Презентации, доклады, проекты по истории

Добрые волшебники семьи
Добрые волшебники семьи
Идея праздновать в России день семейных ценностей возникла в городе Муроме Владимирской области еще в середине 1990-х годов, но в праздничный календарь этот праздник внесли только в 2008 году (благодаря Светлане Владимировне Медведевой (супруге Медведева Д.А.). Имена святых Петра и Февронии историки и исследователи связывают с князем Давидом Юрьевичем и его супругой Ефросиньей. Их история началась в древнерусском городе Муроме в 13 веке. 8 июля в России отмечается День семьи, любви и верности. В этот день русская православная церковь отмечает день памяти святых Петра и Февронии, которые издревле считались на Руси покровителями семьи и брака. Благочестивые супруги уже в преклонном возрасте решили принять монашеский постриг в разных монастырях. После этого они получили имена Петр и Феврония. Они молили Бога о том, чтобы умереть в один день. Их молитвы были услышаны, они оба скончались каждый в своей келье в 1228 году в один день и час — 25 июня по старому или 8 июля по новому стилю.
Продолжить чтение
Interesting places in Vilnius
Interesting places in Vilnius
Museum of Occupations and Freedom Fights During the 19th century, Lithuania was part of the Russian Empire. The building, completed in 1890, originally housed the court of the Vilna Governorate. The German Empire used it during its World War I occupation of the country. After independence was declared, it served as a conscription center for the newly formed Lithuanian army and as the Vilnius commander's headquarters. During the Lithuanian Wars of Independence, the city was briefly taken by the Bolsheviks, and the building housed commissariats and a revolutionary tribunal. Following Żeligowski's Mutiny of 1920, Vilnius and its surroundings were incorporated into Poland, and the building housed the courts of justice for the Wilno Voivodship. Lithuania was invaded by the Soviet Union in 1940, and following an ultimatum, became a Soviet Socialist Republic. Mass arrests and deportations followed, and the building's basement became a prison. In 1941 Nazi Germany invaded the country; the building then housed the Gestapo headquarters. Inscriptions on the cell walls from this era remain. The Soviets retook the country in 1944, and from then until independence was re-established in 1991, the building was used by the KGB, housing offices, a prison, and an interrogation center. Over 1,000 prisoners were executed in the basement between 1944 and the early 1960s, about one-third for resisting the occupation. Most bodies were buried in the Tuskulėnai Manor, which underwent reconstruction and hosts a branch of the museum. In addition to housing the museum, the building now serves as a courthouse and as the repository of the Lithuanian Special Archives. Collections: The non-violent aspect of the resistance is represented by various books, underground publications, documents, and photographs. The collection pertaining to the Forest Brothers' armed resistance includes documents and photographs of the partisans. A section devoted to the victims of deportations, arrests, and executions holds photographs, documents, and personal belongings; this collection is continually expanded by donations from the public, seeing the museum as the best means of preserving the materials.
Продолжить чтение
Історія міста Чортків
Історія міста Чортків
Прадавня історія міста чортків За легендою, городищеЗа легендою, городище Біла ІІІ поблизу хутора Мокляки є залишком первісного міста Чортків. За припущеннями дослідників, це городище — літописне місто Моклеків. 19 липня19 липня 1992 року освячене місце та наріжний камінь у сквері за будівлею Чортківської РДА під майбутній греко-католицький храм Верховних Апостолів Петра і Павла. 14 жовтня 1992 року освячено наріжний камінь у сквері біля чортківської тюрми (СІЗО), де заплановане встановлення пам’ятного знака жертвам політичних репресій (1939-1941) років. Освячено пам’ятний хрест на честь 50-ї річниці УПА. За постановою Верховної Ради України Чортків отримав статус міста обласного підпорядкування. Станом на кінець 2015 року — одне з двох міст області (також Тернопіль), яке має діючі очисні споруди. Історичні особи міста Чортків Іван АдушкінІван Адушкін — Герой Радянського Союзу, працював у чортківському автотресті в 1945—1953 роках; Іван Атаманюк — український педагог, у 1939—1944 роках викладав іноземні мови у чортківській школі та гімназії; Іван БоднарІван Боднар — педагог, управитель місцевої Української гімназії, директор «Українбанку» в Тернополі, діяч НТШ; Ігор БуркутІгор Буркут — науковецьІгор Буркут — науковець, педагогІгор Буркут — науковець, педагог, журналістІгор Буркут — науковець, педагог, журналіст,політологІгор Буркут — науковець, педагог, журналіст,політолог, громадський діяч провів у Чорткові свої дитячі і юнацькі роки; Ярослав ВоєвідкаЯрослав Воєвідка — доктор права, командир І-го артполку Української Галицької Армії; Яків ГніздовськийЯків Гніздовський — українськийЯків Гніздовський — український художникЯків Гніздовський — український художник, графікЯків Гніздовський — український художник, графік, закінчив Чортківську гімназію; Антін Горбачевський — адвокат, громадсько-політичний діяч; Богдан Дерев'янко — заслужений артист України; Панас Карабіневич — діяч театру, Володимир Кобилянський — український поет; Василь Колодій — український поет; Леопольд Левицький — український художник; Іван Легкий — заслужений артист України; Осип Маковей — український письменник; Юхим Макотерський — український краєзнавець, громадський діяч, депутат міської ради; Ігор Мельничук — заслужений художник України, в 1983—1984 рр. навчався в ізостудії при чортківському палаці піонерів; Володимир Погорецький — український письменник; Степан Тудор — письменник, літературознавець; Давид Моше Фрідман (1827—1904) — великий рабинДавид Моше Фрідман (1827—1904) — великий рабинЧорткова, засновник хасидської династії рабинів, похований на старому єврейському цвинтарі. Його могила, з відновленим у наші дні надгробком, знаходиться на старому єврейському цвинтарі, в яблуневому саду біля лікарні; Дарія ЦвєкДарія Цвєк — українська кулінарка, студентська подруга Ірини Вільде.
Продолжить чтение