Чутливі питання переговорного процесу

Лібералізація доступу до ринків Сторін (тарифна пропозиція)

З метою підготовки Тарифної пропозиції було розповсюджено запитальник.
При підготовці консолідованої версії враховано пропозиції:
- національних товаровиробників, їх об'єднань та асоціацій, а також
- центральних органів виконавчої влади, відповідальних за формування державної політики у відповідних галузях економіки.

Основні умови формування тарифних пропозицій Сторін
відповідність умовам угод про вільну торгівлю в рамках СОТ, а саме: повна лібералізація має охоплювати не менш ніж 95% тарифних ліній або обсягу товарообігу між сторонами в залежності від того, який з цих двох показників буде досягнуто першим;
стосовно решти 5% встановлюється “інший режим” на умовах, які визначає кожна Сторона окремо.

Європейська Сторона:
– безмитний доступ в рамках тарифних квот,
– часткова лібералізація
Українська Сторона
– часткова лібералізація,
– використання захисних заходів та додаткових умов торгівлі (наприклад, застосування системи вхідних цін).
Торговельний режим, який пропонують Сторони для товарів в рамках “іншого режиму”:

наявність великої кількості специфічних та комбінованих ставок увізного мита;
використання системи вхідних цін;
максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 74,9%;
максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 600%;
складна структура комбінованих ставок увізного мита.
Додаткова перевага: наявність експортних субсидій.
Основні характеристики митного тарифу ЄС:

Структура митного тарифу ЄС:

Структура митного тарифу ЄС:

переважна більшість ставок увізного мита адвалерні;
максимальна ставка увізного мита (адвалерна) – 50%;
максимальний адвалерний еквівалент специфічної ставки увізного мита – 445%.
Основні характеристики митного тарифу України:

Структура митного тарифу України:

Структура митного тарифу України:

Тарифний захист Сторін:

Основні цілі Української Сторони в переговорах стосовно лібералізації доступу до ринків
Захист вітчизняних товаровиробників
Отримання максимального доступу до ринків країн-членів ЄС (враховуючи високий тарифний захист ринку ЄС)

Структура тарифної пропозиції Європейської Сторони:

Структура тарифної пропозиції Української Сторони:

Сільськогосподарські товари;
Легкові автомобілі;
Секонд-хенд;
Експортні мита;
Географічні зазначення.
Найбільш чутливі питання для України:

зменшення кількості тарифних ліній вилучених з режиму вільної торгівлі, зокрема шляхом укладення низки секторальних ініціатив “0 на 0”;
відповідність пропозиції Європейської Сторони стосовно обсягів тарифних квот експортній спроможності України та інтересам вітчизняних товаровиробників;
досягнення домовленості щодо поступової відмови України від застосування експортних мит у двосторонній торгівлі з ЄС;
досягнення домовленості щодо права України застосовувати спеціальні захисні заходи або додаткові умови лібералізації торгівлі по найбільш чутливих товарах;
відмова ЄС від використання експортних субсидій у двосторонній торгівлі з Україною.
Основний прогрес переговорного процесу в частині тарифної лібералізації

Умови торгівлі сільськогосподарською продукцією (тарифні квоти ЄС)

Умови лібералізації доступу до ринку легкових автомобілів України

Україна поступово впродовж 10 років скасовує увізні мита;
запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає застосування захисних мит на рівні 10%;
захисний механізм застосовується за умов якщо:
- обсяг імпорту авто походженням з ЄС перевищує встановлений граничний обсяг імпорту,
- доля авто походженням з ЄС на внутрішньому ринку перевищує показник встановлений для певного року згідно з додатком;
загальний термін дії захисного механізму складає 15 років;

граничний обсяг фіксується на рівні 45 000 без поступового збільшення;
доля на ринку визначається як доля імпорту авто з ЄС у загальній кількості зареєстрований впродовж останніх 12 місяців нових легкових автомобілів;
починаючи з другого року набуття угодою чинності доля на ринку автомобілів походженням з ЄС поступово збільшується з 20% по 1% щорічно до досягнення рівня 25%;
впродовж першого року та починаючи з 16-го року після набуття Угодою чинності захисні заходи не застосовуються.

Приклади застосування захисного механізму

Умови лібералізації торгівлі секонд-хендом в Україні

1. Для одягу та інших виробів, що використовувалися, які класифікуються за кодом згідно УКТЗЕД 6309 00 00 00 Україна скасує увізне мита у відповідності до наступних умов:
- до 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою Україна буде застосовувати увізне мито діюче не момент набуття Угодою чинності;
- з 1 січня року наступного за набуттям чинності даною Угодою ставка увізного мита буде знижуватись на 1 відсотковий пункт впродовж чотирьох років з повною лібералізацією у п'ятий рік.
2. Одночасно із щорічним зниженням увізного мита Україна запровадить вхідні ціни, які будуть встановлюватись у євро за кілограм чистої ваги.
3. Розмір вхідної ціни буде визначатись як 30% від середньої за попередні 2 роки митної вартості готового нового одягу згідно з визначеним переліком.
4. Вхідні ціни публікуються щорічно та діють впродовж поточного року.

