Іван Драч Етюд про хліб

Яйце розіб’є, білком помаже,
На дерев’яну лопату – та в піч,
I тріскотітиме іскрами сажа –
Мініатюрна зоряна ніч.

На хмелі замішаний, видме груди,
Зарум’янілий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж розіграється апетит.

В підсохлому тісті кленова лопата
Вийме з черені, де пікся в теплі, -
І зачарується білена хата
З сонця пахучого на столі.