Українська культура після другої світової війни

Содержание

Слайд 2

“Жданівщина”

Жда́нов Андрі́й Олекса́ндрович радянський державний та партійний діяч. Ініціатор ідеологічної кампанії, спрямованої

“Жданівщина” Жда́нов Андрі́й Олекса́ндрович радянський державний та партійний діяч. Ініціатор ідеологічної кампанії,
проти діячів науки та культури, що отримала назву «ждановщина».

Слайд 3

Брутальній критиці та обвинуваченням в “перекрученнях буржуазно-націоналістичного характеру” було піддано роботи:

Брутальній критиці та обвинуваченням в “перекрученнях буржуазно-націоналістичного характеру” було піддано роботи:

Слайд 4

“лисенківщина”

Трохи́м Дени́сович Лисе́нко  — радянський і український агроном, діяч мічуринської агробіології

“лисенківщина” Трохи́м Дени́сович Лисе́нко — радянський і український агроном, діяч мічуринської агробіології
СРСР, академік АН УРСР, академік ВАСГНІЛГерой Соціалістичної Праці (1945), кавалер восьми орденів Леніна, тричі лауреат Сталінської премії (1941, 1943, 1949). Засновник псевдонаукового напряму в біології — мічуринської агробіології.

Слайд 5

Жертвами “лисенківщини” стали:

М. Гришко
С. Гершензон.

Жертвами “лисенківщини” стали: М. Гришко С. Гершензон.

Слайд 6

“відлига”.

Після смерті Сталіна (1953р.) почалася часткова лібералізація радянського режиму, яка отримала назву

“відлига”. Після смерті Сталіна (1953р.) почалася часткова лібералізація радянського режиму, яка отримала
“відлига”. Це істотно покращило умови для розвитку культури в цілому. Лібералізація і десталінізація створили сприятливі умови для розвитку літератури.

Слайд 7

“шістдесятники”

Це був рух творчої молоді, яка розробляла оригінальну тематику, видавала нові думки,

“шістдесятники” Це був рух творчої молоді, яка розробляла оригінальну тематику, видавала нові
відмінні від офіційних, і стала ядром духовної опозиції в Україні.

Слайд 8

Мистецтво

Мистецтво

Слайд 9

Наука

У наукові сфері в цей час розширилася мережа науково-дослідних установ Найбільшим науковим

Наука У наукові сфері в цей час розширилася мережа науково-дослідних установ Найбільшим
центром республіки залишалася Академія наук УРСР, яку з 1962 р. очолює Б.Є.Патон.

Слайд 11

Серед піонерів космонавтики був Ю. В. Кондратюк

Серед піонерів космонавтики був Ю. В. Кондратюк

Слайд 12

Освіта

Суттєві зміни сталися в освітній сфері. У 1953 р. здійснено перехід до

Освіта Суттєві зміни сталися в освітній сфері. У 1953 р. здійснено перехід
обов‘язкової семирічної освіти. У квітні 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про реформування шкільної освіти. Замість семирічної обов‘язкової було організовано восьмирічну школу, яка давала учням загальноосвітні та технічні знання.

Слайд 13

Телебачення

Новим явищем культурного життя стало телебачення. Перша передача Республіканського телебачення відбулася 5

Телебачення Новим явищем культурного життя стало телебачення. Перша передача Республіканського телебачення відбулася
листопада 1951 р. Її дивилися в 150 квартирах кияни по чорно-білих маленьких телеприймачах.

Слайд 14

Брежнєв та “зближення націй”

В часи правління Л.І. Брежнєва (з 1964 р.)

Брежнєв та “зближення націй” В часи правління Л.І. Брежнєва (з 1964 р.)
почався поворот до неосталінізму, він супроводжувався репресіями, утисками та переслідуваннями багатьох видатних майстрів культури. Інтенсифікувався процес русифікації, що обгрунтувалося теорією “зближення націй” і перетворення їх на нову історичну спільність – радянський народ.
Имя файла: Українська-культура-після-другої-світової-війни.pptx
Количество просмотров: 57
Количество скачиваний: 0