Слайд 2Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині

в багатодітній сім'ї дрібного урядовця.
Слайд 3Перші літературні твори О.Кобилянської, написані німецькою мовою ще без чіткого уявлення, “що

значить слово “література”, припадають на початок 80-х рр. (“Гортенза, або нарис з життя однієї дівчини”, “Доля чи воля?”).
Слайд 4Із приїздом до Чернівців (1891) - «серця Буковинської України» - для неї

відкривається новий світ, широкий і багатий для творчої праці.
Кобилянська твердо постановляє писати по-українськи. Вона переробляє німецьку повість «Вона вийшла заміж» і під заголовком «Людина» друкує її в «Зорі» 1894 р.
Слайд 5Продовжуючи проблематику «Людини», повість «Царівна» (1895) свідчила про розширення світобачення письменниці, поглиблення

її реалістичної манери, засобів психологічного аналізу. Надрукована повість була в газеті «Буковина» (1895) і того ж року вийшла в Чернівцях окремим виданням.
Слайд 6У середині 90-х рр. письменниця вивчає життя селянства, чому сприяють її тісні

контакти з мешканцями буковинських сіл, зокрема Димки, що згодом увійде в її творчість страшною трагедією-братовбивством (“Земля”).
Слайд 7“Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі що до

одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала, ох, як хвилями ридала!..” — згадує О. Кобилянська в автобіографічному нарисі “Про себе саму”.
Слайд 8У творах Кобилянської періоду першої світової війни та часів боярсько-румунської окупації Північної

Буковини з'явилися деякі нові мотиви. В оповідання письменниці ввійшла тема війни (“Юда”, “Лист засудженого вояка до своєї жінки”, “Назустріч долі” (1917), “Зійшов з розуму” (1923) та ін.)
Слайд 9У деяких оповіданнях та новелах післявоєнного періоду Кобилянська звернулася до відображення тих

морально-етичних проблем, що стали предметом художнього аналізу в багатьох її творах, написаних у кінці 19 — на початку 20 ст. Так, мотиви «Землі» знаходять своєрідне продовження і певне поглиблення в соціально-побутовому оповіданні «Вовчиха».