Клініко-генетичне фенотипування бронхіальної астми

Содержание

Слайд 2

ВСТУП
На сьогодні бронхіальна астма (БА) є найбільш актуальною, дискутабельною і складною проблемою

ВСТУП На сьогодні бронхіальна астма (БА) є найбільш актуальною, дискутабельною і складною
в пульмонології. Це зумовлено не лише зростанням захворюваності та її поширеності, а й раннім дебютом патології, її багатофакторністю, пізнім встановленням діагнозу, почастішанням тяжких клінічних проявів захворювання, які сприяють погіршенню якості життя, інвалідизації та іншим несприятливим наслідкам як у дітей, так і у дорослого населення.

Слайд 3

Фенотипування хворих на БА дозволяє індивідуалізувати підхід у діагностиці та лікуванні таких

Фенотипування хворих на БА дозволяє індивідуалізувати підхід у діагностиці та лікуванні таких
хворих.
Виділяють такі фенотипи:
еозинофільна
нейтрофільна
БА з пізнім початком
аспіринчутлива
БА з ожирінням.

Слайд 4

Ген глюкокортикоїдного рецептора (BcL1)

Ген глюкокортикоїдного рецептора (BcL1)

Слайд 6

МЕТА РОБОТИ:
проведення кластерного аналізу хворих на БА враховуючи клінічні, патоморфологічні та генетичні

МЕТА РОБОТИ: проведення кластерного аналізу хворих на БА враховуючи клінічні, патоморфологічні та
особливості, а саме ВсІ1 поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора.

Слайд 7

Матеріали та методи
Обстежено 187 хворих на персистуючу БА, що перебували на стаціонарному

Матеріали та методи Обстежено 187 хворих на персистуючу БА, що перебували на
лікуванні у пульмонологічному відділенні, пацієнтам проводились всі необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження згідно діючого наказу МОЗ України №868 від 08.10.2013 року та рекомендацій GINA (2016).
Визначення ВсІ1 поліморфізму проводилось за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів за методикою Fleury I. et. al. із модифікаціями.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Слайд 8

Матеріали та методи
Статистична обробка результатів проводилась за допомогою програми SPSS 21  statistica, класте-ризація пацієнтів

Матеріали та методи Статистична обробка результатів проводилась за допомогою програми SPSS 21
здійснювалась за допомогою ієрархічного кластерного аналізу.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Слайд 12

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Слайд 13

Основні кластери БА

Основні кластери БА

Слайд 14

Частота генотипів досліджуваного Bcl1 поліморфізму гена глюкокортикоїдного рецептора

Частота генотипів досліджуваного Bcl1 поліморфізму гена глюкокортикоїдного рецептора

Слайд 15

Кластер 1 (n=69): Алергічна бронхіальна астма
Жінки - 71%
Частковий контроль БА - 92,8%
Обтяжений

Кластер 1 (n=69): Алергічна бронхіальна астма Жінки - 71% Частковий контроль БА
алергічний анамнез – 81,2%
↑ еозинофілів – 76,8%
↑ IgE – 100% (серед яких у 47,8% пацієнтів - >200 МО/мл)
↓ОФВ1 (в межах від 60 до 80%) – 88,4%
N маса тіла та КЦЖ - 55%
Лікування: середні та високі дози іГК та бета2-агоністи тривалої дії
ВсІ1 поліморфізмом гена ГР – переважно C/G генотип (68,1%).

Слайд 16

Кластер 2 (n=31): Пізня БА з ожирінням
Жінки - 67,7%
Тяжкий неконтрольований перебіг

Кластер 2 (n=31): Пізня БА з ожирінням Жінки - 67,7% Тяжкий неконтрольований
– 100%
↑ ІМТ – 100% (ожиріння – 74,2%, ЗМТ– 25,8%)
↑ КЦЖ – 100%
↑ холестерин – 77,4%
↑ В-ЛП – 93,5%
↑ ЛПНЩ – 87,1%
↑ нейтрофілів – 71%
N еозинофіли – 69,1%
↓ОФВ1 (до 60%) – 100%
Лікування: іГК, бета2-агоністи тривалої дії та сГК
ВсІ1 поліморфізмом гена ГР – переважно G/G генотип (74,2%).

Слайд 17

Третій кластер (n=87): Неалергічна БА
Чоловіки - 78%
Не обтяжений алергологічний анамнез – 89,7%
N

Третій кластер (n=87): Неалергічна БА Чоловіки - 78% Не обтяжений алергологічний анамнез
маса тіла – 67,2%
N КЦЖ – 74,7%
N еозинофіли – 87,4%
N нейтрофіли – 74,7%
Контрольований або частково контрольований перебіг БА.
ОФВ1 >80% - у 36,5% пацієнтів, ОФВ1 60-80% - у 53,2%.
Гетерозиготи за Bcl₁ поліморфізмом гену ГР – 36,8%
Гомозиготи за основним алелем – 40,3%

Слайд 18

ВИСНОВКИ
На основі проведеного кластерного аналізу хворих на БА, було визначено 3 основних

ВИСНОВКИ На основі проведеного кластерного аналізу хворих на БА, було визначено 3
фенотипи:
Алергічна БА (n=69);
Пізня БА з ожирінням (n=31);
Неалергічна БА (n=87).
Bcl1 поліморфізм гена ГР кожного фенотипу:
Кластер 1 – генотип CG (68,1%)
Кластер 2 – генотип GG (74,2%)
Кластер 3 – генотипи CC (40,3%) та CG (36,8%).

Слайд 19

ВИСНОВКИ
Кластер 2 (пізня БА з ожирінням), що характеризується тяжким неконтрольованим перебігом, нейтрофільним

ВИСНОВКИ Кластер 2 (пізня БА з ожирінням), що характеризується тяжким неконтрольованим перебігом,
типом запалення, значним зниженням рівня ОФВ₁ (47±0,9%,) та ↑ІМТ, був асоційований із GG генотипом BclI поліморфізму гена ГР, що може свідчити про резистентність пацієнтів даного фенотипу до терапії ГК.
Дослідження алельних поліморфізмів, а саме Bcl1 поліморфізму гена ГР у поєднанні із проведенням кластерного аналізу, дозволяє більш точно визначити фенотип БА і може стати підґрунтям для модифікації лікування хворих на БА.
Имя файла: Клініко-генетичне-фенотипування-бронхіальної-астми.pptx
Количество просмотров: 41
Количество скачиваний: 0