Демократичні революції, особливості їх здійснення

Характер революцій:
1- народні
2 – демократичні
3 – антитоталітарні

Особливості революцій у країнах регіону
Об'єктивна необхідність у змінах назрівала давно й особливо гостро виявилася наприкінці 80-х рр. Під час парламентських виборів перемогла опозиція на чолі з Т. Мазовецьким. Революція пройшла мирним шляхом.
Мазовецький

Угорщина
В Угорщині початок перетворень припадає на травень 1988 p., коли на конференції УСРП було критично оцінено діяльність партії, визнано гостру кризу в країні, а також необхідність проведення політичної та економічної реформ. Революція пройшла мирним шляхом.

У березні - квітні 1990 р. відбулися вибори до парламенту, на яких перемогла опозиція. Найбільшу кількість голосів зібрав Угорський демократичний форум. Його лідер
Й. Анталл сформував новий уряд.
Він продовжив лінію на розвиток ринкових механізмів.
Й. Анталл

НДР
та
ФРН
У НДР революційні події розпочалися в жовтні 1989 р. Багатотисячні демонстрації і мітинги в різних містах спричинили падіння партійного і державного керівництва на чолі з Е. Хонеккером.

9 листопада 1989р. було відкрито кордон між НДР і Західним Берліном. Горезвісний Берлінський мур був зруйнований.
Через рік, 3 жовтня 1990 р., НДР за рішенням свого демократично обраного парламенту добровільно возз'єдналася з ФРН. Це відбулося з волі більшості населення. Революція пройшла мирним шляхом.

Чехословаччина
У Чехословаччині в листопаді 1989 р. розпочався масовий демокра­тичний рух, який мирним шляхом спричинив крах комуністичної партії. Ці події дістали назву «ніжної», «оксамитової» революції.

18 листопада за ініціативою Хартії- 77 був створений Громадський Форум (ГФ) громадський фронт який об`єднував противників комуністичного режиму.

З 1 січня 1993 р. Чехословаччина як єдина країна припинила існування. На її місці виникли дві держави — Чехія і Словаччина. Революція пройшла мирним шляхом.
У січні 1990 р. лідер цієї організації, відомий драматург, дисидент В. Гавел став президентом країни.
В. Гавел

У Болгарії революція розпочалась через політичну та економічну кризу. Через це уряд Живкова пішов у відставку.
Головну роль у партії почали відігравати реформатори.
Послаблення тоталітаризму спричинило виникнення опозиції. Найбільш впливовим став Союз демократичних сил. Його лідера Ж. Желєва у серпні 1990 р. було обрано президентом Болгарії.
Т.Живков
Ж.Желєв

У Румунії, де існувала найбільш жорстка тоталітарна диктатура Н. Чаушеску, революційні події супроводжувалися кровопролиттям. 21 грудня 1989 р. вибухнуло народне повстання у м. Тімішоари.
Н.Чаушеску

За тиждень було повалено, здавалося б, непохитний режим, що створювався десятиріччями. Диктатора та його дружину Єлену Чаушеску стратили. Влада перейшла до рук Фронту національного порятунку (ФНП) на чолі з І. Ілієску.
Є. Чаушеску та Н. Чаушеску

На виборах до парламенту, що відбулися в травні 1990 р., ФНП одержав дві третини місць. Президентом було обрано І. Ілієску.
І. Ілієску

Ще одним прикладом складності переходу від авторитарного режиму до демократичного є події на території колишньої Югославії. Тут процес дезінтеграції призвів до розгортання воєнних дій і громадянської війни.

У 1980 р. помер Тіто, авторитет якого залишався важливим чинником утримання комуністичного режиму і єдності федерації.

У 80-х роках, як і всюди в Східній Європі, комуністичний режим вступив у стадію кризи. У Югославії починається війна за переділ територій.
Громадянська війна, яка розгорнулася на просторах Югославії в 1991 p.. стала гіршим із варіантів розпаду Югославії.