Компетентнісний підхід в позашкільній освіті

Мета:
досягти розуміння сутності понять «нова якість ПО», «компетенція», «компетентність», «компетентнісний підхід», ієрархія компетентностей, «ключові компетентності».
Обгрунтувати необхідність змін в освітній діяльності, обумовлених формуванням у вихованців життєво необхідних компетентностей

Сформувати професійні вміння:
наповнювати конкретним змістом 4 типи компетентностей, і прогнозувати очікувані результати роботи з дітьми,
обгрунтовувати якісну складову в роботі з гуртківцями,
наповнювати практичну частину занять змістом, який буде забезпечувати формування життєво необхідних компетентностей у вихованців гуртка.
Цінності та ставлення:
інше розуміння орієнтирів професійної діяльності, релаксійний підхід до її результатів.

Компетентнісний підхід у позашкільній освіті
Метою КП є забезпечення
підвищення якості позашкільної освіти
і виховання

4 тези на тему « Ключові компетентності для навчання протягом життя»
Теза 1. КК є ті, які необхідні всім людям для підвищення особистого потенціалу і розвитку, розширення можливостей працевлаштування, соціальної інтеграції та активного громадянства.

Теза 2. Такі компетентності розвиваються в процесі навчання протягом усього життя, починаючи з раннього дитинства шляхом формального, неформального та інформального навчання.

Теза 3. Усі КК вважаються однаково важливими: кожна з них сприяє успішному життю в суспільстві. Вони переплітаються та поєднуються: розвиваючи компетентності, важливі для однієї життєвої сфери, ми одночасно розвиваємо й пріоритетні для іншої.
Навички 2020. Всесвітній економічний форум у Давосі. 2015

Теза 4. Такі навички, як критичне мислення, аналітичне мислення, вирішення проблем, творчість, робота в команді, вміння спілкування та проводити переговори, прийняття рішень, саморегуляція, стійкість, емпатія, участь, повага до різноманітності, враховуються у всіх ключових компетентностях.

Розбираємося із змістовністю КК
Як під час заняття можна зрозуміти, наскільки у дітей
сформовано вміння вчитися?

Як ви з розумієте малюнок?

Що – первинно:
компетенція чи
компетентність?

Яка вона формула компетентності?
Що треба робити педагогові,
щоб сформувати компетентність у дитини?

РЕАЛІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ
ПІД ЧАС ГУРТКОВИХ ЗАНЯТЬ
Головне – як розуміє
педагог мету
освітньої діяльності. Від цього
залежить її зміст,
форми та очікуваний результат
Розумію, що треба робити;
Розумію, як треба робити;
Розумію, чому саме так треба робити і що буде, якщо по-іншому.

Які цілі та конкретні завдання ставить перед собою педагог перед тим, як увійти в группу чи клас? Як вони пов’язані між собою? І як перевірити, чи досягаються поставлені цілі?
Таксономія Б. Блума

Зміни у таксономії Б. Блума
Було
Стало
Оцінка

Таксономія Б. Блума/Л. Андерсон
1956
2001

Підводні камені запитування:
проблема- причини- способи розв’язання
Учням не зрозуміло, навіщо вчителі ставлять запитання
Вчителі ставлять переважно закриті запитання, що потребують лише короткої однозначної відповіді
Учителі ставлять кілька запитань одне за одним без пауз на відповіді
Учителі ставлять складні запитання без підготовчої низки запитань, що поступово ускладнюються
Запитання учителів поверхові, не по суті справи
Учителі ставлять запитання і самі на них відповідають
Учителі зосереджують увагу на невеликій кількості учнів
Учителі несерйозно ставляться до відповідей учнів
Учителі неефективно реагують на неправильні відповіді або уявлення учнів

Вправа «Піраміда»
На аркуші розташуйте завдання від найпростішого до найвищого рівня мислення ( у вигляді піраміди).

Практична робота: Правила, яких потрібно дотримуватися керівникові гуртка задля розв’язання задач компетентнісної освіти
Кожна група бере собі 3 правила, пояснює зміст, наводить приклад, тобто пропонує питання і пояснює, на який рівень розвитку мисленнєвої діяльності вони спрямовані.

ЯКІ ЗАСОБИ, ПРИЙОМИ НАВЧАННЯ,ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ Я ВИКОРИСТОВУЮ ЗАДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗАЗНАЧЕНИХ СКЛАДОВИХ?
Навчально-пізнавальна компетенція
ЗНАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ЇХ ЗДОБУТТЯ
ВМІННЯ
ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
ПЛАНУВАННЯ
АНАЛІЗ
РЕФЛЕКСІЯ
САМООЦІНКА НПД
ВОЛОДІННЯ ПРИЙОМАМИ ДІЙ В НЕСТАНДАРТНИХ СИТУАЦІЯХ, ЕВРИСТИЧНИМИ МЕТОДАМИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

Наведіть приклади
Який навчальний матеріал ви використовуєте, щоб розтлумачити нове поняття? В якій формі ви його подаєте?
Який навчальний матеріал ви використовуєте, щоб розтлумачити технологію виконання виробу, створення будь-чого тощо?
У який спосіб ви його доносите до вихованців?

