Утворення та діяльність ООН у 2 – й половині ХІХ – на початку ХХ ст

ООН
(організація об`єднаних націй)
заснована 24 жовтня 1945 р. на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй.

Історія створення організації
У 1939 р. Франклін Д. Рузвельт вперше ввів поняття «Організація Об'єднаних Націй» як термін для позначення союзних країн.
Цей термін був вперше офіційно використаний 1 січня 1942 року, коли 26 держав підписали Атлантичну хартію, взявши на себе зобов'язання продовжувати воєнні дії проти країн осі
25 квітня 1945 Конференція ООН зі створення міжнародної організації почала діяти в Сан-Франциско

Члени-засновники — 51 держава (в т. ч. Україна).
В 1998 р. ООН нараховувала 185 держав - членів.
З 14 липня 2011 р. - 193 держав – членів
Генеральний секретар ООН
Пан Гі Мун

«Я настроен добиваться прогресса в решении насущных проблем нашего времени, шаг за шагом, неуклонно развивая достигнутые успехи, действуя сообща с государствами-членами и гражданским обществом».
Пан Ги Мун

Основна мета ООН:
Підтримувати міжнародний мир і безпеку;
Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів;
Здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні між народних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо;
Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.

Атрибути ООН
прапор
герб

Маестро Пабло Касальс з Іспанії за дирижерським пультом під час прем»єри його «Гімну ООН» в Центральних установах ООН, 24 жовтня 1971 року.

Штаб – квартира: Нью - Йорк

СТАТУТ
У 1945 році представники 50 країн зібралися в Сан – Франциско щоб розробити Статут ООН.
В його основу поклали пропозиції, вироблені представниками Великобританії , Китаю , Радянського Союзу , і Сполучених Штатів в Думбартон - Оуксі в серпні - жовтні 1944 року.
Статут був підписаний 26 червня 1945 представниками 50 країн. Польща не представлена ​​на Конференції , підписала його пізніше і стала 51 - ю державою -засновником .
Статут був ратифікований Великобританією , Китаєм , Радянським Союзом , Сполученими Штатами , Францією і більшістю інших підписали його .

МЫ, НАРОДЫ ОБЪЕДИНЕННЫХ НАЦИЙ, ПРЕИСПОЛНЕННЫЕ РЕШИМОСТИ

Офіційні мови ООН:
англійська
арабська
іспанська
китайський
російська
французький
РобочІ мови Секретаріату ООН :
англійська
французька.
Делегат може виступати на будь-якому з офіційних мов , а його виступ синхронно перекладається на інші офіційні мови . Більшість документів ООН також видаються на всіх 6 - ти офіційних мовах. Іноді делегати виступають на неофіційних мовами. У цьому випадку делегація зобов'язана або забезпечити усний переклад , або надати текст виступу на одному з офіційних мов

Головні органи ООН:
Генеральна Асамблея ООН
Рада Безпеки ООН
Економічна і Соціальна Рада
Рада з Опіки
Міжнародний Суд
Секретаріат.

Генеральна асамблея
головний дорадчий, директивний і представницький орган ООН. Асамблея є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних проблем, які визначає Статут. Вона складається з представників усіх держав-членів, кожна з яких має один голос

.
Функції і повноваження:
розгляд загальних принципів співробітництва у справі підтримання міжнародного миру й безпеки, у тому числі принципів роззброєння та регулювання озброєнь,
обговорення будь-яких питань щодо міжнародного миру й безпеки
обговорення і, за винятком, відпрацювання рекомендацій з будь-яких питань у межах Статуту або з питань, що стосуються повноважень і функцій будь-якого органу ООН;
проведення досліджень і підготовки рекомендацій з метою сприяння міжнародному політичному співробітництву, розвитку і модифікації міжнародного права, дотримання прав людини й основних свобод для всіх, а також сприяння міжнародному співробітництву в економічній і соціальній сферах, у сфері культури, освіти та охорони здоров'я;
рекомендацій запровадження заходів мирного врегулювання будь-якої ситуації, яка могла б спричинити збитки дружнім відносинам між націями;
одержання та розгляду доповіді Ради Безпеки й інших органів ООН
розгляду й затвердження бюджету ООН і визначення розмірів внесків окремих членів;
обрання непостійних членів Ради Безпеки і членів інших рад і органів ООН та, за рекомендацією Ради Безпеки, призначення Генерального Секретаря.

Триває засідання 67-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН

Чергова сесія Генеральної Асамблеї зазвичай відкривається щороку у вересні. Сесія 2013-2014 рр. - 68-а. На початку кожної чергової сесії Асамблея:
обирає нового Голову,
21 заступника Голови і Голів шести головних комітетів Асамблеї. Щоб забезпечити справедливе географічне представництво, пост Голови Асамблеї щорічно почергово займають представники п'яти груп держав: африканських, азіатських, східноєвропейських, латиноамериканських і Карибського басейну, західноєвропейських та інших держав.

