Художня мова (зовнішня форма літературного твору)

СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ МОВИ (ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНА ФУНКЦІЯ, ЕМОЦІЙНО-ЕКСПРЕСИВНА, ЕСТЕТИЧНА, СТВОРЕННЯ ПЕВНОЇ АТМОСФЕРИ, ХАРАКТЕРОЛОГІЧНА…)
МУЗИКА В MIRABELL
ДЖЕРЕЛО ВЗЯЛО НОТУ. ХМАРИ
В БЛАКИТІ ЯСНІЙ - БІЛОСНІЖНІ.
БЕЗМОВНІСТЬ, В РУЦІ - РУКА,
В САДУ ГУЛЯЮТЬ ПАРИ НІЖНО.
СИВИЙ ГРАНІТ ЦВИНТАРЯ
ТА КЛИН ПТАШИНИЙ ХИТРОСПЛЕТЕНИЙ.
І ФАВН МЕРТВО ТУДИ СПОГЛЯДАЄ,
ДЕ В ПІТЬМУ ВПОВЗАЮТЬ ТІНІ,
І ЧЕРВОНИЙ ЛИСТ, ПАДЮЧ, ЛЕТЮЧ,
У ВІДЧИНЕНЕ ВІКНО ВЛІТАЄ.
І ВОГНЕННИЙ В ПРОСТОРАХ ПРОМІНЬ,
ЯК ПРИМАРА, НА ВІЯХ ТАНЕ.
БІЛІШИЙ МАНДРІВНИК ВХОДИТЬ В ДІМ.
СОБАКА КИНУЛАСЯ З ЛЕЖАНКИ.
НІЧНОЇ СОНАТИ МЕТРОНОМ.
ОБЛИЧЧЯ СЛУЖНИЦІ, ЩО ЗАДМУХАЛА СВІТЛО. (Г.ТРАКЛЬ)

ZЛО ZАЛЕТІЛО, ZАЙШЛО, ZАПЛИВЛО, ZAПОВЗЛО...
ZВЕРХНЬО. ZНЕНАЦЬКА. ZУХВАЛО.
ZАГУПАЛО. ZАТУПОТІЛО.
ZАЛІЗОМ ZАБРЯЖЧАЛО. ZІҐАМИ ZАРЯСНІЛО. ZЕНІТКАМИ ZАСТРОЧИЛО...
ZДАЛЕКА. ZБЛИЗЬКА. ZВІДУСІЛЬ...
ZМІЯМИ ZВИВАЄТЬСЯ.
ZОМБІ Z ZОМБОЯЩИКІВ.
ZАРАЗА Z ZАКОРДОННЯ.
ZАЙДИ. ZАГАРБНИКИ. ZАПРОДАНЦІ. ZРАДНИКИ...
ZАХОПИТИ. ZАВОЮВАТИ. ZНЕВОЛИТИ.
ZЛЯКАТИ. ZАЛЯКАТИ. ZАГАРБАТИ. ZАГРАБАСТАТИ.
ZМУСИТИ. ZМУЧИТИ. ZНЕСИЛИТИ. ZНЕЦІНИТИ. ZНИЩИТИ. ZЛАМАТИ. ZБЕЗЧЕСТИТИ...

ЗЕМЛЯ ЗДРИГНУЛАСЯ. ЗАВМЕРЛА. ЗБЕНТЕЖИЛАСЯ. ЗАТУЖИЛА. ЗАГОЛОСИЛА. ЗАСТОГНАЛА. ЗАКВИЛИЛА. ЗАРИДАЛА. ЗАПАЛАЛА. ЗАГРАВОЮ ЗАЙНЯЛАСЯ.
ЗАСЬ!!!
ЗІТХНУЛА. ЗІБРАЛАСЯ. ЗГРУПУВАЛАСЯ. ЗВЕЛАСЯ....
ЗЕЛЕНСЬКИЙ. ЗАЛУЖНИЙ. ЗАХІД.
ЗГУРТУВАТИСЯ! ЗАКРИТИ! ЗАХИСТИТИ!
ЗНАЮ: ЗМОЖЕМО. ЗУПИНИМО. ЗІБ'ЄМО. ЗНИЩИМО. ЗДОЛАЄМО. ЗАКОПАЄМО.
ЗДОБУДЕМО. ЗАСПІВАЄМО. ЗАТАНЦЮЄМО.
ЗВИТЯГОЮ ЗАЛУНАЄМО.
ЗАСЯЄМО. ЗАІСКРИМОСЬ. ЗАЗОРІЄМО.
ЗГОДА?
© ОКСАНА СУХОВІЙ

