Клініко-генетичне фенотипування бронхіальної астми

ВСТУП
На сьогодні бронхіальна астма (БА) є найбільш актуальною, дискутабельною і складною проблемою в пульмонології. Це зумовлено не лише зростанням захворюваності та її поширеності, а й раннім дебютом патології, її багатофакторністю, пізнім встановленням діагнозу, почастішанням тяжких клінічних проявів захворювання, які сприяють погіршенню якості життя, інвалідизації та іншим несприятливим наслідкам як у дітей, так і у дорослого населення.

Фенотипування хворих на БА дозволяє індивідуалізувати підхід у діагностиці та лікуванні таких хворих.
Виділяють такі фенотипи:
еозинофільна
нейтрофільна
БА з пізнім початком
аспіринчутлива
БА з ожирінням.

Ген глюкокортикоїдного рецептора (BcL1)

МЕТА РОБОТИ:
проведення кластерного аналізу хворих на БА враховуючи клінічні, патоморфологічні та генетичні особливості, а саме ВсІ1 поліморфізм гена глюкокортикоїдного рецептора.

Матеріали та методи
Обстежено 187 хворих на персистуючу БА, що перебували на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні, пацієнтам проводились всі необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження згідно діючого наказу МОЗ України №868 від 08.10.2013 року та рекомендацій GINA (2016).
Визначення ВсІ1 поліморфізму проводилось за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів за методикою Fleury I. et. al. із модифікаціями.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Матеріали та методи
Статистична обробка результатів проводилась за допомогою програми SPSS 21 statistica, класте-ризація пацієнтів здійснювалась за допомогою ієрархічного кластерного аналізу.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

РЕЗУЛЬТАТИ
ДОСЛІДЖЕНЬ

Основні кластери БА

Частота генотипів досліджуваного Bcl1 поліморфізму гена глюкокортикоїдного рецептора

Кластер 1 (n=69):
Алергічна бронхіальна астма
Жінки - 71%
Частковий контроль БА - 92,8%
Обтяжений алергічний анамнез – 81,2%
↑ еозинофілів – 76,8%
↑ IgE – 100% (серед яких у 47,8% пацієнтів - >200 МО/мл)
↓ОФВ1 (в межах від 60 до 80%) – 88,4%
N маса тіла та КЦЖ - 55%
Лікування: середні та високі дози іГК та бета2-агоністи тривалої дії
ВсІ1 поліморфізмом гена ГР – переважно C/G генотип (68,1%).

Кластер 2 (n=31):
Пізня БА з ожирінням
Жінки - 67,7%
Тяжкий неконтрольований перебіг – 100%
↑ ІМТ – 100% (ожиріння – 74,2%, ЗМТ– 25,8%)
↑ КЦЖ – 100%
↑ холестерин – 77,4%
↑ В-ЛП – 93,5%
↑ ЛПНЩ – 87,1%
↑ нейтрофілів – 71%
N еозинофіли – 69,1%
↓ОФВ1 (до 60%) – 100%
Лікування: іГК, бета2-агоністи тривалої дії та сГК
ВсІ1 поліморфізмом гена ГР – переважно G/G генотип (74,2%).

Третій кластер (n=87):
Неалергічна БА
Чоловіки - 78%
Не обтяжений алергологічний анамнез – 89,7%
N маса тіла – 67,2%
N КЦЖ – 74,7%
N еозинофіли – 87,4%
N нейтрофіли – 74,7%
Контрольований або частково контрольований перебіг БА.
ОФВ1 >80% - у 36,5% пацієнтів, ОФВ1 60-80% - у 53,2%.
Гетерозиготи за Bcl₁ поліморфізмом гену ГР – 36,8%
Гомозиготи за основним алелем – 40,3%

ВИСНОВКИ
На основі проведеного кластерного аналізу хворих на БА, було визначено 3 основних фенотипи:
Алергічна БА (n=69);
Пізня БА з ожирінням (n=31);
Неалергічна БА (n=87).
Bcl1 поліморфізм гена ГР кожного фенотипу:
Кластер 1 – генотип CG (68,1%)
Кластер 2 – генотип GG (74,2%)
Кластер 3 – генотипи CC (40,3%) та CG (36,8%).

ВИСНОВКИ
Кластер 2 (пізня БА з ожирінням), що характеризується тяжким неконтрольованим перебігом, нейтрофільним типом запалення, значним зниженням рівня ОФВ₁ (47±0,9%,) та ↑ІМТ, був асоційований із GG генотипом BclI поліморфізму гена ГР, що може свідчити про резистентність пацієнтів даного фенотипу до терапії ГК.
Дослідження алельних поліморфізмів, а саме Bcl1 поліморфізму гена ГР у поєднанні із проведенням кластерного аналізу, дозволяє більш точно визначити фенотип БА і може стати підґрунтям для модифікації лікування хворих на БА.