Пу Сунлін (1640-1715) Дивовижні історії з кабінету невдахи

Пу Сунлін: життєвий шлях
Предки (за Я.Прушеком - монголи чи тюрки) належали до вищого чиновництва доби Юань, однак дід і батько не змогли скласти конфуціанського іспиту. Колись славнозвісний рід збіднів. Батько Пу Пань 20 р. займався торгівлею. Наприкінці життя знову повернувся до книжок, допомагав бідним, будував храми.
Пу Сунлін蒲松龄народився у 1640 році в селищі Пуцзячжуан 蒲家庄.
1658 року Пу склав іспит на звання туншена (але далі отримати ступінь сюцая так і не зміг)

Пу Сунлін: життєвий шлях
Пу Сунлін до 50 років намагався скласти іспит на вчене звання. Причина:
Покращити матеріальне положення родини.
Обійняти посаду, яка б відповідала його здібностям.
Реалізувати, хоча б у межах одного повіту гуманне управління народом, здійснювати справедливий суд, допомагати нужденним, заохочувати талановитих учених тощо.

Пу Сунлін: життєвий шлях
Пу Сунлін пише «Доповіді імператору» (але не відправляє їх)
Просвітницькі ідеї:
чиновники повинні піклуватися про народ, на державну службу треба запрошувати освічених людей, необхідно поширювати грамоту і знання серед народу,
критикує конфуціанський іспит, суспільну нерівність, тілесні покарання

Пу Сунлін: життєвий шлях
… Йому, людині незвичайній, вдалося уникнути обмежень традиції і створити свою школу. Однак це не розсіювало невідворотну тугу, і тоді він став шукати дивовижне і створив книгу «Дивних історій». Хоча він розповідав про те, чого в дійсності не існувало, про всілякі химери, він писав у манері витриманій і доскіпливій, бажаючи запобігти і виправити звичаї, що прийшли в занепад, а також підтримати і украпити вчення про Істинний Шлях…
Помер Пу Сунлін 1715 року.
Через 10 років на його могилі поставили стелу з написом його учня Чжан Юаня:

Пу Сунлін. Творчість.
Поезія у жанрі ши та ци
(образи смутку і образи на суспільство, яке не оцінило його талант: “осінній світляк!, “пилинка”, “квітка, що потрапила у брудний хлів”, “пташка, що змерзля”, “цикада, що плаче на осінній місяць”…).
Проза ґувень
Трактати: “Трактат про землеробство та вирощування шовкопряда”, “Книга ліків від злих хвороб”, “Простонародні слова з повсякденного вжитку”, “Трактат про календар”, “Записи висловлювань про самопізнання”, “Записи про страх бути покараним”, “Правила, потрібні людям” тощо.
Твори фольклорних жанрів (оповідки і драми).

«Дивовижні історії з кабінету невдахи» :《聊斋志异》(вид. 1766 р.)
Пу Сунлін в передмові до «Дивовижних історій» згадує попередників: талантом я не подібний до колишнього Ґань Бао, однак дуже люблю, як він, шукати безсмертних духів (згадує також Цюй Юаня, Чжуанцзи, Цзі Кана, Лі Хе та ін).
Мету історій вказує у своїй передмові Тан Менлай (1682 р.):
їх основна мета – прославлення добра, засудження зла, запровадження справедливості й обов'язку, вони пояснюють початок речей і кінець подій.
494 новели

《聊斋志异》: роль фантастики (1)
Конфуціанські витоки:
прибічники фантастики вважали, що життя взагалі наповнене ірраціональних речей, і що по суті різниці між раціональним та фантастичним ними немає;
тільки фантазія може виправити неправду [життя] і повернути до конфуціанського першовитоку правди;
лише людина прониклива завжди готова замінити фантазією раціональну дійсність;
змішування фантазії з дійсністю повністю відображає життя, де люди і злі чорти існують в нерозривному симбіозі.
Фантастика покликана заповнити прогалину дійсного життя, виступаючи в ролі потенційного викривача і реставратора життєвої справедливості
В.М.Алєксєєв

《聊斋志异》: роль фантастики (2)
Антиконфуціанські мотиви у передмові Юй Цзі 1765 року:
Він відчував у собі велику силу і залишився на все життя студентом… без шляхів до державної посади. Йому ніде було висловити і розвинути свій розпач , і він звернувся до книги фантазій, дивовижних, неймовірних, чужих конфуціанській порядності. Нажаль, треба визнати, що є люди – люди лише на вигляд, а душею гірше усякого біса, тигра, шакала…
Юй Цзі