ЛЕКСИЧНИЙ РІВЕНЬ (ТРОПИ- СЛОВО ВЖИТЕ У ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННІ)_ПОРІВНЯЛЬНІ ТРОПИ
ПОРІВНЯННЯ
ЗАПЕРЕЧНЕ ПОРІВНЯННЯ
МЕТАФОРА
УОСОБЛЕННЯ
ГІПЕРБОЛА
ЛІТОТА

ТРОПИ ЗВ'ЯЗКУ:
МЕТОНІМІЯ
СИНЕКДОХА
ПЕРИФРАЗ

ПОРІВНЯННЯ
- ТРОП, У ЯКОМУ ОДНЕ ЯВИЩЕ ПОРІВНЮЄТЬСЯ З ІНШИМ, НА ОСНОВІ ЗАГАЛЬНОЇ ДЛЯ НИХ ОЗНАКИ. ПОРІВНЯННЯ МАЄ ДВОЧЛЕННУ СТРУКТУРУ: ТЕ, ЩО ПОРІВНЮЮТЬ + ТЕ З ЧИМ ПОРІВНЮЮТЬ. ПРИ ЦЬОМУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ СПОЛУЧНИКИ: ЯК, НІБИ, НІБИТО, НАЧЕБТО…. РОЗГОРНУТЕ ПОРІВНЯННЯ – ПРЕДМЕТ ТА ОБРАЗ ВИРАЖЕНІ ПОВНІСТЮ.
ЗАПЕРЕЧНЕ ПОРІВНЯННЯ – ПОРІВНЯННЯ, У ЯКОГО В ПЕРШІЙ ГРАМАТИЧНІЙ ЧАСТИНІ РОЗМІЩЕНО ОБРАЗ З ЧАСТКОЮ «НЕ» (ФОЛЬКЛОР: НЕ БЫЛИНУШКИ В ЧИСТОМ ПОЛЕ, НЕ КРАСНА ДЕВИЦА)
«Я, ДИЯКОН, БУДУ З ВАМИ ГОВОРИТИ. ДІЯЛЬНІСТЬ ПАНА ЛАЄВСЬКОГО РОЗГОРНУТА ПЕРЕД ВАМИ, ЯК ДОВГА КИТАЙСЬКА ГРАМОТА. І ВИ МОЖЕТЕ ЧИТАТИ ЇЇ ВІД ПОЧАТКУ ДО КІНЦЯ» (А.П.ЧЕХОВ)
«И СТРОЙНЫХ ЖНИЦ КОРОТКИЕ ПОДОЛЫ,
КАК ФЛАГИ В ПРАЗДНИК, ПО ВЕТРУ ЛЕТЯТ» (А.АХМАТОВА)
«БЛУКАЙ ТА ЇЖ НЕДОЛІ ХЛІБ І ВМРИ, ЯК ГОРДИЙ ФЛОРЕНЦІЄЦЬ, У ВИГНАННІ» — Ю. КЛЕН)
(«НА ЛЮДСЬКЕ СЕРЦЕ СВІЧКА Є ПОДІБНА» — Б.-І. АНТОНИЧ).

МЕТАФОРА (ВІД ГРЕЦ. «ПЕРЕНЕСЕННЯ»)
- ТРОП, ЗАСНОВАНИЙ НА ПОДІБНОСТІ ДВОХ ЯВИЩ, ПЕВНА ВЛАСТИВІСТЬ ОДНОГО ПРЕДМЕТА ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА ІНШИЙ, «ПРИХОВАНЕ ПОРІВНЯННЯ» ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА – ОДНОЧЛЕННИЙ ТРОП (ОБРАЗ, З ЯКИМ ПОРІВНЮЮТЬ)
«НЕ ЖАЛЬ МНЕ ЛЕТ, РАСТРАЧЕННЫХ НАПРАСНО,
НЕ ЖАЛЬ ДУШИ СИРЕНЕВУЮ ЦВЕТЬ.
В САДУ ГОРИТ КОСТЕР РЯБИНЫ КРАСНОЙ,
НО НИКОГО НЕ МОЖЕТ ОН СОГРЕТЬ» (С.ЕСЕНИН)
«СИНЄ ВБРАННЯ МОРЯ…» (М.КОЦЮБИНСЬКИЙ)

УОСОБЛЕННЯ – ЗАМІЩЕННЯ НЕЖИВОГО ЖИВИМ. НАДАННЯ АНТРОПОМОРФНИХ ОЗНАК РЕЧАМ, ПРЕДМЕТАМ…
Скрипка и немножко нервно
Скрипка издергалась, упрашивая,
и вдруг разревелась
так по-детски,
что барабан не выдержал:
«Хорошо, хорошо, хорошо!»
А сам устал,
не дослушал скрипкиной речи,
шмыгнул на горящий Кузнецкий
и ушел.
Оркестр чужо смотрел, как
выплакивалась скрипка
без слов,
без такта,
и только где-то
глупая тарелка
вылязгивала:
«Что это?»
«Как это?»
А когда геликон —
меднорожий,
потный,
крикнул:
«Дура,
плакса,
вытри!» —
я встал,
шатаясь, полез через ноты,
сгибающиеся под ужасом пюпитры,
зачем-то крикнул:
«Боже!»,
бросился на деревянную шею:
«Знаете что, скрипка?
Мы ужасно похожи:
я вот тоже
ору —
а доказать ничего не умею!»
Музыканты смеются:
«Влип как!
Пришел к деревянной невесте!
Голова!»
А мне — наплевать!
Я — хороший.
«Знаете что, скрипка?
Давайте —
будем жить вместе!
А?» (В.Маяковський)

ГІПЕРБОЛА – ХУДОЖНЄ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ
Приклади: «Гаргантюа і Пантагрюель» Ф. Рабле, «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта «Легенда про Уленшпігеля» Ш. де Костера; «Сон», «Великий льох», Тараса Шевченка; «Кола Бруньйон» Р. Ролана тощо).
«Давно, давно вже Київ панував. // Його церкви аж хмари
зачіпали» (А. Метлинський); «Так ніхто не кохав. Через тисячі
літ // Лиш приходить подібне кохання» (В. Сосюра);
«Консул... имел такие страшные карманы в своих шароварах,
что мог поместить туда всю лавку зазе­вавшейся торговки»
(М. Гоголь) «Шаровары шириною в Чёрное море» (М. Гоголь)

ЛІТОТА – (ВІД ГРЕЦ. «ПРОСТОТА») ХУДОЖНЄ ПРИМЕНШЕННЯ
Хлопчик з пальчик, Мужичок з нігтик; «мужичок сам з
перст, вуса на сім верст»
«Сили як у комара. Ріски в роті не було»
«Ваш шпіц, чарівний шпіц, не більше наперстка»
Які крихітні сонечка! Є, право,
менш шпилькової голівки!