6 комітетів ГА ООН
Перший комітет (з питань роззброєння та міжнародної безпеки).
Другий комітет (з економічних та фінансових питань).
Третій комітет (із соціальних, гуманітарних питань та питань культури);
Четвертий комітет (зі спеціальних політичних питань і питань деколонізації);
П'ятий комітет (з адміністративних і бюджетних питань);
Шостий комітет (з правових питань).

Рада безпеки
постійно діючий орган ООН, що несе основну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки і може збиратись у будь-який час у разі загрози миру.
До складу Ради входять 15 членів. З них – п’ять постійних (Китай, Російська Федерація, Велика Британія, США і Франція), а також 10 членів, які обираються Генеральною Асамблеєю на дворічний термін.
Кожен член Ради має один голос. Рішення з питань процедури вважаються прийнятими, коли за них подані голоси не менше 9 з 15 членів. Для прийняття рішень з питань по суті необхідна згода дев'яти членів, включаючи обов’язковий консенсус серед п’яти постійних. Це - правило "одностайності великих держав", яке ще часто називається "правом вето".
Відповідно до Статуту, всі члени ООН мають виконувати рішення Ради Безпеки.

З питань підтримки миру і безпеки Рада може:
встановлювати принципи досягнення подібної згоди;
у деяких випадках проводити розслідування та здійснювати посередництво;
направляти місії;
призначати спеціальних посланників; або просити Генерального секретаря посприяти досягненню мирного вирішення суперечки.
давати вказівки про припинення вогню, які зможуть допомогти відвернути ескалацію конфлікту;
направляти військових спостерігачів або сили для сприяння ослабленню напруженості, роз’єднати супротивні сторони і створити спокійну обстановку, яка дозволить шукати шляхи мирного врегулювання.

Зала засідань РБ ООН, Нью-Йорк

Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР)
координує економічну, соціальну і екологічну діяльність ООН і пов’язаних з нею спеціалізованих установ і організацій.
Функції і повноваження:
- проводити й організовувати дослідження, складати доповіді та виробляти рекомендації з міжнародних питань в економічній, соціальній, екологічній галузях, у сфері культури, освіти, охорони здоров'я;
- сприяти дотриманню прав людини та основних свобод;
- скликати міжнародні конференції і складати для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції;

- вести переговори зі спеціалізованими установами відносно угод, що визначають їхні взаємини з ООН; - погоджувати діяльність спеціалізованих установ шляхом консультацій з ними і винесення рекомендацій таким установам, а також шляхом винесення рекомендацій Генеральній Асамблеї і членам Організації Об'єднаних Націй; - надавати послуги, схвалені Генеральною Асамблеєю, членам Організації Об'єднаних Націй, а також спеціалізованим установам на прохання останніх; - консультувати відповідні неурядові організації з питань, які входять до її компетенції.

Рада з Опіки
була заснована з метою нагляду за територіями, що були колишніми колоніями і поступу цих країн до самовизначення та незалежності. До таких територій належали країни: Гана, Сомалі, Камерун, Того, Руанда, Бурунді, Танзанія, Самоа, Науру, Папуа - Нова Гвінея, Мікронезія.
Рада з Опіки призупинила свою роботу 1 листопада 1994 року після того, як остання з підопічних територій ООН – Палау – набула незалежності. Таким чином, система опіки виконала своє завдання, оскільки всі підопічні території досягли самоврядування або незалежності, ставши незалежними державами або приєднавшись до сусідніх незалежних держав.
Рада з Опіки, змінивши свої правила процедури, тепер буде проводити свої засідання тоді і там, коли і де того вимагатимуть обставини.

Міжнародний Суд
(розташований у у Гаазі (Нідерланди))
є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй.
заснований 26 червня 1945 року у Сан-Франциско для втілення мети ООН «проводити мирними засобами, відповідно до принципів справедливості і міжнародного права, залагодження або розв’язання міжнародних суперечок або ситуацій, які можуть призвести до порушення миру».

Функції суду:
вирішення юридичних суперечок у відповідності з міжнародним правом, переданих на його розгляд державами;
винесення консультативних висновків з юридичних питань, запитуваних належним чином на те уповноваженими органами та спеціалізованими установами ООН.