《聊斋志异》: роль фантастики (3)
Даоські мотиви:
відсутня докучлива буддійська мораль;
поряд з буддійськими новелами є антибуддійські («Мертвий хешан»);
Життєві негаразди призвели до зацікавленості даосизмом, що закликає до відходу від суєтного світу, життя серед природи, спілкування з відлюдниками («Острів блаженних людей», «Фенте», «У пташиному царстві»).
В.Еберхард

《聊斋志异》: роль фантастики (4)
Буддійські мотиви:
Буддійська теорія воздаяння відіграє подвійну роль: 1) традиційна - потойбічні сили можуть покарати всесильних чиновників і багатіїв; 2) індивідуално-авторська – обґрунтування гіперболізації неуникної кари.
Міфологічний погляд на світ, атмосфера казки, надприродне і чудесне – художні засоби, спосіб поводження з реальністю, а не вираження і пропаганда віри.
Віра в потойбічне додавала в реальному світі надії в те, що зло буде покаране (нехай і після смерті).
Я.Прушек

《聊斋志异》: конфлікт
КОНФЛІКТ збірника – протиставлення реального світа – світу, яким він повинен бути в уяві Пу Сунліна. Інший світ – або відображення реального, або – ідеальний світ.
Соціальні протиставлення:
Владоможець – безправний: «Цвіркун», «Доки варилася каша»;
Багатий – бідний: «Червона яшма», «Сян Гао», «Камінь з отворами», «Покарання монаха», «Сім’ї розбійників».
Тупі екзаменатори – талановиті, але невизнані студенти: «Святий Хе», «Суцю»

《聊斋志异》: тематика
Класифікація Ян Лю:
Новели про кохання.
Сатира на можновладців та чиновників, що знущаються з простого народу.
Критика екзаменаційної системи.
Антиманчжурські твори.

《聊斋志异》: тема кохання
Мрія про кохання рівних за інтелектом молодих людей розбивається суспільним устроєм. Можливо, тому у більшості новел Пу Сунліна говориться про кохання людини до надприродної істоти – лисиці-перевертня, безсмертної феї, духа квітки, душі мертвої тощо. Друга причина – мрія про ідеальну кохану, яку краще реалізувати в образі неземної красуні, освіченої, витонченої і дотепної, що знається на поезії, музиці, яка створює атмосферу повного щастя, заради якого людина згідна занапастити себе.
Безсмертних фей, лисиць-перевертнів, духа квітки приваблює в земному чоловікові не багатство, а розум, душевні якості, талант.

《聊斋志异》: сатира на можновладців
«Цвіркун»
Імператору випадково знадобиться якась річ, та чи одна вона у нього! Він про неї вже й забуде, але ті, що виконують його накази, відразу роблять його забаганки законом. А тут ще ненажерливі чиновники та їх люті помічники, ось народу й доводиться продавати своїх дружин і дітей, і немає цьому впину…
Забаганка імператора перетворилася на податок цвіркунами. Ворожбит дарує Чен Міну зображення дивного храму з цвіркуном. Упійманий цвіркун призводить до загибелі сина Чен Міна, а потім видається, що син Чен Міна був перетворений на дивовижного цвіркуна…

《聊斋志异》: сатира на можновладців
Несправедливе судочинство:
Підкупи, хабарів, намови, тортури. Цинські закони охороняли “господарів” країни і не карали їх за злочини, скоєні проти простого люду.
“Хуан Дев’ятий”, “Царівна захмарних плющів”, “Святий Чен”, “Безневинно арештований”, “Сім’ї розбійників” тощо

《聊斋志异》:
критика екзаменаційної системи
Критика зловживань на іспитах, засудження самої схоластичної екзаменаційної системи.
Лише з допомогою потойбічних сил відновлюється справедливість. Студенту допомагає лисиця-перевертень, дух, фея.
Інколи святі виявляють талант героя, але виявляється, що екзаменатори тупі й не здатні оцінити справжні знання і таланти (вони порівнюються із примарами з царства голодних духів, що прийшли у світ жебракувати; або ж вони такі, що втратили зір і нюх)
На іспитах не судять про літературні здібності

《聊斋志异》: антиманчжурські твори
У новелах в завуальованій формі викривалися безчинства манчжурів:
«Дикий пес» (野狗)– чудовисько з головою пса розгризає черепи трупів (образ загарбників).
«Червоні ієрогліфи» - на небі червоний напис: «Стійкості періоду білої текоми буде перепона, зміни до кращого з відновленням належної династії будуть стрімкі»
“Біси-посильні”, “Маленькі труни”, “Священний правитель” тощо.
…Щорічно арештовували декілька сотень людей та відрубували голови. Кров текла рікою, купа тіл сягала самого неба. Влада з милосердя дарувала труни…