Історія війн та військового мистецтва. Групове заняття № 6

Групове заняття № 6
з навчальної дисципліни
“ІСТОРІЯ ВІЙН ТА ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА”
Змістовий модуль 1. Заняття 2.
Період Другої світової війни з квітня 1942 по грудень 1943 року.

№
Навчальні питання :
1. Напад на Перл – Харбор
2. Харків у Другій світовій війні
3. Сталінградська битва
4. Курська битва
5. Битва за Дніпро. Визволення Києва

ЛИТЕРАТУРА
1. Історія України неупереджений погляд: факти, міфи, коментарі/ В.В. Петровський, Л.О. Радченко, В.І. Семененко. – Вид. 3-те,випр. та доп.- Х.; ВД ,,Школа”, 2010. - 624 с.
2. Історія війн та військового мистецтва.Х, ХНУПС 2020
3. Харківщина у роки у роки Великої вітчизняної війни: документи і матеріали / Укладач О.В. Дьякова. – Х.; ,, Видавництво САГА”, 2010, - 386 с.
4. Історія воєнного мистецтва: підруч. / І.І. Фурман, М.І. Рибак, С.В. Сидоров та ін. – 2-ге вид., випр. та доп. – К. : НУОУ, 2012. – 300 с.

1. Напад на Перл – Харбор.

Перл – Харбор – головна військово – морська база
США в центральній частині Тихого океану
на острові Оаху, де знаходились головні
сили американського флоту.

Співвідношення збройних сил обох сторін
Америка Японія
8 лінійний кораблів 8 авіаносців
41 есмінець 65 есмінців
5 підводних човнів 21 підводний човен
8 крейсерів 22 крейсера
9 мінних загороджувач 11 лінкорів
10 тральщиків 5 надмалих підводних
394 літака човнів
294 зенітних знарядь Близько 80 кораблів
42 959 чоловік менших розмірів
Всього 81 бойовий корабель Всього 141 бойовий корабель

В досвітній темряві 7 грудня авіаносці віце – адмірала Нагумодосягли
точки зльоту літаків та знаходились в 200 милях від Перл – Харбора.
В ніч на 7 грудня 2 японських есмінця обстріляли острів Мидуей, а
у Перл – Харборі почали діяти спущені на воду малі підводні човни.
Два з них були знищені американськими патрульними силами.
В 6:00 7 грудня 183 літака – основна група нападу першої хвили
піднялись з авіаносців та попрямували до цілі. Ця група включала
49 штурмовиків – бомбардувальників типу «97», кожний з яких ніс
800 – кілограмову бронебійну бомбу. 40 штурмовиків – торпедоносців
з підвішеною під фюзеляжем торпедою, 51 пікіруючий бомбардувальник
типу «99» кожен з яких мав по 250 кілограмовий бомбі.
Сили прикриття складалися з трьох груп винищувачів, загальною
чисельностю 43 літаки.
В 7 годин 55 хвилин японські літаки атакували всі крупні кораблі та
літаки на аеродромах.
В результаті японської атаки було потоплено 3 лінійних кораблі
та знищена велика кількість літаків. Японці втратили 9 літаків.

Літаки другої хвилі (170) піднялись з авіаносців в 7 годин 15 хвилин. В другій хвилі нараховувалось 54 штурмовика – бомбардувальника типу «97» , 80 пікіруючих бомбардувальників типу «99» та 36 винищувачів, які прикривали дії бомбардувальників. До 8.00 літаки повернулися на авіаносці.
В 9.00 була здійснена третя атака, вона була відбита силами протиповітряної оборони. Японці втратили 9 винищувачів,15 пікіруючих бомбардувальників та 5 торпедоносців. Американці потопили один підводний човен та 5 понад малих підводних човнів, дії яких були мало ефективні.
В результаті удару японської авіації на Перл – Харбор
стратегічна мета - перешкодити втручанню Тихоокеанського флоту США в японській операції на півдні – була в основному досягнута.
4 американських лінкора було потоплено, ще 4
сильно пошкоджені, 10 інших військових кораблів потоплені
або виведені з ладу; 349 американських літаків знищено або
пошкоджені; серед вбитих або поранених американців -3581
військовий, 103 цивільних.

2. Харків у Другій світовій війні

Харківська операція 1942
з 12 по 29 травня.
Командування Вермахту планувало ліквідувати Барвінківський плацдарм, почавши наступ 18 травня. Однак Червона Армія почала наступати раніше, 12 травня. Головна мета – оточення німецьких частин.
Прорив був вдалим, але бездіяльність і неузгодженість дій Південного фронту дала можливість німцям перегрупувати війська.
У результаті до 23 травня значна частина військ ударного угруповання Червоної Армії опинилася в оточенні в трикутнику Мерефа - Лозова - Балаклея.
В цьому трикутнику армія оборонялася аж до 30 травня, поки не надійшов наказ про початок прориву для відступу.
Незважаючи на всі зусилля, вирватися з "Барвінківської западні" вдалося не більше десятої частини оточених.
Втрати: радянські війська 277190 о\с, з них 170958 – вбитими. 106232 тис. полонених, знищено 1240 танків; німецькі – 5048 вбитими, 22127 поранено, 2269 пропавши безвісти; румунські – близько 32 тис.