Палац Миру у Гаазі,
де розміщується Міжнародний Суд

Секретаріат ООН
міжнародний персонал, який працює в установах у всьому світі й виконує різноманітну повсякденну роботу Організації. Він обслуговує також інші головні органи ООН та здійснює прийняті ними програми й політичні настанови
Спектр обов'язків Секретаріату різноманітний –
керівництва миротворчими операціями
посередництва в міжнародних суперечках,
підготовки оглядів економічних і соціальних тенденцій та проблем до підготовки досліджень з прав людини і сталого розвитку.
орієнтує та інформує світові ЗМІ про роботу ООН;
організовує міжнародні конференції з проблем світового значення; стежить за виконанням рішень органів ООН
здійснює переклад виступів і документів на офіційні мови Організації.
Сьогодні персонал Секретаріату налічує близько 44-х тисяч співробітників.
З моменту заснування Організації Об'єднаних Націй на цій службі загинули сотні хоробрих чоловіків і жінок.
Центральні установи ООН розміщені у Нью-Йорку, однак Організація має свої представництва у Женеві, Відні й Найробі.

Спеціалізовані установи ООН
соціального характеру (Міжнародна Організація Праці МОП і Всесвітня Організація Охорони здоров'я ВОЗ);
культурного і гуманітарного характеру (ЮНЕСКО - із питань освіти, науки і культури, ВОІВ - Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності);
економічні (ЮНІДО - по промисловому розвитку);
фінансові (МБРР, МВФ, МАР - Міжнародна Асоціація Розвитку, МФК - Міжнародна Фінансова Корпорація);
в області сільського господарства (ФАО - продовольча і сільськогосподарська організація, ІФАД - Фонд сільськогосподарського розвитку);
в області транспорту і зв'язку (ІКАО - цивільної авіації, ІМО - морська, ВПС, МСЕ - спілка електрозв'язку);
в області метеорології (ВМО).

Посланці ООН

Міжнародна організація праці (МОП)
Найстарша міжнародна організація. Створена в Парижі в 1919 р. як автономна організація Ліги Націй. Її Статут у 1946 р. був переглянутий і приведений у відповідність з установчими документами ООН. Штаб-квартира ООН знаходиться в Женеві (Швейцарія).
Ціль МОП: сприяння встановленню тривалого миру шляхом заохочення соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життєвого рівня трудящих.
МОП має представництва в столицях ряду держав-членів.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ)
створена в 1946 р. на Міжнародній конференції по охороні здоров'я в Нью-Йорку. Її ціль - досягнення всіма народами можливо вищого рівня здоров'я. Основні напрямки діяльності ВОЗ:
боротьба з інфекційними хворобами;
розробка карантинних і санітарних правил;
проблеми соціального характеру.
У рамках ВОЗ діють 6 регіональних організацій: країн Європи, Східного Середземномор'я, Африки, Північної і Південної Америки, Південно-Восточної Азії, західної частини Тихого океану.

Фінансування ООН
ООН фінансується за рахунок нарахованих та добровільних внесків держав-членів. Регулярно складається дворічний бюджет ООН та його спеціалізованих установ, що фінансуватимуться за рахунок внесків його членів. Генеральна Асамблея ООН затверджує регулярний бюджет і визначає фінансовий внесок для кожного її члена. Ці відрахування значною мірою базуються на відносному потенціалу кожної країни та на основі обсягу їх валового національного доходу (ВНД), з поправками на зовнішню заборгованість і показник доходу на душу населення

10 найбільших країн-донорів бюджету ООН, 2009
(% від бюджету ООН)
США 22.000 %
Японія 12.530 %
Німеччина 8.018 %
Велика Британія 6.604 %
Франція 6.123 %
Італія 4.999 %
Канада 3.207 %
КНР 3.189 %
Іспанія 3.177 %
Мексика 2.356 %
Інші 27.797 %

висновок
поява ООН зумовлена зростанням взаємозв'язків і взаємозалежності країн і народів, що особливо відчутно почало проявлятися вже в другій половині XIX ст. Формування світових економічних відносин, технічний прогрес, розвиток залізничного і морського транспорту та міжнародних контактів породили проблему регулювання і стандартизації міжнародних зв'язків.
Питання про необхідність утворення спеціалізованих установ вперше обговорювалося на конференції в Думбартон-Оксі (1944 р.). Тут було вирішено, що ООН сприятиме розв'язанню міжнародних економічних, соціальних та інших гуманітарних проблем через певні міжурядові організації.
На цьому ґрунті між 1944 і 1948 рр. виникли міжнародні фінансові організації, які почали відігравати важливу роль у міжнародних економічних відносинах: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), який очолив фінансову групу, куди увійшли Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Важливе місце у світовій торгівлі посіла також Генеральна угода про тарифи й торгівлю (ГАТТ). Ця міжнародна організація, утворена 1948 р., не вважається формально Спеціалізованою установою, хоча за своїми рисами і цілями дуже схожа зі спеціалізованими установами ООН.