МЕТОНІМІЯ – ТРОП, ЗАСНОВАНИЙ НА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ДВОХ ЯВИЩ. В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ЗВ'ЯЗКУ РОЗРІЗНЯЮТЬ МЕТОНІМІЇ ЧАСУ, МІСЦЯ, РЕЧІ, МАТЕРІАЛУ, ПРИНАЛЕЖНОСТІ…
«НЕПЕРЕМОЖНИЙ КРИК СПАРТИ»
«ГОМОНІЛА УКРАЇНА»
«ТИ ДОВГО ШЕКСПІРА ПЕРЕКЛАДАВ СЬОГОДНІ»
«ЧИТАТИ ШЕКСПІРА»

РІЗНОВИДИ МЕТОНІМІЇ: ПЕРИФРАЗ (РОЗГОРНУТИЙ МЕТОНІМІЧНИЙ ЗВОРОТ. ЗАМІНА ПРЯМОГО НАЙМЕНУВАННЯ ПРЕДМЕТА, ОПИСОМ ЙОГО ХАРАКТЕРНИХ ОЗНАК)
КОБЗАР
БАТЬКО ТРАГЕДІЇ
ЛЮДИ У БІЛИХ ХАЛАТАХ
ТУМАННИЙ АЛЬБІОН
ЦАР ЗВІРІВ….

РІЗНОВИД МЕТОНІМІЇ: СИНЕКДОХА (КІЛЬКІСНА МЕТОНІМІЯ, ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ЧАСТИНА ЗАМІСТЬ ЦІЛОГО, ОДНИНА ЗАМІСТЬ МНОЖИНИ, ВИД ЗАМІСТЬ РОДУ АБО НАВПАКИ
«ГОЛОВА, МОЯ КОЗАЦЬКА! БУВАЛА ТИ В ЗЕМЛЯХ ТУРЕЦЬКИХ…»
«СИМВОЛІЧНИЙ …ІВАН, ВДЯГНЕНИЙ У СІРУ ШИНЕЛЬ, КОТРИЙ НЕ ЗАМИСЛЮЮЧИСЬ, ВІДДАВАВ ОСТАННІЙ ШМАТОК ХЛІБА. ХОРОШЕ ІМ'Я ІВАН»
«ВСЕ СПИТ - И ЧЕЛОВЕК, И ЗВЕРЬ, И ПТИЦА»
«БЕРЕЖИ КОПІЙКУ»

ІРОНІЯ – (ВІД ГРЕЦ. УДАВАННЯ) СЛОВО АБО ЗВОРОТ, ЯКИЙ НАБУВАЄ ПРЯМО ПРОТИЛЕЖНОГО ЗНАЧЕННЯ СВОЄМУ БУКВАЛЬНОМУ. ПРИХОВАНА НАСМІШКА (ТРОП У ВУЗЬКОМУ ЗНАЧЕННІ, А ТАКОЖ ЗАСІБ ДЛЯ СТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО ЕФЕКТУ)
«ТАКА БУЛА ХОРОША [ДОМАХА], ЩО Й РОЗКАЗАТИ НЕ МОЖНА. ЗРОСТОМ СОБІ НЕВЕЛИЧКА: ХОЧ У ЯКУ ХАТУ ВВІЙДЕ, ТО ГОЛОВОЮ СТЕЛІ ДОСТАНЕ,... А ЛИЧКОМ БІЛЕНЬКА, ЯК ЧУМАЦЬКА СОРОЧКА». — Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО) ЧАСТУВАТИ (ПАЛИЦЕЮ), НАГОРОДИТИ (СТУСАНОМ). ВІД СКРОМНОСТІ НЕ ВМРЕ; БУЛА В СОБАКИ ХАТА! ПОПАСТИ ПАЛЬЦЕМ У НЕБО. «ГАХНЕ ТАЯ БОМБОЧКА — Й ДЕСЯТИСАЖНЕВА ЯМА ВАМ» (ОСТАП ВИШНЯ); А ТИ РУЧКАМИ, РУЧКАМИ; ОТ СКОРО ПОЧНЕ ГОЛОТА ЗЕМЛЮ ДІЛИТИ... ХА-ХА... НАЩО БАГАТИМ СТІЛЬКИ ЗЕМЛІ? ЩОБ, ЗНАЧИТЬ, «УСІМ ПО СІМ»... ТИ СКІЛЬКИ МАЄШ? ТРИДЦЯТЬ? ОТ ДВАДЦЯТЬ ТРИ І ОДРІЖУТЬ....» (М. КОЦЮБИНСЬКИЙ).

