Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства

Крим

Князівство Феодоро
У південно-західній частині Кримського півострову утворилося князівство Феодоро, столицею якого стало місто Мангуп (Феодоро)
. Князівство перебувало в залежності від Золотої Орди. Основна частина населення сповідувала православ’я, а саме місто Мангуп (Феодоро) стало центром православної митрополії, яка підпорядковувалася Константинопольському патріарху.
Князівство перебувало в тісному союзі з Візантією, а також в дружніх відносинах із Кримським улусом, згодом Кримським ханством. Основним заняттям населення було землеробство, тваринництво, а також ремесло й торгівля.

Князівство Феодоро
Із падінням Константинополя в 1453 році внаслідок його завоювання турками-османами, останні в 1475 році захоплюють південне узбережжя Криму, включно з містом Мангуп (Феодоро). Князівство перетворилося в провінцію Османської імперії.

Виникненння Кримського Ханства

1449р –Хаджі-Гірей проголосив
незалежність Кримського ханства
Територія Кримського ханату була доволі обширною: окрім Криму до його території входили землі від гирла Дніпра аж до гирла Дону, та від річки Кубані – до Грузії. Столицею ханату було спершу місто Кирк-Ор, а вже згодом – Бахчисарай.

Перехід Криму У васальну залежність від Туреччини
1478р.- Менглі-Гірей визнав залежність від Османської імперії
1475 року турецький султан Мегмед ІІ розпочав захоплення Кримського півострову, здобувши ключові торгові міста, включно з князівством Феодоро, – все південне узбережжя Криму. Менглі-Гірей визнав васальну залежність від Османів, будучи змушеним відтоді брати участь у військових походах турецького султана, який також самостійно призначав та усував підвладних йому ханів.

Форма правління – монархія, на чолі якої стояв хан, що карбував власну монету.
Основою знаті були князі (беї), які очолювали роди, та темники (воєначальники), що керували військом.
Влада хана обмежувалася діяльністю курултая – з’їзду найвпливовіших родів у державі, які також входили до державної ради, дивану, що вирішувала найважливіші справи в державі.
Ще однією впливовою силою в суспільстві були мурзи – привілейовані члени інших родів.
Панівною релігію було мусульманство, а очільником мусульманського духовенства був муфтій, який також був представником судової влади.

Господарська діяльність
Провідну роль відігравало скотарство.

Господарська діяльність
Землеробство доволі добре було розвинуте в гірській частині Криму, однак не стало провідною галуззю господарства. В основному вирощували злакові та городні культури, а також займалися садівництвом та виноградарством. Важливим промислом був видобуток солі.

Розвивалася реміснича діяльність, серед якої найпоширенішим було ковальство, зброярство, ткацтво, гончарство, а також ювелірна справа.

Цінним культурним надбанням стала кримськотатарська палацова архітектура, приклад якої – Ханський палац у Бахчисараї.

Населення
було особисто вільним, однак сплачувало податки мурзам. Найбільш поширеною була військова справа у зв’язку з доволі частими військовими діями та промислами. Здійснювалися спустошливі грабіжницькі напади на сусідні землі, в першу чергу, на українські, забираючи населення та військовополонених забирали в ясир (полон) із подальшим продажем на невільницьких ринках в якості рабів.

Початок грабіжницьких походів на українські землі
У вересні 1482 року Менглі-Гірей здійснив похід на Київщину, в результаті чого ним було пограбовано та спалено місто Київ, спустошено довколишні землі.
1487 року відбувся похід на Східне Поділля
1498 року на Галичину вторглися турки, спустошуючи все навкруги,
а в 1500 році татарські загони здійснили рейд територією Волині, Брацлавщини, Галичини, спалюючи та знищуючи міста й села та захоплюючи в ясир місцеве населення.