Історія війн та військового мистецтва. Групове заняття № 6

Содержание

Слайд 2

Групове заняття № 6 з навчальної дисципліни “ІСТОРІЯ ВІЙН ТА ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА” Змістовий модуль

Групове заняття № 6 з навчальної дисципліни “ІСТОРІЯ ВІЙН ТА ВІЙСЬКОВОГО МИСТЕЦТВА”
1. Заняття 2. Період Другої світової війни з квітня 1942 по грудень 1943 року.

Слайд 3


Навчальні питання :

1.  Напад на Перл – Харбор
2. Харків у Другій

№ Навчальні питання : 1. Напад на Перл – Харбор 2. Харків
світовій війні
3. Сталінградська битва
4. Курська битва
5. Битва за Дніпро. Визволення Києва


Слайд 4

ЛИТЕРАТУРА
1. Історія України неупереджений погляд: факти, міфи, коментарі/ В.В. Петровський, Л.О. Радченко,

ЛИТЕРАТУРА 1. Історія України неупереджений погляд: факти, міфи, коментарі/ В.В. Петровський, Л.О.
В.І. Семененко. – Вид. 3-те,випр. та доп.- Х.; ВД ,,Школа”, 2010. - 624 с.
2. Історія війн та військового мистецтва.Х, ХНУПС 2020
3. Харківщина у роки у роки Великої вітчизняної війни: документи і матеріали / Укладач О.В. Дьякова. – Х.; ,, Видавництво САГА”, 2010, - 386 с.
4. Історія воєнного мистецтва: підруч. / І.І. Фурман, М.І. Рибак, С.В. Сидоров та ін. – 2-ге вид., випр. та доп. – К. : НУОУ, 2012. – 300 с.


Слайд 5

1.  Напад на Перл – Харбор.

1. Напад на Перл – Харбор.

Слайд 6

Перл – Харбор – головна військово – морська база
США в центральній частині

Перл – Харбор – головна військово – морська база США в центральній
Тихого океану
на острові Оаху, де знаходились головні
сили американського флоту.

Слайд 8

Співвідношення збройних сил обох сторін
Америка Японія

8 лінійний кораблів 8 авіаносців
41 есмінець

Співвідношення збройних сил обох сторін Америка Японія 8 лінійний кораблів 8 авіаносців
65 есмінців
5 підводних човнів 21 підводний човен
8 крейсерів 22 крейсера
9 мінних загороджувач 11 лінкорів
10 тральщиків 5 надмалих підводних
394 літака човнів
294 зенітних знарядь Близько 80 кораблів
42 959 чоловік менших розмірів
Всього 81 бойовий корабель Всього 141 бойовий корабель

Слайд 10

В досвітній темряві 7 грудня авіаносці віце – адмірала Нагумодосягли
точки

В досвітній темряві 7 грудня авіаносці віце – адмірала Нагумодосягли точки зльоту
зльоту літаків та знаходились в 200 милях від Перл – Харбора.
В ніч на 7 грудня 2 японських есмінця обстріляли острів Мидуей, а
у Перл – Харборі почали діяти спущені на воду малі підводні човни.
Два з них були знищені американськими патрульними силами.
В 6:00 7 грудня 183 літака – основна група нападу першої хвили
піднялись з авіаносців та попрямували до цілі. Ця група включала
49 штурмовиків – бомбардувальників типу «97», кожний з яких ніс
800 – кілограмову бронебійну бомбу. 40 штурмовиків – торпедоносців
з підвішеною під фюзеляжем торпедою, 51 пікіруючий бомбардувальник
типу «99» кожен з яких мав по 250 кілограмовий бомбі.
Сили прикриття складалися з трьох груп винищувачів, загальною
чисельностю 43 літаки.
В 7 годин 55 хвилин японські літаки атакували всі крупні кораблі та
літаки на аеродромах.
В результаті японської атаки було потоплено 3 лінійних кораблі
та знищена велика кількість літаків. Японці втратили 9 літаків.

Слайд 13

Літаки другої хвилі (170) піднялись з авіаносців в 7 годин 15 хвилин.

