Пектораль из кургана Толстая Могила
Золотий гребінь
з кургану Солоха
В античних містах-державах Північного Причорномор'я існували ювелірні майстерні, що виконували замовлення багатих скіфів.

Статуї були водночас і надгробками, і культовими символами – їх встановлювали на вершині кургану або у центрі святилища.

Сармати (III ст. до н. е. — III ст. н. е.) — іраномовні племена, споріднені зі скіфами, з'явилися з уральсько-поволзьких степів.
Сармати походили
від шлюбів скіфів з амазонками - безстрашними жінками-войовницями