Презентации, проекты, доклады в PowerPoint на любую тему

Сучасні тенденції глобалізації та інституційне оформлення незалежного аудиту і його затребуваності в середовищі компаній
Сучасні тенденції глобалізації та інституційне оформлення незалежного аудиту і його затребуваності в середовищі компаній
Найбільш характерних ознак глобалізації процесу, що завдають імпульс позитивного впливу та сприяють прогресу економічного розвитку , виокремлюють такі: -зміщення акцентів глобальної конкуренції в бік інформаційно-комунікаційних чинників розвитку ; -переорієнтацією інвестицій на розвиток «людського капіталу»; - визнання інформації та знань пріоритетним , стратегічним та глобально конкурентоспроможним продуктом; -глобальна інформатизація та розвиток глобальної інформаційної інфраструктури як основи сучасних інтернет-послуг та використання інтернет-ресурсів; - формування єдиного фінансово-інформаційного простору, в якому в дедалі більшою мірою здійснюється не тільки економічна , а й уся діяльність людства як така . Найбільш впливових тенденцій глобалізації негативного характеру в контексті економічної складової розвитку слід відзначити такі : -формування двох полюсів світової економіки , де на одному полюсі концентруються країни та корпорації – глобальні економічні лідери , на іншому полюсі – більшість країн, для котрих економічна глобалізація складає якісно нові умови розвитку ; -закріплення усталених позицій глобального економічного прагматизму на користь корпорацій та країн – світових лідерів; -посилення нерівномірності , асинхронності та диспропорційного розвитку під впливом дедалі відчутніших глобальних кризових явищ та процесів , що продукують синергетичний ефект у складній системі «людина – природа – економіка – суспільство – цивілізація»; -поширення «кризової інфекції» через неадекватну оцінку інвесторами та кредиторами портфелів , а також ступеня достовірності існуючої інформації про стан та тенденції розвитку об’єктів інвестування в умовах інформаційної асиметричності .
Продолжить чтение
Расставим точки над ё
Расставим точки над ё
29 ноября (18 ноября) 1783 года считается днем рождения буквы ё, ведь именно в это день состоялось заседание Петербургской академии наук, на котором присутствовали поэт Гавриил Державин, драматурги Денис Фонвизин, Якоб Княжнин, а Екатерина Романовна Дашкова предложила ввести для изображения на письме соответствующего звука новую букву «ё», вместо двух букв «іо». Последующие 12 лет новая буква появлялась лишь в рукописных текстах — первым ее употреблял в письмах Державин. Впервые в печатный шрифт она была внесена в 1795 году в Московской университетской типографии, а первой книгой с буквой «ё» стали «И мои безделки» И. И. Дмитриева. В следующем, 1796, году в той же типографии Н.М. Карамзин, употребляет букву «ё», а благодаря тому, что его книги были популярнее дмитриевских, Карамзин надолго вошел в историю русской лингвистики как родоначальник буквы «ё». Однако новая буква приживалась с большим трудом. Кстати, даже сам Карамзин в своей главной книге «История государства Российского», которая вышла в 1816–1817 годах, «ё» не употреблял.
Продолжить чтение