Літаки другої хвилі (170) піднялись з авіаносців в 7 годин 15 хвилин.
В другій хвилі нараховувалось 54 штурмовика – бомбардувальника типу «97» , 80 пікіруючих бомбардувальників типу «99» та 36 винищувачів, які прикривали дії бомбардувальників. До 8.00 літаки повернулися на авіаносці.
В 9.00 була здійснена третя атака, вона була відбита силами протиповітряної оборони. Японці втратили 9 винищувачів,15 пікіруючих бомбардувальників та 5 торпедоносців. Американці потопили один підводний човен та 5 понад малих підводних човнів, дії яких були мало ефективні.
В результаті удару японської авіації на Перл – Харбор
стратегічна мета - перешкодити втручанню Тихоокеанського флоту США в японській операції на півдні – була в основному досягнута.
4 американських лінкора було потоплено, ще 4
сильно пошкоджені, 10 інших військових кораблів потоплені
або виведені з ладу; 349 американських літаків знищено або
пошкоджені; серед вбитих або поранених американців -3581
військовий, 103 цивільних.

Слайд 18

2. Харків у Другій світовій війні

2. Харків у Другій світовій війні

Слайд 21

Харківська операція 1942 з 12 по 29 травня.

Командування Вермахту планувало

Харківська операція 1942 з 12 по 29 травня. Командування Вермахту планувало ліквідувати
ліквідувати Барвінківський плацдарм, почавши наступ 18 травня. Однак Червона Армія почала наступати раніше, 12 травня. Головна мета – оточення німецьких частин.
Прорив був вдалим, але бездіяльність і неузгодженість дій Південного фронту дала можливість німцям перегрупувати війська.
У результаті до 23 травня значна частина військ ударного угруповання Червоної Армії опинилася в оточенні в трикутнику Мерефа - Лозова - Балаклея.
В цьому трикутнику армія оборонялася аж до 30 травня, поки не надійшов наказ про початок прориву для відступу.
Незважаючи на всі зусилля, вирватися з "Барвінківської западні" вдалося не більше десятої частини оточених.
Втрати: радянські війська 277190 о\с, з них 170958 – вбитими. 106232 тис. полонених, знищено 1240 танків; німецькі – 5048 вбитими, 22127 поранено, 2269 пропавши безвісти; румунські – близько 32 тис.

Слайд 25

3. Сталінградська битва

3. Сталінградська битва

Слайд 26

СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА

(17 липня 1942 — 2 лютого 1943

СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА (17 липня 1942 — 2 лютого 1943

Слайд 27

Мета німецького наступу, який мали здійснювати дві групи військ загальною чисельністю

Мета німецького наступу, який мали здійснювати дві групи військ загальною чисельністю понад
понад 1 мільйон людей та близько 2500 танків, за підтримки військ сателітів: Румунії, Угорщини та Італії (близько 600 000 осіб) розгром радянських військ на півдні країни з подальшим захопленням басейнів Дону і Волги, оволодінням важливим промисловим містом Сталінградом (вузлом річкового та залізничного сполучення, важливим машинобудівним центром), а потім опанування нафтовими свердловинами Кавказу для забезпечення Німеччини достатньою кількістю енергетичних ресурсів, необхідних для продовження війни.

Слайд 28

Наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року)

У листопаді, після трьох місяців кривавої битви

Наступ німецьких військ (з 23 серпня по 18 листопада 1942 року) У
німецькі війська нарешті досягли берегів Волги у центрі міста, захопивши 90 % міста

Слайд 31

«Антифриз» - епізод Сталінградської битви, операція ПДВ РКЧА по терміновій доставки

«Антифриз» - епізод Сталінградської битви, операція ПДВ РКЧА по терміновій доставки антифризу
антифризу для механізованих з’єднань, які приймали участь в операції «Уран», яка проводилась з 12 до 16 листопада 1942 року. Це перша крупна військово-транспортна операція, проведена з використанням транспортних планерів.
З лютого по серпень1942 року було сформовано 2 окремих авіаційних планерних полків у складі літаків – буксировщиків та планерів.
За час проведення операцій було здійснено 60 польотів та доставлено близько 50 тон антифризу. Втрати при проведені операції 3 літака – буксировщика і 10 планерів.

Слайд 32

19 листопада 1942 року Червона армія розпочала операцію «Уран». Наступаючі радянські війська

19 листопада 1942 року Червона армія розпочала операцію «Уран». Наступаючі радянські війська
під командуванням генерала Миколи Ватутіна, складалися з трьох повних армій: 1-ї гвардійської, 5-та танкової і 21-ї армій.

Слайд 33

Наступ радянських військ

Наступ радянських військ

Слайд 34

91000 втомлених, хворих і голодуючих німців були взяті в полон. Серед ув'язнених

91000 втомлених, хворих і голодуючих німців були взяті в полон. Серед ув'язнених
було 22 генерали. В оточення потрапило від 250 000 до 290 000 солдатів країн Осі (за радянськими даними: 330 000).

