Підтримання рівня професійної компетентності на робочому місці, самоосвіта

Професійна компетентність – характеристика професіоналізму, яка має два значення:
1) достатній ступінь відповідності вимогам посади;
2) поведінкова характеристика успішного виконання конкретного виду роботи (у межах компетентнісного підходу)

Поняття характеризує:
обсяг необхідних знань, умінь, досвіду для роботи на посаді та використовується з метою позначення рівня професійної кваліфікації працівника (“на рівні компетентності”, “вище/нижче рівня компетентності”).
операційною характеристикою професійної спроможності, здатності виконувати певні види робіт, які визначаються на основі спостереження за успішними працівниками.
Це дає змогу виявити об’єктивні принципові відмінності між людиною, яка засвоїла комплекс знань, умінь, навичок (пройшла професійну підготовку), і професіоналом, який формується в контексті конкретної трудової діяльності.

Підвищення рівня професійної компетентності в органах державної влади може відбуватися у таких формах:
навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації;
тематичні постійно діючі семінари;
спеціалізовані короткострокові навчальні курси;
тематичні короткострокові семінари, зокрема тренінги

В недержавному секторі підвищення рівня професійної компетентності визначається керівником
Також можливе застосування на робочому місці різноманітних форм
неформального/неінституалізованого навчання, дистанційного та альтернативного навчання,
семінарів, нарад,
обміну досвідом, інформування,
комунікативні заходи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій (скайп-конференції, електронне консультування та інше) тощо.

САМООСВІТА– це соціально та професійно обумовлений безперервний процес і результат самостійної активності державних службовців щодо набуття, структуризації або відновлення знань, умінь, навичок і реалізація їх у практиці (професійної діяльності) державної служби з метою її удосконалення.