Сікстинська мадонна. Іван Франко

Хто смів сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця дрожі

В твоє лице небесне глянуть може

Неткнутий блиском твоєї красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже

О глянь на мене з своєї висоти!

Бач, я, що в небесах не міг найти

Богів, перед тобою клонюсь тоже

О бозі, духах мож ся сумнівати

І небо й пекло казкою вважати

Та ти й краса твоя – не казка – ні!

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине