257206

Радіонукліди - радіоактивні речовини та ізотопи стабільних хімічних елементів, що відрізняються масовим числом і нестійким станом атомів.

Радіонукліди можуть мати природне та штучне походження
Природне:
радіоактивні ізотопи, що входять до складу радіоактивних сімейств, родоначальниками яких є уран 238U, торій 232Th і актиноуран 235AcU.
окремі радіонукліди, які не мають генетичного зв'язку між собою: калій 40К, кальцій 48Са, рубідій 87Rb та ін.
радіоактивні ізотопи, які безперервно виникають на Землі в результаті ядерних реакцій, під впливом космічних променів, в першу чергу вуглець 14С, берилій 7Ве і тритій 3Н.

Штучне:
при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі.
продукти розподілу ядер урану, що містяться у відпрацьованих стержнях ядерних реакторів.

У медичній практиці їх застосовують для лікування і діагностики різних захворювань:
діагностика та лікування злоякісних пухлин, максимально швидке пригнічення пухлинного росту (променева операція).
в нейрохірургії (хворі клітини накопичують радіонукліди, здорові — ні).
лікування шкірних захворювань: на хворе місце накладають аплікатор. Унаслідок малої проникаючої здатності β-частинок їх дії підлягають тільки верхні шари тканини.
поглинання радіоактивного йоду щитовидною залозою. Один з найбільш використовуваних тестів в діагностиці захворювань щитовидної залози. Радіоактивний ізотоп йоду вводиться внутрішньовенно або приймається всередину у вигляді розчину або капсули. Підвищення поглинання йоду спостерігається при дифузнотоксичному зобі, зниження – при гіпотирозі.
радіодіагностика (порушення функції легенів, вади серця, печінки, щитовидної залози).

Плюси та мінуси ядерної медицини
Плюси:
Використання радіонуклідів дозволяє визначити локалізацію та розміри первинних пухлин, виявити поширення пухлинних процесів, контролювати ефективність лікарського лікування.
Завдяки великій різноманітності радіонуклідів нині можна вивчати практично будь-яку фізіологічну і морфологічну системи організму людини: серцево-судинну і кровотворну, сечовидільну та водно-сольового обміну, дихальну і травну, кісткову і лімфатичну тощо.
Широка доступність і легкість в проведенні обстежень.

Мінуси:
Радіонукліди можуть становити значну небезпеку через руйнівний вплив іонізуючого випромінювання на живі організми.
Дороге обладнання.
Низька специфічність та точність обстежень, не корисно протягом 1 року після операції.
Можуть несприятливо вплинути на жінок, які вагітні.
Існує загроза тяжких алергічних реакцій.