Ідейно-художні особливості романтизму

Романтизм – один із провідних напрямів у літературі, науці і мистецтві, що виник наприкінці ХVIII ст. у Німеччині на існував у літературі Європи й Америки в першій половині ХІХ ст. Романтики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів і обмежень. Художній творчості романтизм виявився в показі ідеального героя, його духовного світу та його ідеалів, заради яких він вступає в боротьбу.

Основною рисою романтизму
є трагічне двоєсвіття : герой усвідомлює недосконалість світу і людей, страждає від спілкування з ними і водночас бажає жити в цьому світі з ними недосконалими людьми, мріє бути ними зрозумілим і прийнятим.

Ознаки напряму:
зображення виняткових людей у незвичайних обставинах;
показ непересічних подій, найчастіше трагічних (таємничі вбивства, викрадання, чаклування, зрада, розлука тощо);
наявність фантастики (фантастичні події, казкові герої, чудодійні предмети, надприродні обставини та ситуації);
домінанта суб’єктивного над об’єктивним, прагнення не відтворити,а перетворити дійсність, потяг до висунення на перший план виняткового (в характерах і обставинах);
ідеалізаія патріархальних відносин;
ліричний герой перебуває в гармонії з природою і природним життям;
велика роль в усіх родах літератури національно-історичної тематики.

Тематична спрямованість:
історичне минуле України з її демократичних укладом, козацькою вольницею;
звитяжна боротьба проти зовнішніх ворогів;
викриття й засудження пороків суспільного ладу (захист скривдженого люду, вираження глибокого співчуття йому).

Конфлікт – між людиною
і
суспільством

Основні герої романтичних творів – козаки, зокрема запорожці, самовіддані захисники Батьківщини, та народні співці (кобзарі, лірники, бандуристи) – виразники дум і сподівань українського народу, творці й хранителі національної культури. Поряд з образами реальних людей (козаків, гетьманів, селян, ремісників та інших) нерідко діяли міфічні – русалки, відьми, вовкулаки, упирі тощо. Усі романтичні герої високоморальні або ниці духом, надзвичайно вродливі або дуже потворні.

Романтичні пейзажі також
незвичайні, нерідко страшні: дикі гори, глибокі ущелини, страхітливі хащі, безкраї пустелі, занедбані кладовищ, розбурхане море, розбійницький стан, циганський табір, бушування стихій або надприродна тиша

Літературні роди – лірика та ліро-епос.
З фольклору в літературний вжиток були перенесені такі жанри,як піня, дума, думка, балада, легенда, казка, зінших літератур – поема, елегія, романс, мадригал тощо. Під впливом історичних пісень і дум романтики створили новий різновид поеми – історико-героїчну

Часові межі романтичного напряму в українському літературному процесі охоплюють кінець 20-х – 40-ві рр. ХІХ ст.

Харківська школа романтиків

Михайло Петренко

Микола Костомаров

Петро Гулак-Артемовський

Левко Боровиковський

Амвросій Метлинський

Віктор Забіла

Євген Гребінка