3. Сталінградська битва

СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА
(17 липня 1942 — 2 лютого 1943

Мета німецького наступу, який мали здійснювати дві групи військ загальною чисельністю понад 1 мільйон людей та близько 2500 танків, за підтримки військ сателітів: Румунії, Угорщини та Італії (близько 600 000 осіб) розгром радянських військ на півдні країни з подальшим захопленням басейнів Дону і Волги, оволодінням важливим промисловим містом Сталінградом (вузлом річкового та залізничного сполучення, важливим машинобудівним центром), а потім опанування нафтовими свердловинами Кавказу для забезпечення Німеччини достатньою кількістю енергетичних ресурсів, необхідних для продовження війни.

Наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року)
У листопаді, після трьох місяців кривавої битви німецькі війська нарешті досягли берегів Волги у центрі міста, захопивши 90 % міста

«Антифриз» - епізод Сталінградської битви, операція ПДВ РКЧА по терміновій доставки антифризу для механізованих з’єднань, які приймали участь в операції «Уран», яка проводилась з 12 до 16 листопада 1942 року. Це перша крупна військово-транспортна операція, проведена з використанням транспортних планерів.
З лютого по серпень1942 року було сформовано 2 окремих авіаційних планерних полків у складі літаків – буксировщиків та планерів.
За час проведення операцій було здійснено 60 польотів та доставлено близько 50 тон антифризу. Втрати при проведені операції 3 літака – буксировщика і 10 планерів.

19 листопада 1942 року Червона армія розпочала операцію «Уран». Наступаючі радянські війська під командуванням генерала Миколи Ватутіна, складалися з трьох повних армій: 1-ї гвардійської, 5-та танкової і 21-ї армій.

Наступ радянських військ

91000 втомлених, хворих і голодуючих німців були взяті в полон. Серед ув'язнених було 22 генерали. В оточення потрапило від 250 000 до 290 000 солдатів країн Осі (за радянськими даними: 330 000).

Обидві воюючі сторони зазнали важких втрат. Крім того, нацистська Німеччина втратила багато військової техніки, запасів палива і престиж серед своїх союзників. За час проведення Сталінградської битви частини 8 ПА провели більш ніж 55 тис. бойових вильотів. Радянські льотчики приймали участь у 1187 повітряних боях, знищили більше 1850 літаків, в тому числі на аеродромах. Втрати склали 1400 бойових машин і 1116 льотчиків.

4. Курська битва

Курська битва
5 червня – 23 серпня 1943 року

Курська битва - кількістю та умінням
Солдати та офіцери
Бойові літаки
Гармат та мінометів
Танки та САУ
РКЧА

12 липня у районі залізничної станції Прохоровка за 56 кілометрів на північ від Бєлгорода відбулася велика стрічна танкова битва Другої світової війни — битва між наступаючим танковим угрупуванням німців (оперативна група «Кемпф») і радянськими військами, що наносили контрудар.

13 липня війська Західного і Брянського фронтів прорвали німецьку оборону. 16 липня німецьке командування розпочало відведення своїх головних сил. До 18 липня війська правого крила Центрального фронту повністю ліквідували клин супротивника на курському напрямку. Цього ж дня в битву були введені війська Степового фронту, які почали переслідування відступаючого супротивника.

Розвиваючи наступ, радянські сухопутні війська, підтримані з повітря ударами сил 2-ї і 17-ї повітряних армій, а також авіацією дальньої дії.
За даними радянських джерел, вермахт втратив понад 500 тисяч солдатів і офіцерів, 1,5 тисячі танків, більше 3,7 тисяч літаків, 3 тисяч гармат. Втрати радянських військ перевершили німецькі: вони склали 863 тис. чоловік. Під Курськом Червона Армія втратила близько 6 тис. танків.

5. Битва за Дніпро. Визволення Києва

Би́тва за Дніпро́ . У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км
В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, сягають двох мільйонів чоловік (до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; до 600,000 — з боку противника.

Наприкінці вересня 1943 року війська 1-го Українського фронту вийшли до Дніпра в районі Києва, форсували його і захопили на правому березі два плацдарми: на північ від міста — на лінії Лютіж— Вишгород і південніше — у районі Великого Букрина.

Дніпровська повітряна - десантна операція
Причини провалу операції:
- льотчики не знали району десантування;
десантування проводилось на
висоті 1 - 2 тис. метрів замість
500 м (дії зенітної артилерії);
- засоби зв’язку були розподілені
не правильно;
- в районі десантування німці
зосереджували свій військовий
резерв.

Визволення Києва.
План охоплення Києва:
з Лютижського плацдарму (з півночі) 5-й Гв. ТК;
З Букринського плацдарму (з півдня) 3-я Гв. ТА.
Зміни до плану:
- 3-ю Гв. ТА (40 тис. бійців) – передислокувати з Букринського плацдарму на Лютижський плацдарм;
Хід бойових дій:
5 листопада передові частини 3-ї Гв. ТА перерізали шосе Київ-Житомир;
5 листопада частини 5-го Гв. ТК вийшли на північне передмістя Києва.
У ніч на 6 листопада 1943 р. передові частини Червоної армії, долаючи незначний опір німецького ар'єргарду, вступили у майже порожнє палаюче місто.