ІНДЗ з історії України з теми: Степан Бандера та “Перспективи української революції”

Однією з найяскравіших знакових постатей в нескінченному ряді подвижників українського національно-визвольного руху є Степан Бандера — Провідник ОУН, теоретик, організатор і символ героїчної і безкомпромісної боротьби українців за власну державність і свободу народів у 30—50 роках XX століття.

ТА ЛИШЕ В ОСТАННІ РОКИ В УКРАЇНЦІВ, ОСОБЛИВО НА ВЕЛИКІЙ УКРАЇНІ, З'ЯВИЛАСЯ МОЖЛИВІСТЬ ОДЕРЖАТИ ОБ'ЄКТИВНУ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЦЮ НЕЗВИЧАЙНУ ЛЮДИНУ. ЗАРАЗ, ПЕРЕД 1999 РОКОМ, КОЛИ СПОВНЮЄТЬСЯ 90 РОКІВ ВІД ДНЯ ЙОГО НАРОДЖЕННЯ І 40 РОКІВ З ДНЯ СМЕРТІ ВІД РУК МОСКОВСЬКОГО НАЙМАНЦЯ, З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ВСЕ БІЛЬШЕ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ЙОГО ДІЯЛЬНІСТЬ. ТАК ЗНЕТЯМЛЕНА ОКУПАНТОМ УКРАЇНА НАНОВО ВІДКРИВАЄ ДЛЯ СЕБЕ СТЕПАНА БАНДЕРУ.

С. Бандера був свідком відродження і будови української держави. На поч. 1922 став членом Пласту, а згодом — Організації Вищих Класів Українських Гімназій. ісля закінчення гімназії намагався виїхати у Чехо-Словаччину для навчання в Українській Господарській Академії у Подебрадах, але не дістав дозволу від польських властей.

В 1929 Б. вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), з 1931 — член Крайової Екзекутиви ОУН на Західно-Українських-Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 — заступник Крайового Провідника і референт пропаганди. В червні 1933 на берлінській конференції ОУН Б. був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. В 1933 Б. спланував і провів шкільну акцію, спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українське шкільництво.

У червні 1934 року був ув’язнений польською поліцією і перебував під слідством у в’язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 року.
При кінці того року і на початку 1936 р. відбувся процес перед окружним судом у Варшаві, в якому Степан Бандера, разом з 11 іншим обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та за зорганізування атентату на міністра Броніслава Пєрацького внутрішніх справ
Польщі

Опинившись на волі, С. Бандера прибув до Львова. За декілька днів до цього Львів був зайнятий Червоною Армією. Спочатку знаходитися там було відносно безпечно. Незабаром через кур'єра він отримав запрошення прибути до Кракова для узгодження подальших планів ОУН. Було потрібне також термінове лікування хвороби суглобів, що загострилася у в'язниці.

Перед вибухом німецько-російської війни Бандера ініціює створення Українського Національного Комітету для консолідації українських політичних сил до боротьби за державність. Рішенням Проводу Організації 30 червня 1941 р. проголошено відновлення Української Держави у Львові, але тому, що Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників», німці заарештували Степана Бандеру вже кілька днів після акту проголошення віднови Української Держави.
5 липня 1941 року у Кракові Степан Бандера знову був заарештований.

Смерть С.Банери
15 жовтня 1959 року Степан Бандера відпустив охорону і увійшов до під'їзду будинку, у якому він жив із сім'єю. На сходах його зустріла людина, яку Бандера вже бачив раніше у церкві. Із спеціального пістолета той вистрілив у обличчя Степану Бандері струменем розчину цианістого калію. Бандера впав, пакети з покупками покотилися вниз по сходах. Особливістю вбивства цією отрутою є повне маскування під смерть від серцевого нападу.

ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
З іменем Степана Бандери нерозривно пов'язаний найяскравіший період боротьби українського народу за свою свободу і національну державу. У цій книзі вміщено вибрані праці Степана Бандери з проблем теорії націоналізму, організованого націоналістичного руху, завдань і форм національно-визвольної революції. У цій книзі вміщено вибрані праці Степана Бандери з проблем теорії націоналізму, організованого націоналістичного руху, завдань і форм національно-визвольної революції.

Однією з найяскравіших знакових постатей в нескінченному ряді подвижників українського національно-визвольного руху є Степан Бандера — Провідник ОУН, теоретик, організатор і символ героїчної і безкомпромісної боротьби українців за власну державність і свободу народів у 30—50 роках XX століття. Та лише в останні роки в українців, особливо на Великій Україні, з'явилася можливість одержати об'єктивну інформацію про цю незвичайну Людину. Зараз, перед 1999 роком, коли сповнюється 90 років від дня його народження і 40 років з дня смерті від рук московського найманця, з'являється все більше відомостей про його діяльність. Так знетямлена окупантом Україна наново відкриває для себе Степана Бандеру

Стаття ця звернена проти ворожих намагань тих противників українського націоналізму, які в 1950-ті роки хотіли підірвати, чи звести на манівці український визвольний рух. У той час деякі українські соціялісти й члени УРДП — Української Революційно-демократичної Партії, створеної на чужині Іваном Багряним, намагалися поширити концепцію націонал-комунізму й висунути, як прапорне, гасло “За демократичний лад в Україні”, а не гасло “За самостійну національну державу українського народу”. Вказуючи на небезпеку гасел “тільки протирежимної боротьби”, Степан Бандера висвітлив теж фальш московсько-большевицьких “демократичних” гасел.

І ось це видання здійснено. До його появи спричинилося багато людей, часто далеких від організованого націоналізму. Але об'єднувало нас усвідомлення того, ким був, є і завжди буде для українців Степан Бандера. Разом ми зробили все необхідне, щоб у ювілейний рік нашого Провідника його твори нарешті повернулися в Україну. Спільними зусиллями доконано важливого чину. З цим і привітаймо — себе і всіх читачів цієї книги.