Слайд 35

Обидві воюючі сторони зазнали важких втрат. Крім того, нацистська Німеччина втратила

Обидві воюючі сторони зазнали важких втрат. Крім того, нацистська Німеччина втратила багато
багато військової техніки, запасів палива і престиж серед своїх союзників. За час проведення Сталінградської битви частини 8 ПА провели більш ніж 55 тис. бойових вильотів. Радянські льотчики приймали участь у 1187 повітряних боях, знищили більше 1850 літаків, в тому числі на аеродромах. Втрати склали 1400 бойових машин і 1116 льотчиків.

Слайд 36

4. Курська битва

4. Курська битва

Слайд 37

Курська битва
5 червня – 23 серпня 1943 року

Курська битва 5 червня – 23 серпня 1943 року

Слайд 38

Курська битва - кількістю та умінням

Солдати та офіцери

Бойові літаки

Гармат та мінометів

Танки та

Курська битва - кількістю та умінням Солдати та офіцери Бойові літаки Гармат
САУ

РКЧА

Слайд 41

12 липня у районі залізничної станції Прохоровка за 56 кілометрів на північ від Бєлгорода відбулася

12 липня у районі залізничної станції Прохоровка за 56 кілометрів на північ
велика стрічна танкова битва Другої світової війни — битва між наступаючим танковим угрупуванням німців (оперативна група «Кемпф») і радянськими військами, що наносили контрудар.

Слайд 43

13 липня війська Західного і Брянського фронтів прорвали німецьку оборону. 16

13 липня війська Західного і Брянського фронтів прорвали німецьку оборону. 16 липня
липня німецьке командування розпочало відведення своїх головних сил. До 18 липня війська правого крила Центрального фронту повністю ліквідували клин супротивника на курському напрямку. Цього ж дня в битву були введені війська Степового фронту, які почали переслідування відступаючого супротивника.

Слайд 44

Розвиваючи наступ, радянські сухопутні війська, підтримані з повітря ударами сил 2-ї і 17-ї повітряних армій,

Розвиваючи наступ, радянські сухопутні війська, підтримані з повітря ударами сил 2-ї і
а також авіацією дальньої дії.
За даними радянських джерел, вермахт втратив понад 500 тисяч солдатів і офіцерів, 1,5 тисячі танків, більше 3,7 тисяч літаків, 3 тисяч гармат. Втрати радянських військ перевершили німецькі: вони склали 863 тис. чоловік. Під Курськом Червона Армія втратила близько 6 тис. танків.

Слайд 45

5. Битва за Дніпро. Визволення Києва

5. Битва за Дніпро. Визволення Києва

Слайд 46

Би́тва за Дніпро́ . У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з

Би́тва за Дніпро́ . У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей
обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, сягають двох мільйонів чоловік (до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; до 600,000 — з боку противника.

Слайд 48

Наприкінці вересня 1943 року війська 1-го Українського фронту вийшли до Дніпра в районі Києва, форсували

Наприкінці вересня 1943 року війська 1-го Українського фронту вийшли до Дніпра в
його і захопили на правому березі два плацдарми: на північ від міста — на лінії Лютіж— Вишгород і південніше — у районі Великого Букрина.

Слайд 50

Дніпровська повітряна - десантна операція

Причини провалу операції:
- льотчики не знали району

Дніпровська повітряна - десантна операція Причини провалу операції: - льотчики не знали
десантування;
десантування проводилось на
висоті 1 - 2 тис. метрів замість
500 м (дії зенітної артилерії);
- засоби зв’язку були розподілені
не правильно;
- в районі десантування німці
зосереджували свій військовий
резерв.

Слайд 51

Визволення Києва.

План охоплення Києва:
з Лютижського плацдарму (з півночі) 5-й Гв. ТК;
З

Визволення Києва. План охоплення Києва: з Лютижського плацдарму (з півночі) 5-й Гв.
Букринського плацдарму (з півдня) 3-я Гв. ТА.
Зміни до плану:
- 3-ю Гв. ТА (40 тис. бійців) – передислокувати з Букринського плацдарму на Лютижський плацдарм;
Хід бойових дій:
5 листопада передові частини 3-ї Гв. ТА перерізали шосе Київ-Житомир;
5 листопада частини 5-го Гв. ТК вийшли на північне передмістя Києва.
У ніч на 6 листопада 1943 р. передові частини Червоної армії, долаючи незначний опір німецького ар'єргарду, вступили у майже порожнє палаюче місто.
Имя файла: Історія-війн-та-військового-мистецтва.-Групове-заняття-№-6.pptx
Количество просмотров: 49
Количество скачиваний: 0