ЕПІТЕТ- ХУДОЖНЄ ОЗНАЧЕННЯ, ПІДКРЕСЛЮЄ ПЕВНУ ЯКІСТЬ ПРЕДМЕТА.
САДОК ВИШНЕВИЙ
СОЛОВ'ЇНІ ГАЇ
ДУМИ СУМНІ
ЗОЛОТЕ СОНЦЕ
ЯСНЕ НЕБО
РІЗНОВИД ЕПІТЕТА – ПОСТІЙНИЙ ЕПІТЕТ (СИНЄ МОРЕ, БІЛЕ ЛИЧКО…
ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО – ФОЛЬКЛОР. СТВОРЮЮТЬ АТМОСФЕРУ ДАВНИНИ РАЗОМ ІЗ ЗАПЕРЕЧНИМИ ПОРІВНЯННЯМИ.

СИНТАКСИЧНІ ФІГУРИ:
СИНТАКСИЧНИЙ ПАРАЛЕЛІЗМ (ОДНОТИПНА СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА РЕЧЕНЬ)
ІНВЕРСІЯ (ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ)
АНТИТЕЗА (ЗІСТАВЛЕННЯ СЛІВ АБО ЗВОРОТІВ ПРОТИЛЕЖНИХ ЗА ЗНАЧЕННЯМ)
РИТОРИЧНІ ФІГУРИ (ПИТАННЯ, ЗВЕРТАННЯ, ОКЛИК)
ФІГУРИ ПОВТОРУ (АНАФОРА, ЕПІФОРА, КІЛЬЦЕ, ЗІТКНЕННЯ…)
ПРИЗНАЧЕННЯ НАЗВАНИХ ФІГУР – ПОСИЛЕННЯ ОБРАЗНОСТІ, ЕМОЦІЙНОСТІ, АКЦЕНТУАЦІЯ…

ЗАСОБИ ЗВУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
АСОНАНС – НАВМИСНИЙ ПОВТОР ГОЛОСНИХ («ХРУЩІ НАД ВИШНЯМИ ГУДУТЬ»)
АЛІТЕРАЦІЯ – ПОВТОР ПРИГОЛОСНИХ («ВЧЕРА ЕЩЕ - В НОГАХ ЛЕЖАЛ! РАВНЯЛ С КИТАЙСКОЮ ДЕРЖАВОЙ! ВРАЗ ОБЕ РУЧЕНЬКИ РАЗЖАЛ, - ЖИЗНЬ ВЫПАЛА - КОПЕЙКОЙ РЖАВОЙ»)
ПРИЗНАЧЕННЯ: МЕЛОДІЙНІСТЬ, СТВОРЕННЯ АТМОСФЕРИ ЗАСОБАМИ ЗВУКОПИСУ, ЗАНУРЕННЯ У АТМОСФЕРУ

НА НЬОГО ЗВАЛИЛАСЯ ЛАВИНА НЕЩАСТЬ
ПАРИЖ СПИТЬ
СТОЯЛА І СЛУХАЛА ВЕСНУ
ЧИТАТИ ВИСОЦЬКОГО
БЛАКИТНА ПЛАНЕТА
ЧОРНЕ ЗОЛОТО
ДРУГИЙ ХЛІБ
ГЛИБОКА ТИША
КРИВАВИЙ МІСЯЦЬ
КОРОЛЬ ГРИБІВ
СЕРЦЕ НУДЬГУЄ І ПЛАЧЕ
КОРАБЕЛЬ ПУСТЕЛІ
ЧОРНА ДУША
ВІД ГОРЩИКА ДВА ВЕРШКА
ЧАЙНИК КИПИТЬ
ЗОЛОТЕ ЩАСТЯ, КУРЦІ ПО КОЛІНА
У сто сорок сонць захід палав
Воздвигне Вкраїна свого Мойсея
Ми всі дивились в Наполеони
Радість єднання сонця, вологи і стебел
Міцна рука
Ледве од землі видно
Зал аплодував стоячи