Умови скасування експортних мит

Україна поступово впродовж 10 років скасовує дію експортних мит у двосторонній торгівлі з ЄС;
по окремих товарах, перелік яких визначає Україна (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору. Загальний термін дії захисного механізму складає 15 років;
сума експортного мита, встановленого для ЄС згідно з графіком на певний рік, та додаткового збору не повинна перевищувати:
- для насіння соняшнику – 100% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн,
- для шкірсировини – 50% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн,
- для окремих видів брухту кольорових та чорних металів – 95% від розміру експортного мита, встановленого для інших країн;

починаючи з 11-го року після набуття угодою чинності відбуватиметься поступове впродовж 5 років зниження ставки додаткового збору;
додатковий збір застосовується по відношенню до обсягу експорту до ЄС, який перевищує граничні обсяги, встановлені для кожного товару згідно з графіком;
граничні обсяги передбачають поступове впродовж 10 років збільшення на 5% від початкового обсягу (крім насіння соняшнику);
починаючи з 16-го року після набуття угодою чинності додатковий збір не справлятиметься та захисний механізм не застосовуватиметься.

Приклад тарифного розкладу

Географічні зазначення

Географічні зазначення – це позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або їх поєднанням.
Це об'єкт інтелектуальної власності, що підлягає захисту.
Типовим прикладом є сільськогосподарські продукти, особливі якості яких обумовлені місцем їх виробництва, зокрема місцевими географічними факторами такими як клімат, ґрунт тощо.

ПРИКЛАДИ
НЕ Є географічними зазначеннями такі слова:
“борщ”, “бринза”, “горілка”, “йогурт”, “піцца” тощо
Географічними зазначеннями Є такі слова:
“сонячна долина”, “моршинська”, “бордо”, “тоскано” тощо

В Україні зареєстровано 15 географічних зазначень.
В Європейському Союзі зареєстровано більше 3200 географічних зазначень.
На сьогодні для просування своєї продукції на ринку деякі українські виробники використовують географічні зазначення ЄС, що мають гарну репутацію, довіру споживачів щодо безпечності та якості товару тощо. Із вступом в дію положень про зону вільної торгівлі використовувати такий підхід буде неможливо.

За результатами переговорів Сторони зобов'язуються забезпечити взаємний захист географічних зазначень.
ПРИКЛАД
Сир “камамбер”
Неможливо використовувати для позначення товару назву “Камамбер дьо Норманді” – є географічним зазначенням ЄС (за виключенням тих виробників, що знаходяться в Нормандії та виробляють цей вид сиру)
Можливо використовувати для позначення товару назву
“камамбер” або “камамбер по-українські” або “камамбер львівський” тощо

За Україною залишається право випускати вино з назвою “кагор” для вин власного виробництва за національними стандартами.
Також закріплюється можливість використовувати в Україні назви, що є іменами власними та назвами географічних місць, що розташовані як в державах-членах ЄС, так і в Україні, загальновживаними словами української мови, що є співзвучними або тотожними географічним зазначенням ЄС за умови, що вони не вводитимуть в оману споживачів.

ПРИКЛАДИ
Іспанське вино ігристе “Kawa” (кава)
В Україні можливо буде використовувати слово “кава” для позначення товару, за винятком вина ігристого

Встановлюються перехідні періоди на рівні 10 та 7 років для ряду чутливих для України товарів за умови надання з боку ЄС сприяння (технічного та фінансового), спрямованого на розвиток спроможності відповідних адміністративних структур, а також підтримку представників виноробної галузі щодо просування на ринки продукції з новими назвами.
Впродовж перехідних періодів виводяться з обігу назви, що позначають товар та співпадають з географічними зазначеннями ЄС. При цьому заборони на виробництво не має. Неможливо лише застосовувати відповідні назви для маркування товару.

ПРИКЛАД
Шампанське – географічне зазначення ЄС
Виробники впродовж 10 років перехідного періоду мають провести ребрендінг (тобто відмовитись від маркування вин ігристих як шампанське).
При цьому зміни технологій виробництва не вимагається.
Для прикладу: Артемівський завод шампанських вин (“Артемовск Вайнери”) з 2005 року не маркує свої ігристі вина як “шампанське”. На пляшці зазначається, що ігристе вино вироблено за методом шампанізації.

Розвиток в Україні системи захисту географічних зазначень
Залучення досвіду та ресурсів Євросоюзу
Розбудова системи позначення товарів, що підкреслюватиме національну ідентичність української продукції на внутрішньому та світовому ринках, сприятиме поширенню позитивного іміджу держави як виробника особливих за своїми якостями продуктів та, як наслідок, полегшення збуту завдяки репутації
ЗДОБУТКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Консультації з бізнесом

інформування про перебіг переговорного процесу;
проведення консультацій з метою формування позиції Української Сторони в переговорному процесі;
упевненість, що відповідні інтереси та потреби вітчизняних суб'єктів господарської та зовнішньоекономічної діяльності відображено в рамках переговорів між Україною та ЄС стосовно створення зони вільної торгівлі.
Основні цілі діалогу між переговорною командою та бізнесом

Прогрес у переговорах
Переговорна
команда Бізнес
Зацікавленість та потреби виробників
Діалог між переговорною командою та бізнесом

круглі столи;
конференції;
консультації з виробниками у міжраундовий період;
тематичні зустрічі із зацікавленими суб'єктами підприємницької діяльності;
співпраця з пресою (інтерв'ю, статті тощо).
Співпраця переговорної команди та бізнесу

більш ніж 50 круглих столів;
70 конференцій;
15 консультацій у міжраундовий період;
тематичні зустрічі на вимогу.
2008-2011