Подання навчального матеріалу
Від чого залежить подання навчального матеріалу?
За якими правилами ви подаєте матеріал протягом опанування теми?
Що, по-вашому, має враховуватися під час подання навчального матеріалу?
Які свої особистісні родзинки вважаєте найбільш ефективними? Чому?
Яка кількість способів подачі матеріалу, на ваш погляд, є оптимальную? Обгрунтуйте свою т. з.

Учіння – необхідна умова всебічного психічного розвитку людини, що триває у різних формах протягом життя
Суб’єкт
Інтеллектуальна сфера
Емоційно-вольова сфера
Спрямованість
Характер
Здібності
Шкільний період дитинства
Триває процес формування особистості
ДОСВІД і способи його засвоєння НЕ УСПАДКОВУЄТЬСЯ.
НИМИ ПОТРІБНО ОВОЛОДІВАТИ
Спонтанне
оволодіння досвідом
Організоване оволодіння досвідом
Зміни
Зміни
Зміни
Зміни
Зміни

Як відбувається засвоєння знань

Під час організації процесу навчання маємо враховувати

Що потрібно змінити в освітній діяльності, щоб вона відповідала засадам компетентнісного підходу?
Треба запроваджувати продуктивні технології навчання

Які методи нам будуть потрібні для формування навичок?
Продуктивна педагогічна технологія — це технологія варіативна
Які форми ми відберемо для отримання знань?
Які прийоми використаємо?
Педагогічна творчість

4 фактори, що визначають ПТ
Який матеріал ми відібрали?
Які особливості вихованців врахували?
Які технології подачі матеріалу вибрали?
Скільки часу відвели і як розприділили?

Підходи до відбору навчального матеріалу
ВІДБІР МАТЕРІАЛУ
ЙОГО СТРУКТУРУВАННЯ
ЙОГО ВИКЛАДАННЯ
ДОСТУПНІСТЬ
ПОСИЛЬНІСТЬ
ЗНАЧИМІСТЬ

Яка з цих технологій
вам найбільш відома?

Що вам відомо про методи виховання? Які методи застосовуєте ви?
Методи виховання – це способи взаємодії педагогів, вихованців та їх сімей, а також інших суб'єктів виховання, в результаті якої відбуваються певні зміни в розвитку особистісних якостей вихованця, його переконань, почуттів, навичок поведінки

Розв’яжемо декілька проблемних ситуацій
Дитина щось не знає - якими мають бути ваші дії?
Ваше пояснення не доходить – ваші дії.
Не зрозумів і з 3-го разу – який спосіб будете обирати для подальшого тлумачення?
Топчеться на місці, не може прийняти рішення -….?
Ви трохи ускладнили завдання – дитина не приступає до роботи над його виконанням.
Дитина не ставила ніяких питань і нічим не турбувала. Ви вирішили, що їй все зрозуміло і більше приділяли увагу іншим. І раптом ви помітили, що вона не користується тими алгоритмами, за якими працюють інші?
Дитина спокійна, виконує все, що потрібно, але ви знаєте, що її потенційні можливості більші. Як ви будете діяти?
До гуртку прийшла дитина-інвалід. В чому будуть полягати ваші задачі по організації роботи дитячого колективу?
Дитина брала участь в конкурсі, але нагороди не отримала, на що дуже розраховували ви, бо вам треба було довести високі результати ОД.

Методи організації пізнавальної діяльності
Словесні, наочні, практичні.
Індуктивні, дедуктивні, репродуктивні, проблемно-пошукові і методи самостійної роботи.
Як вибирати ті чи інші методи організації освітньої діяльності? Що таке «оптимальність методів»?
Що нам про них відомо?

Інтерактивні методи навчання
Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Задача педагога:
Створити умови для активності та ініціативи учасників діалогу (взаємодії).
Ключ до діалогу – питання ведучого.
Активність поділяють на фізичну, соціальну і пізнавальну.

Приклади фізичної активності. Учасники: змінюють робоче місце, пересідають; говорять; пишуть; слухають; малюють тощо.
Приклади соціальної активності. Учасники: задають питання; відповідають на питання;
обмінюються думками тощо.
Приклади пізнавальної активності. Учасники: вносять доповнення чи поправки у виклад керівника гуртка;
виступають як один із джерел професійного досвіду; самі знаходять розв’язання проблеми.